Десна (притока Дніпра)
|
Десна (притока Дніпра) | |
|---|---|
| Витік | Смоленська область, Росія |
| Гирло | Дніпро (річка) |
| Довжина (км) | 1 130 |
| Площа басейну (кв.км) | 88 900 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 361 |
| Основні притоки | Судость, Убідь, Снов, Навля (річка), Нерусса, Сейм (річка), Остер (річка) |
| Протікає через території | Росія, Україна |
| Міста на березі | Брянськ, Новгород-Сіверський, Чернігів, Остер (місто) |
Десна́ — річка в Сумській, Чернігівській і Київській областях України та у Смоленській, Брянській областях Росії, ліва притока Дніпра.
Зміст
Характеристика
Витік, гирло
Бере початок на Смоленській височині поблизу м. Єльня (Смоленська область).
Впадає в р. Дніпро за декілька кілометрів вище м. Києва
Протяжність
Десна — найдовша та друга після р. Прип’яті за площею басейну притока р. Дніпра.
Довжина 1 130 км (у межах України — 591 км), площа басейну 88,9 тис. км2 (у межах України — 33,8 тис. км2).
Українська ділянка річки починається біля с. Мурав'ї Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Басейн Десни також поширюється на Курську область, меншою мірою на Калузьку, Орловську та Бєлгородську області Росії.
Тип живлення
Живлення переважно снігове і дощове.
Водний режим. Водність
Верхня та середня частини басейну Десни лежать у зоні мішаних лісів, нижня — у лісостеповій. Долина переважно трапецієподібна, широка; у верхній та частково середній частинах асиметрична, з низьким лівим і високим (до 35–40 м) правим берегами, нижче — пологі та піщані береги. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Русло Десни звивисте, у верхній частині української ділянки має ширину близько 100 м, нижче м. Чернігова — 150 м, у пониззі — 200 м. Пересічна глибина 2–4 м, максимальна — 17 м. Похил річки 1 м/км.
Десна — типова рівнинна річка з високою весняною повінню та низькими літньою і зимовою меженями. Коливання рівнів досягають 3–4 м. Середньорічна витрата води в гирлі — 361 м3/с, поблизу м. Чернігова — 326 м3/с (за багаторічний період складали від 29,4 до 8 090 м3/сек.). Льодостав утворюється у грудні, скресає річка у березні–квітні. Вода гідрокарбонатна кальцієва з мінералізацією, мг/дм3: навесні — 271, влітку — 351, взимку — 376.
На українській ділянці Десни гідрометеорологічні підрозділи виконують багаторічний моніторинг стоку води на трьох гідрологічних постах: Розльоти (відстань від гирла 461 км), Чернігів (205 км) та Літки (36 км). Здійснюється моніторинг якості води (понад 10 створів).
Найбільші притоки
Головні притоки: праві — Судость, Убідь, Снов; ліві — Болтва, Навля, Нерусса, Сейм, Остер.
Тваринний світ
Іхтіофауна Десни налічує близько 35 видів риб, серед яких найпоширеніші плітка, йорж, щука, краснопірка, лящ, в'язь, судак звичайний, сом звичайний, підуст, лин, білизна, чехоня, плоскирка.
Екологічні аспекти
Для поліпшення якості води Десни та відтворення водних ресурсів здійснюють заходи, передбачені в «Загальнодержавній цільовій програмі розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», затвердженій Законом України від 24.05.2012, № 4836-VI. Серед них — боротьба з ерозією, створення захисних насаджень на пісках, у ярах та вздовж річок басейну Десни (див. Захисна смуга прибережна), будівництво сучасних очисних споруд і систем зворотного водопостачання з метою захисту водних ресурсів від забруднення.
Значення
Десна судноплавна до м. Новгорода-Сіверського (535 км від гирла); малотоннажне нерегулярне судноплавство може здійснюватися до пристані Жуковка (вище м. Брянська). На Десні розташовані міста Брянськ, Новгород-Сіверський, Чернігів, Остер.
На початку 21 ст. рух водного транспорту значно скоротився (порівняно з попередніми десятиліттями).
Для регулювання стоку та господарських цілей у басейні Десни споруджено ставки та водосховища Найбільшим є Десногорське водосховище (руслового типу), збудоване 1984 як водойма-охолоджувач Смоленської АЕС (об’єм 0,32 км3, площа водного дзеркала 44 км2) у Смоленській області. На березі р. Сейму розташована Курська АЕС (м. Курчатов Курської області, Росія), яка також використовує річкову воду для наповнення водойми-охолоджувача.
Водні ресурси річки використовують для риборозведення, водопостачання населених пунктів. З пониззя Десни воду подають насосами (1–2 м3/с) у р. Трубіж для функціонування Трубізької осушувально-зволожувальної системи, збудованої 1954–1966 (Київська область).
Додатково
Водопостачання питною водою м. Києва станом на 2020 здійснюється з трьох джерел: р. Десна (65 %), р. Дніпро (24 %), підземні води (11 %).
У зв’язку із загрозою радіоактивного забруднення дніпровської води після Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 на Дніпровську водопровідну станцію впродовж липня-грудня 1986 подавалася вода з Десни за допомогою унікальної насосної станції «Роса-300», збудованої українськими фахівцями і розміщеної на баржі.
Річка та її береги є важливим рекреаційним районом (див. Рекреація) з численними базами відпочинку.
Неповторні краєвиди Десни описав у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженко.
Література
- Комарницький С. Гідрографічний нарис Десни. Матеріяли до геофізичної характеристики України. Київ : Укрмет, 1926. 20 с.
- Цитович В. С. Гідрохімічне дослідження Десни // Труди Гідробіологічної станції. 1936. № 12. С. 16–25.
- Десна в межах України: санітарно-гідробіологічна та гідрохімічна характеристика / Відп. ред. О. В. Топачевський. Київ : Наукова думка, 1964. 160 с.
- Фоменко Я. А., Николаев В. И. Особенности формирования и характеристики выдающегося весеннего половодья 1970 г. в бассейне Десны // Труды Украинского научно-исследовательского гидрометеорологического института. 1976. Вып. 143. С. 56–72.
- Хільчевський В. К., Пелешенко В. І. Зміна концентрацій і стоку іонів в річкових водах Дніпра, Прип’яті і Десни під впливом антропогенного фактору // Вісник Київського державного університету. Серія: Географія. 1987. Вип. 29. С. 50–53.
- Ткаченко В. О., Ситник Ю. М., Соляник О. В. та ін. Сучасний стан іхтіофауни р. Десна в межах України // Рибогосподарська наука України. 2008. № 3. С. 46–52.
- Горбачова Л. О., Колянчук О. В. Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2011. № 261. С. 179–191.
- Лузовіцька Ю.А., Осадча Н. М., Осадчий В. І. Винос біогенних елементів із водозбору річки Десни // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2011. № 261. С. 117–138.
- Ободовський О. Г., Данько К. Ю. Просторово-часова динаміка руслоформуючих витрат води річки Десна // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. № 1 (28). С. 29–37.
- Езловецкая И. С., Лавренчук И. Н. Оценка качества воды Днепра и Десны в местах крупных питьевых водозаборов // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. 2014. № 1. С. 19–27.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Десна (притока Дніпра) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Десна (притока Дніпра) (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
