Млин водяний
Млин водяни́й — споруда з установленими у ній механізмами для помолу зерна за допомогою енергії водного потоку.
Млини водяні відомі з давніх часів. У Європі поширилися у 5 ст. В Україні широко застосовувати почали з 12 ст.
Відомі млини водяні двох основних типів: наплавні (дерев’яні) та стаціонарні (муровані й дерев’яні).
Наплавні влаштовували на великих річках на човнах, пришвартованих до берега. Річкова течія обертала млинове колесо. Такий млин можна було переміщувати у межах річкової системи. Один з останніх наплавних млинів зафіксував 1965 М. Цапенко на р. Десні поблизу м. Новгорода-Сіверського.
Стаціонарні млини влаштовували у місцевості, куди можна було забезпечити подачу води: на малих річках, струмках, греблях ставів тощо.
У всіх типах млинів основою механізму є кам’яні жорна: нижні нерухомі (лежняк, або нижняк) і верхні рухомі (бігун, або верхняк), які приводить в рух сила води, що діє на млинове колесо, насаджене на горизонтальний вал. Колесо обертається у вертикальній площині. Обертальний рух горизонтального валу передається на вертикальний стрижень — вісь верхнього жорна. Над жорнами встановлено кіш, з якого висипається зерно. Борошно висипається у спеціальний відсік.
Залежно від того, тече вода знизу під колесо чи падає на нього струменем згори, розрізняють два підтипи стаціонарних млинів водяних: підливні й наливні.
Підливні млини влаштовували на річках зі стабільним водним режимом.
Для забезпечення роботи наливного млина воду підводили до колеса згори спеціальним жолобом. Колесо складалось із радіально розміщених лопаток-ковшів між двома ободами. Заповнюючи ковші, вода приводила в рух механізм млина. Поширення цих підтипів зумовлене регіональними природними особливостями (наприклад, у Карпатському регіоні поширені тільки наливні млини).
Млини водяні відзначалися великою різноманітністю конструктивних вирішень, проте сама споруда млина (мурована чи дерев’яна) нагадувала сільську хату, оскільки зазвичай слугувала житлом мірошнику та його родині.
Тепер в Україні зразки старих млинів водяних збережено у музеях просто неба.
Література
- Музей народної архітектури та побуту у Львові. Львів : Каменяр, 1980. С. 28–29.
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 164.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 279–280.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Млин водяний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Млин водяний (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
