Лазурит
Лазури́т (лат. lasure, від перськ. لاژورد — синій камінь), ляпіс-лазур, лазуровий камінь — мінерал класу силікатів, алюмосилікат каркасної будови.
|
Лазурит | |
|---|---|
| Синоніми | лазурово-синій, блакитний, зеленувато-сірий, фіолетовий |
| Клас мінералу | силікати |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 6 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
| Густина | 2, 38–2, 45 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий, ізотропний |
Фельдшпатид групи содаліту. Цінний ювелірний виробний камінь.
Зміст
Історична довідка
Історія застосування мінералу налічує понад 7000 років. Лазурит використовували для прикрашання палаців правителів Сходу, для видобутку фарби насиченого синього кольору. У Стародавньому Єгипті лазурит носили як прикрасу.
Мінерал видобували понад 6000 років тому в Афганістані (провінція Бадахшан): лазурит з родовища Сари-Санг було виявлено в гробницях фараонів і при розкопках Трої. Був ідентифікований на родовищі Ладжуар Медам (провінція Бадахшан) і вперше описаний 1890 петрографом В. К. Броггером (1851–1940; Норвегія) та дослідником Х. Бекстрьомом (Швеція). Водночас мінерал досліджував мінералог та кристалограф К. Ф. Науман (1797–1873; Німеччина).
В історичній хроніці «Життя Картлі» князь В. Батонішвілі (1696–1757; тепер Грузія) описав гірничий район, що існував з раннього бронзового віку в Грузії на південь від м. Болнісі, де обробляли залізо, мідь і лазурит.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула:
- за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): (Na, Ca)8[(SO4,S,Cl)2 (AlSiO4)6];
- за виданням «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. Нью-Йорк, 1983): (Na, Ca)8(AlSi)12О24[(SO4,S);
- за іншими джерелами: Na6[AlSiO4]Ca2[SO4]S або (Na, Ca)8[(SO4,S, Cl)2(AlSi)O4)6].
Хімічний склад (%): Na2O — 8,76; CaO — 14,73; SO3 — 5,67; S — 3,16; Al2O3 — 20,22; SiO2 — 43,26.
Домішки кальциту, діопсиду, флогопіту, скаполіту та інші додають лазуритовій породі плямистої текстури.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна, вид гексоктаедричний; відомі триклінні та моноклінні поліморфи. Суцільні маси. Кристали рідкісні, додекаедричні. Густина — 2,38–2,45 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6. Колір лазурово-синій, блакитний, зеленувато-сірий, фіолетовий. Блиск скляний. Непрозорий або напівпрозорий. Крихкий. Ізотропний або слабо ізотропний. Вкрапленість дрібних золотистих кристалів піриту підвищує декоративність лазуриту.
Асоціації: гаюїн, гуміт, діопсид, кальцит, мусковіт, пірит, форстерит.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється в контактово-метаморфічних комплексах разом з кальцитом, діопсидом, скаполітом, глауконітом і сульфідами. Міститься в кристалічних вапняках. Знайдений в Афганістані (провінція Бадахшан), Російській Федерації (Прибайкалля ), Таджикистані (гори Памір), Італії (регіон Лаціо), США (штати Онтаріо, Каліфорнія, Колорадо), Канаді (Північно-Західні території), М'янмі та Чилі.
Значення
Використовують як виробне каміння та для виготовлення синьої фарби.
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Жадеїт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Лазурит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Лазурит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лазурит (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Оновлено: 06.02.2024
