Синевир (озеро)
|
Синевир (озеро) (Синевир) | |
|---|---|
| Прісне/солоне | прісне |
| Площа (кв.км) | 0,07 км2 |
| Об’єм води | 350–460 тис. м3 |
| Середня глибина (м) | 9 м |
| Походження | завального типу |
| Тип живлення | змішаний |
| Регіон | Закарпатська область |
.jpg)
Синеви́р — озеро в басейні р. Теребля в Хустському районі Закарпатської області України.
Інші назви: Синевирське озеро; Морське око (місцева назва).
Зміст
Географічне положення. Розмір
Розташоване у верхів'ї р. Теребля поблизу с. Синевирська Поляна на висоті 989 м над рівнем моря в гірському масиві Внутрішні Горгани Українських Карпат.
Середня площа водного дзеркала становить 0,05 км2, за максимального наповнення весною та під час затяжних дощів — 0,07 км2; середня глибина — 9 м, максимальна — 24 м; об’єм води — 350–460 тис. м3. Максимальна довжина озера — 440 м, максимальна ширина — 320 м. Посеред озера розташовано невеликий острівець, який має площу лише кілька квадратних метрів (немов зіниця ока на акваторії). Звідси й місцева назва озера — «Морське око».
Походження
Синевир належить до типу завальних озер.
Струмки, які живлять озеро, колись стікалися в один потік та впадали в р. Теребля. Але близько 10–11 тис. р. тому внаслідок потужного обвалу-зсуву корінні пісковики бистрицької світи еоцену зірвалися з південного схилу гори Красної і перекрили прадавню долину Синевирського струмка за 1,5 км від його впадіння в р. Теребля. Так утворилася загата для накопичення води, що дало початок озеру. Протяжність обвало-зсуву 400 м, ширина близько 250 м.
Котловина озера, заповнена водою, складається з двох продовгуватих западин, які простягаються з заходу на схід та розділені гірським хребтом. Найвища частина хребта більшу частину року височіє над водою у вигляді острівця. Більша частина дна озера вкрита глибами та уламками світло-сірого піщаника. Скупчення мулових відкладів розвинені лише в західній частині озера, де в нього впадають притоки.
Синевир є стічним озером — через 350 м на схід з-під обвал-зсуву на 60 м нижче рівня позначки його гребеня витікає Синевирський струмок, який впадає в р. Теребля.
Гідрологічний режим
Загальна площа водозбору становить 2,23 км2. Значна його частина (87,4 %) вкрита лісом. Живлення озера відбувається в основному за рахунок атмосферних опадів та надходження поверхневих вод з трьох гірських струмків, що в нього впадають. Струмки-притоки беруть початок на схилах гір Озерна, Красна і між горами Озерна і Кліва. В місці їхнього впадіння озеро заболочене (болото евтрофне, трав’янисте, площею близько 0,02 км2).
Кількість атмосферних опадів в районі озера становить 1 300 мм/рік. Річне значення сумарної сонячної радіації на 16 % менше, ніж на низовині. Середня температура повітря найтеплішого місяця липня становить +13 °С, найхолоднішого місяця січня — мінус 10 °С. Сніговий покрив утворюється в грудні, сходить у квітні.
Рівень води в озері коливається протягом року: знижується взимку, підвищується під час весняної повені та влітку з випаданням дощів, спадає восени. Значні коливання рівня спостерігаються як протягом року, так і за добу. Зафіксовано добове підвищення рівня майже на 1 м. Відповідно змінюється площа водного дзеркала та об’єм. Зміна площі водного дзеркала може сягати 60 %, а об’єму води — 35 %. Під час паводку в Українських Карпатах у червні 2020 було затоплено острівець на акваторії озера та оглядовий дерев’яний майданчик для туристів.
Найбільші коливання температури води спостерігаються на поверхні озера, де проходить активний теплообмін на межі вода-повітря. Через розташування озера на значній висоті над рівнем моря і глибину влітку прогрівається лише поверхневий шар води (до +11°C). З глибини 10 м і нижче формується ізотермічний шар (+4 °C). Утворюється пряма термічна стратифікація. Взимку на озері утворюється льодовий покрив. В момент утворення льодового покриву температура води на межі з льодом знижується до 0 °С, тоді як в нижніх шарах вона наближається до +4 °C. Так формується обернена термічна стратифікація.
Твердий стік та гідрохімія
Твердий стік в озеро становить близько 50 т/рік, а з озера витікає не більше 1 т/рік, тобто майже 99 % твердого стоку акумулюється в озері. В чаші озера зосереджено понад 200 тис. м3 відкладів (через це в західній частині мулисті відклади майже вийшли на поверхню води).
Вода гідрокарбонатно-кальцієвого складу з невисокою мінералізацією — 107–186 мг/дм3. Значення мінералізації коливаються в залежності від рівня води в озері. Високим рівням, зумовленим надходженням талих вод під час весняної повені та випадінням маломінералізованих атмосферних опадів, відповідає менша мінералізація води, яка в притоках становить 60–100 мг/дм3 і відповідно знижує цей показник в озері. В меженний період (див. Межень) у живленні водойми зростає роль більш мінералізованих підземних вод. В цей період мінералізація води в притоках і озері дещо збільшується.
Рослинний і тваринний світ
Озеро оточене природними лісовими комплексами, створеними ялиновими та ялицево-буково-яворовими лісами з участю ялини звичайної, ялиці білої, бука лісового, клена гостролистого, горобини.
В озері наявні високогірні види іхтіофауни: форель райдужна, форель струмкова, форель озерна, бабець звичайний, бабець строкатоплавцевий, мересниця річкова, а також рідкісні для фауни України харіус європейський і рак річковий.
Значення
1989 на території, що оточує озеро, створено національний природний парк «Синевир». 2004 озеро було включено до міжнародного переліку водно-болотних угідь, які підпадають під дію Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (прийнята 02.02.1971 у м. Рамсарі, Іран), головним чином як середовище мешкання водоплавних птахів.
Синевир знаходиться в межах зони стаціонарної рекреації національного природного парку «Синевир» і використовується у туристично-рекреаційних цілях. Купатися та ловити рибу в озері заборонено.
Додатково
За типізацією озер відповідно до Водної рамкової директиви Європейського Союзу (2000) Синевир можна означити як мале за площею озеро на середньогір’ї, середнє за глибиною, розташоване в силікатних породах.
Література
- Lake Synevyr // Ramsar Sites Information Service. 2003. URL: https://rsis.ramsar.org/ris/1400
- Кушнір Н. І. Еколого-гідрологічний нарис озера Синевир // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2008. № 1. С. 117–121.
- Хільчевський В. К., Корчемлюк М. В., Кравчинський Р. Л. та ін. Умови формування хімічного складу води гірського озера Марічейка (масив Чорногора, Українські Карпати) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2018. № 1 (48). С. 6–15.
- Методика визначення масивів поверхневих та підземних вод // Верховна Рада України. 2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0287-19#Text
- Національний природний парк «Синевир». URL: https://www.npp-synevyr.net.ua/page142-14.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Синевир (озеро) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Синевир (озеро) (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
