Сельський, Роман Юліанович
Се́льський, Рома́н Юліа́нович (21.05.1903, м. Сокаль, тепер Червоноградського району Львівської області, Україна — 03.02.1990, м. Львів, тепер Україна) — художник, педагог, професор (1966); заслужений художник УРСР (1982), народний художник УРСР (1989). Чоловік М. Райх (див. М. Сельська).
Сельський, Роман Юліанович | |
---|---|
Народження | 21.05.1903 |
Місце народження | Сокаль |
Смерть | 03.02.1990 |
Місце смерті | Львів |
Alma mater | Краківська академія мистецтв |
Напрями діяльності | Образотворче мистецтво, педагогіка |
Відзнаки | |
---|---|
Почесні звання | Заслужений художник УРСР (1982), Народний художник УРСР (1989) |
Зміст
Життєпис
Батько був правником, перекладачем. 1905 родина переїхала до м. Львова. Від 1918 — слухач Вільної академії мистецтв (м. Львів); паралельно відвідував вечірні заняття у майстерні К. Сіхульського (1879–1942; тепер Україна) та майстерню О. Новаківського. 1921–1922 вчився у Львівській державній промисловій школі (тепер Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша). 1922–1927 — навчався в Академії красних мистецтв у м. Кракові (тепер Краківська академія мистецтв) у класах К. Сіхульського, Ю. Мегоффера (1869–1946; тепер Польща), Ю. Панкевича (1866–1940; тепер Польща — Франція) і Ф. Коварського (1890–1948; тепер Польща).
1925 Сельський взяв участь у Міжнародній виставці декоративного мистецтва і промисловості в м. Парижі з проєктом килима за мотивами рослинності настінних вавельських гобеленів.
1925–1926 студіював у м. Парижі, відвідував художню школу Ф. Леже та А. Озанфана.
Від 1929 проживав у м. Львові. Співзасновник та перший президент (1929–1930) мистецького об’єднання «Aртес» (м. Львів). 1932 став членом Асоціації незалежних українських митців (АНУМ, існувала у м. Львові 1931–1939).
1939 — член Спілки художників УРСР.
Від 1966 — професор.
Педагогічна діяльність
На початку 1930-х працює як приватний викладач. Далі викладав 1934–1939 у Львівській державній промисловій школі; 1939–1941 у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв); 1944–1947 у Львівському державному художньо-промисловому училищі (тепер Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша). Від 1947 — завідувач кафедри живопису, доцент Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва.
Сельський викладав живопис, композицію, роботу в матеріалі — вивчення технік монументального мистецтва: фрески, мозаїки, темпери, сграфіто, керував дипломними роботами на кафедрі декоративного живопису, а після її закриття на інших відділах (художнього текстилю, скла, кераміки). Художник здійснив 22 випуски митців — малярів, монументалістів, керамістів, художників із текстилю і скла. Своїм учням Сельський передавав глибокі знання мистецтва, пояснював теорію гармонії кольорів на прикладах полотен колористів європейського малярства. Серед учнів — М. Андрущенко (1935; тепер Україна), А. Бокотей, К. Звіринський (1923–1997; тепер Україна), Д. Довбошинський (1924–2012; тепер Україна), П. Маркович (1937–2008; тепер Польща — США), І. Литовченко, О. Мінько (1938–2013), В. Патик (1926–2016; тепер Україна), Б. Сойка (1938–1918), З. Флінта, М. Шимчук (нар. 1949; тепер Україна) та ін.
Уплив малярських засад художника поширювався на молодих митців і на все мистецьке середовище м. Львова.
Творчість
У творчості художника помітний вплив постімпресіонізму, містичного реалізму, сюрреалізму, авангарду, колоризму. Створював пейзажі, натюрморти, портрети, декоративні композиції.
У ранніх роботах переважають мотиви порожніх інтер’єрів та натюрмортів у середині них [«Двері» (1932), «Натюрморт з каталогом» (1926), «Натюрморт з глечиком» (1926)]; сюрреалістичні мотиви із захаращеними берегами, та морськими атрибутам [«На узбережжі Гелю» (1932), «Гель» (1932), «Різні предмети біля борту. Гель» (1931) та ін.].
Від середини 1940-х до середини 1950-х художник працює у реалістичній манері, що поступово переходить у постімпресіоністичну стилістику [«Натюрморт. Польові квіти», «Ламають кукурудзу», «Поле на околиці Жовкви», «Повернення з пасовиська. Жовква», «Збирання картоплі» (усі — 1946), «На колгоспному полі», «Птахоферма» (обидві — 1951), «Микуличин» (1952), серії пейзажів міст Жовкви, Микуличина та околиць м. Львова].
1942–1943 розписував костел Святого Миколая у с. Вижняни (тепер Львівська область), спільно з М. Сельською та С. Тейсейром (1905–1988; тепер Україна — Польща); 1943 — Домініканський костел у м. Чорткові (Тернопільська область).
Улюбленим мотивом творчості були українські Карпати — краєвиди, оселі та побут гуцулів. Особливу атмосферу мають карпатські краєвиди: «В Чорногорi» (1968), «Бурелом» (1968), «Пiзнi квiти» (1971), «Карпатський мотив» (1970-ті), «З вікна» (1974), «В гуцульській хаті» (1981) та ін.; гуцульські натюрморти вирізняються теплою гамою та народним колоритом; часто створював композиції з народних побутових предметів [«Дзембронський натюрморт» (1965), «Натюрморт» (1967), «Інтепретація на тему Косівський цвинтар» (1970-ті) та ін.].
Подорожуючи півднем України, художник надихався морськими краєвидами, тематика полотен яких вирізняється синьо-фіолетовою гамою моря, червоними налитими сонцем дахами будинків, архітектурними пам’ятками у призахідному освітленні [«Краєвид з фортецею» (1960), «Кримський домик» (1962), «На березі моря» (1969), «Призахідне освітлення» (1961–1962) та ін.].
Від 1970-х років з’являються керамічні роботи — декоративні тарілки та пласти, в яких художник повторює мотиви своїх живописних творів, зокрема «Пень і ліс», «Ялинки», «Пляж», «Пні і камені», «Бурелом» та ін.
Учасник понад 40 колективних виставок (1918, 1929 — виставки Товариства прихильників красних мистецтв у м. Львові; 1930–1932, 1969 — виставки об’єднання «Артес»; 1933, 1935–1939 — виставки Львівського професійного союзу артистів-пластиків; 1933–1934, 1936–1937 — виставки АНУМ; 1937 — Варшава-Львів «Салон живопису»; 1939 — виставка сучасних художників м. Львова у м. Варшаві; 1940–1975 — виставки Спілки художників УРСР).
16.12.1976 — перша персональна виставка у Львівській картинній галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького). 1982 — друга персональна виставка з нагоди власного 80-ліття в Музеї українського мистецтва у м. Львові.
На грунті досягнень європейського мистецтва, створив своєрідний варіант українського колоризму. У творчості митець поєднав український поетичний світогляд із європейською культурою та властивою їй системою образного мислення. Колекції його творів знаходяться у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана, Музеї мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ) та ін. Твори Сельського зберігаються також у збірках Національного музею у м. Вроцлаві та Національного музею у м. Варшаві, у приватних колекціях в Україні та за її межами.
Нагороди та визнання
Нагороджений срібною медаллю за проєкт килима на Міжнародній виставці декоративного мистецтва і промисловості (м. Париж; 1925).
Заслужений художник УРСР (1982).
Народний художник УРСР (1989).
Додатково
Вдруге одружився з А. Бачинською (нар. 1942; тепер Україна).
Література
- Волошин Л. Світоглядні та формальні аспекти пізньої творчості Романа Сельського // Образотворче мистецтво. 2004. № 4. С. 34–37.
- Сусак В. Українські мистці Парижа. 1900–1939. Київ : Родовід, 2010. 408 с.
- Павельчук І. А. Інспірації постімпресіонізму в краєвидах Романа Сельського // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. № 10. С. 100–104.
- Москалюк М. Морський пейзаж у творчості Романа Сельського // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2013. Вип. 24. С. 212–221.
- Пінчевська Б. М. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900–1939 років. Корсунь-Шевченківський : Корсунський видавничий дім «Всесвіт», 2013. 220 с.
- Звіринський К. Все моє малярство — то молитва. Спогади, інтерв’ю, роздуми, статті / Упоряд. Х. Звіринська-Чабан. Львів : Манускрипт-Львів, 2017. 280 с.
- Роман та Марґіта Сельські // Мистецький альманах АРТЕС. 2017. URL: https://artes-almanac.com/roman-ta-margit-selski/
- Король С. Розписи у костелі св. Миколая у Вижнянах і питання сакрального мистецтва Романа Сельського: спроба реконструкції й аналізу // Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1626–1639.
- Сельський Роман // Ukrainian Unofficial. URL: http://archive-uu.com/ua/profiles/sel-s-kij-roman
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Максимів М. І. Сельський, Роман Юліанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сельський, Роман Юліанович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів