Міжнародний тероризм
Міжнаро́дний терори́зм — найтяжчий кримінальний злочин міжнародного характеру, об’єктом посягання якого є стабільність міжнародних відносин, територіальна цілісність, суспільна безпека, життя та здоров’я людей, їхнє майно, права й законні інтереси.
Зміст
Історична довідка
Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (2003, зі змінами) міжнародний тероризм — це здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, зокрема за підтримки державних органів окремих держав, суспільно небезпечні насильницькі діяння, які пов’язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їхньому життю і здоров’ю, зі зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об’єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, із застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження з метою досягнення певних цілей.
У міжнародному законодавстві прямого формулювання терміна не вироблено, проте домінує розуміння міжнародного тероризму як злочину, що слугує знаряддям політичної боротьби реакційних кіл, партій, злочинних організацій та окремих осіб; передбачає фінансову, матеріальну, організаційну, державну або іншу підтримку поза межами території держави, де здійснені терористичні акти. Так, резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 49/60 «Заходи з ліквідації міжнародного тероризму» (1994) інтерпретує міжнародний тероризм як злочинні акти, що спрямовані або розраховані на створення обставин терору серед широкого суспільного загалу, групи або окремих осіб у політичних цілях.
Питання співробітництва держав у боротьбі з окремим проявами міжнародного тероризму регламентують такі міжнародні договори: Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден 1970; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації 1971; Конвенція про боротьбу із захопленням заручників 1979; Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок 1980; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства 1988; Декларація ООН про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму 1994; Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 1997; Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999; Конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму 2005 та ін. Важливе значення у боротьбі з міжнародним тероризмом мають також регіональні правові акти: Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1976; Європейська конвенція про запобігання тероризму 1977; Дублінська угода 1979 про застосування Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом; Шанхайська Конвенція про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом 2001; Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму 2005 тощо.
Серед ознак міжнародного тероризму міжнародні угоди виділяють: політичну спрямованість (намір залякування населення, тиск на уряд, державні органи, міжнародні організації, дестабілізація основних політичних, конституційних, економічних, соціальних тощо структур); нетерпимість та екстремізм як основу терористичних актів; загрози дружнім відносинам між державами, територіальній цілісності державних утворень та системі міжнародної безпеки. Наголошено на тому, що терористичні злочини за жодних обставин не можуть бути виправданими міркуваннями політичного, філософського, ідеологічного, расового, етнічного, релігійного або іншого подібного характеру.
Україна активно співпрацює з іншими державами в боротьбі з міжнародним тероризмом. Окремі з названих міжнародно-правових актів імплементовано у кримінальне законодавство України.
Характеристика
Окрім міжнародного, розрізняють ще національний та державний тероризм. Останній нерідко кваліфікують як акт агресії.
Міжнародний тероризм як кримінальний злочин міжнародного характеру кваліфікують, якщо:
- злочинець і потерпілий є громадянами однієї держави або різних держав, а злочин скоєно за межами цих держав;
- терористичний акт спрямовано проти осіб, які користуються міжнародним захистом;
- підготовка до злочину проводиться в одній державі, а злочин здійснюється в іншій (вчинення терористичного акту починається в одній державі, а закінчується в іншій);
- здійснивши теракт в одній державі, злочинець переховується в іншій, і постає питання про його видачу;
- цілі, що переслідуються міжнародними терористами, загрожують безпеці більше однієї держави або міжнародних організацій;
- державою виникнення засобів фінансування міжнародної терористичної діяльності є інша держава, а не та, де знаходяться особи, що здійснюють таку діяльність.
За загальною кримінально-правовою характеристикою, міжнародний тероризм — це завжди умисна дія, що спрямована проти життя конкретного політичного (громадського) діяча або невизначеного кола осіб, яка полягає у застосуванні або загрозі застосування насильства, або дія, що спрямована на знищення (або спробу знищення) будь-яких об’єктів на території іншої держави: адміністративних будинків, житла, літаків, іноземних морських суден тощо. Одна з основних цілей терористів — залякування, створення атмосфери страху, невпевненості, підрив стабільності міжнародних відносин.
До актів міжнародного тероризму належать:
- вибухи приміщень посольств, місій, представництв або штаб-квартир міжнародних організацій;
- диверсійні акти на вулицях, в аеропортах, на вокзалах, у культурних центрах, приміщеннях тощо, пов’язані зі знищенням або пошкодженням майна і заподіянням шкоди здоров’ю людей або смерті;
- умисне використання вибухових пристроїв у будь-яких поштових відправленнях;
- будь-який диверсійний акт проти громадських споруд;
- убивство політичних (громадських) діячів іноземних держав;
- заколот із метою здійснення актів міжнародного тероризму і співучасть у них у будь-якій формі тощо.
Стратегія терористичної діяльності полягає в умілому використанні незначних ресурсів, що спрямовані проти противника, який значно перевершує за силою, військовим потенціалом та можливостями.
Сучасні тенденції
Найвіктимнішим (див. Віктимність) злочином міжнародного тероризму стали терористичні акти в США 11.09.2001.
Серед тенденцій, що характеризують сучасну фазу розвитку міжнародного тероризму, виділяють:
1. Перетворення релігійно-вмотиваного екстремізму на головний чинник, спосіб легітимації та ідейного обґрунтування міжнародно-терористичної діяльності (до поч. 20 ст. цю роль відігравав національний сепаратизм). Протягом останніх десятиліть кількість інцидентів, спровокованих терористичними угрупованнями, що використовують релігію як виправдання чи мотивацію своєї діяльності, стрімко зросла. У 2021 більшість жертв (47 % від загальної кількості смертей) спричинили 4 терористичні угруповання ісламістського типу: «Ісламська держава» та її афілійовані групи, «Аш-Шабааб», «Талібан» і «Джамаат Нусрат Аль-Іслам валь Муслімін».
2. Розширення географічного ареалу здійснення терористичних актів. Терористичні атаки різного типу зафіксовані, за даними «Global Terrorism Index 2015», у 93-х країнах світу. Злочини міжнародного тероризму здійснюються не тільки в регіонах тривалих міжнародних конфліктів (Близький Схід, Південна Азія, африканські країни), але й у розвинутих державах Західної Європи та США.
3. Зростання рівня віктимності. За період 2000–2015 кількість жертв терактів зросла майже в 10 разів: з 3,3 тис. до 32,7 тис. осіб. У 2018–2021 кількість загиблих становила бл. 7,1 тис. осіб щорічно.
4. Нові форми інституалізації міжнародного тероризму (делокалізовані організації мережевого типу, здатність до формування стійких квазідержавних утворень, кооперація з транснаціональними організованими злочинними угрупованнями та ін.); активні процеси «колонізації» міжнародних терористичних угруповань, тобто виникнення множини місцевих локальних осередків в різних країнах і регіонах.
5. Професіоналізація, воєнізація й технологізація діяльності терористичних угруповань. Зміна соціального складу терористичних груп та соціального профілю їхніх учасників.
6. Створення і пропаганда релігійних ідеологій, які основані на сакралізації насильства, ідеологемах священної війни; зумисне підживлення і використання радикальних настроїв у регіонах міжнародних та внутрішніх конфліктів, політичних криз, міжетнічних та міжконфесійних протиріч. 7. Державна підтримка міжнародного тероризму.
Найбільші міжнародні терористичні структури цілеспрямовано формують собі соціальну базу засобами масштабного політичного і військового насильства, дестабілізації та руйнування політичних режимів, захоплення політичної влади.
Міжнародний тероризм зараховують до переліку глобальних проблем сучасності, характеризують як геополітичний виклик усій світовій спільноті.
Див. також
Джерела
- Muhlhausen D. B., McNeill J. B. Terror Trends: 40 Years' Data on International and Domestic Terrorism. Washington : Heritage Foundation, 2011. 16 p. URL: https://www.heritage.org/terrorism/report/terror-trends-40-years-data-international-and-domestic-terrorism
- Global Terrorism Index 2022: Key findings in 6 Charts // Vision of Humanity. URL: https://www.visionofhumanity.org/global-terrorism-index-2022-key-findings-in-6-charts/
Література
- Антипенко В. Ф. Борьба с современным тероризмом. Международно-правовые подходы. Киев : Юнона-М, 2002. 723 с.
- Essential Readings on Political Terrorism: Analyses of Problems and Prospects for the 21st Century / Ed. by H. W. Kushner. New York : Gordian Knot Books, 2002. 400 p.
- Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Кобилянський О.Л. Міжнародний тероризм: консолідований аналіз забезпечення безпеки. Київ : Навчально-науковий інститут підготовки слідчих криміналістів КНУВС, 2009. 72 с.
- Громівчук І. М. Міжнародно-правове визначення тероризму як основа ефективної боротьби з ним // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Серія: Економіка, право, політологія, туризм. 2011. Т. 2. № 4.
С. 108–112. - Канцір В. С. Тероризм у сучасному глобалізаційному просторі: філософсько-правовий вимір. Львів : Край, 2011. 560 с.
- Ganor B. Trends in Modern International Terrorism // To Protect and To Serve: Policing in an Age of Terrorism. New York : Springer, 2011. P. 11–42.
- Terrorism and International Law / Ed. by M. Flory, R. Higgins. London : Routledge, 2014. 396 p.
- Арістова А. Динаміка релігійно-вмотивованого тероризму: глобальні тренди // Релігійна свобода: на перехресті епох, країн і культур. 2016. № 1 (19). С. 92–95.
- Гбур З. В. Теоретико-методологічні засади поняття «міжнародного тероризму» // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. № 2. С. 1–7. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2021/5.pdf
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Романюк В. О., Арістова А. В. Міжнародний тероризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міжнародний тероризм (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
