Суспільний лад
Суспі́льний лад — юридичний та реальний стан суспільних відносин, які сформовані в певний історичний період у політичній, економічній, соціальній, духовно-культурній сферах та регулюються нормами чинного законодавства.
Зумовлюється особливостями свідомості суспільної, традиціями, суспільно-історичним досвідом, накресленими завданнями розвитку суспільства. Як всеосяжна організація суспільства, відображає баланс соціальних інтересів.
Зміст
Структура
Суспільний лад кожної країни є певним системоутворювальним явищем. У межах цих систем встановлюють суспільні відносини.
Основні складники суспільного ладу:
- політична система;
- економічна система;
- соціальна система;
- духовна (соціокультурна) система.
Природа суспільного ладу подвійна:
1) юридичний суспільний лад — закріплений Основним Законом та іншими нормативно-правовими актами;
2) реальний суспільний лад — фактично існуючий (передбачається забезпечення та реалізація норм Основного Закону та інших нормативно-правових актів).
Принципи
Принципи суспільного ладу — основоположні, вихідні ідеї, що детермінують найважливіші закономірності формування суспільних відносин.
Принципи мають імперативний, політико-правовий, програмний зміст, відповідають об’єктивним потребам громадянського суспільства, відображають справедливий баланс соціальних інтересів.
Засадничі принципи сучасного суспільного ладу:
- найвищої соціальної цінності людини;
- суверенітету народу (народного суверенітету);
- демократизму (див. Демократія);
- верховенства права та законності;
- політичного та ідеологічного плюралізму, економічної багатоманітності;
- справедливості соціальної;
- забезпечення (гарантування) самоврядування місцевого;
- визнання і гарантування основ громадянського суспільства;
- багатонаціональності та політичної єдності;
- участі громадян в управлінні державними та суспільними справами.
Принципи сучасного суспільного ладу взаємозалежні та взаємодоповнювальні. Їхній зміст кореспондується із сутністю та ідеалами громадянського суспільства.
Основний критерій сформованості системи принципів суспільного ладу країни — цілісність.
Суспільний лад в Україні
Еволюція суспільного ладу в Україні є тривалою й складною. Цей процес не мав запрограмованої визначеності, відбувався з альтернативами, варіантами подальшого демократичного розвитку.
Становлення сучасного суспільного ладу України розпочалося 1990. Зумовлювалося прийняттям Декларації про державний суверенітет України (1990), Акта проголошення незалежності України 1991. Набуття Україною незалежності, прийняття 1996 Конституції України, нормативно-правових актів, що деталізують її положення, також інші суспільно-важливі події стали підставою для початку формування сучасного демократичного суспільного ладу України.
Становлення суспільного ладу в Україні наприкінці 20 — на початку 21 ст. пов’язане з реформуванням усіх сфер суспільного життя, вдосконаленням державних і недержавних інституцій, підвищенням рівня політико-правової культури населення, посадових і службових осіб апарату державного. Особливої трансформації зазнала політична система. Проголошення незалежності України заклало основу для розвитку багатопартійної системи України. Станом на 01.01.2020 в Україні зареєстровано 349 політичних партій. Почався активний розвиток інститутів громадянського суспільства — громадських організацій, благодійних організацій, професійних спілок, творчих спілок, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації та інших. У сучасних умовах саме громадські організації, мас-медіа відіграють провідну роль у здійсненні контролю за діяльністю органів публічної влади, що сприяє забезпеченню ефективної комунікації влади та громадськості.
Сутність та зміст сучасного суспільного ладу України закріплено Декларацією про державний суверенітет України, Актом проголошення незалежності України, Конституцією України, низкою чинних нормативно-правових актів. Прямих вказівок щодо суспільного ладу Конституція не містить (і не повинна), проте дає комплексне його бачення, що виявляється в свободі підприємництва, рівності всіх форм власності тощо.
Сутність сучасного суспільного ладу України визначається статичністю, зміст і форма — динамічністю. Забезпечення сучасного суспільного ладу України є багатогранним явищем, що містить діяльність інститутів громадянського суспільства, окремих осіб, з одного боку, та органів публічної влади, з іншого, та їхньої взаємодії.
Перспективи
Ефективний розвиток сучасного суспільного ладу передбачає всебічне гарантування прав і свобод людини та громадянина, формування громадянського суспільства, співробітництво держави з неурядовим організаціями. Особливу роль у становленні сучасного суспільного ладу відіграє культура правова суспільства. Її системний розвиток сприятиме викоріненню у суспільстві таких форм деформації правосвідомості, як правовий нігілізм та правовий інфантилізм. Визначальним в оцінюванні ефективності сучасного суспільства є рівень інформаційного прогресу, де головними ресурсами є знання та інформація. Явище інформаційного суспільства має інтегративний характер: поєднує політичну, економічну, соціальну, духовно-культурну системи суспільного ладу.
Додатково
Відповідно до ст. 5 Конституції України «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У зв’язку з наділеними Конституцією повноваженнями саме органи влади (Верховна Рада України, Президент України, Конституційний Суд України, уряд, суди системи судоустрою, правоохоронні органи) першочергово несуть політичну та юридичну відповідальність за розвиток усієї системи сучасного суспільного ладу. Приватні особи та недержавні суб’єкти відповідальні у разі порушення норм чинного законодавства.
В Україні існує понад 300 партій політичних, що свідчить про розвиток політичної системи. Водночас соціологічні опитування (станом на 2021) свідчать про досить низький рівень довіри суспільства до діяльності партій.
Література
- Іванов В. М. Історія держави і права України. Київ : Міжрегіональна академія управління персоналом, 2007. 552 с.
- Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель. Харків : Право, 2009. 598 с.
- Ступак А. Л. Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин // Держава і право. 2011. Вип. 51. С. 115–120.
- Томенко М. В. Конституційний лад як елемент політико-правової легітимації держави // Право і громадянське суспільство. 2014. № 1 (6). С. 238–253.
- Гудзь Т. І. Конституційне закріплення суспільного ладу: основні підходи // Право і Безпека. 2015. № 3 (58). С. 21–25.
Автор ВУЕ
Л. Р. Наливайко, О. С. Чепік-Трегубенко
Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р., Чепік-Трегубенко О. С. Суспільний лад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Суспільний лад (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
