Сула
Сула́ — річка в Сумській та Полтавській областях України, ліва притока Дніпра.
|
Сула | |
|---|---|
| Витік | Сумський район |
| Гирло | Кременчуцьке водосховище |
| Довжина (км) | 363 |
| Площа басейну (кв.км) | 18 500 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 29,5 |
| Тип живлення | переважно снігове |
| Основні притоки | Артополот, Бодаква, Ромен, Удай, Сліпорід, Оржиця (річка) |
| Протікає через території | Україна |
| Міста на березі | Ромни, Лохвиця, Заводське (місто), Лубни |
Зміст
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований біля с. Сули Сумського району Сумської області. Впадає у Кременчуцьке водосховище на Дніпрі на захід від с. Дем'янівки Кременчуцького району Полтавської області.
Протяжність
Довжина — 363 км, площа басейну — 18 500 км².
Напрям і характер течії
Бере початок на південно-західній околиці Середньоруської височини, згодом протікає Придніпровською низовиною; загальний напрям течії — південно-західний. Висота витоку 155,2 м на рівнем моря, гирла — 81,0 м.
Річкова долина трапецієподібна асиметрична, завширшки від 0,4–0,5 км у верхів'ї до 10–11 км у пониззі. На заплаві річки часто трапляються заболочені ділянки, торфовища. Русло звивисте, подекуди розгалужене. У верхній і середній течії наявні глибокі плеса. Ширина русла 10–75 м (на плесах — до 250 м). Глибини в середньому 1,5–3,5 м (на плесах — до 6,0 м). Дно в основному мулисте, на ділянках з високими берегами стає твердим і глинистим. Похил річки 0,2 м/км.
Водний режим
Під час весняного водопілля спостерігаються найвищі рівні води (березень — квітень), під час літньо-осінньої межені — найнижчі (липень — жовтень). Замерзає у грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня.
Середньорічна витрата води біля м. Лубен — 29,5 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 659 мг/дм3 навесні до 871 мг/дм3 взимку.
Тип живлення
Живлення річки переважно снігове.
Найбільші притоки
Ліві: Сулка, Артополот, Солониця, Бодаква.
Праві: Терн, Бишкінь, Хмелівка, Ромен, Олава, Бугайчиха, Лохвиця, Сулиця, Удай, Сліпорід, Оржиця.
Найдовша притока — р. Удай (327 км).
Тваринний світ
Іхтіофауна Сули — 27 видів риб; серед них: в'юн, плітка, верховодка, краснопірка, плоскирка, йорж, карась золотий, окунь, жерех, лин, в'язь звичайний, лящ, судак, щука, сом.
Екологічні проблеми
Серед екологічних проблем Сули: зменшення об’єму стоку, зумовлене кліматичними змінами та зарегульованістю річки; надходження з водозбору значної кількості біогенних компонентів (сполуки Нітрогену, Фосфору); зниження самоочисної здатності річки. Через замулення та зменшення стоку води русло річки на окремих ділянках перетворюється на заболочені біотопи: заростає прибережно-водною рослинністю і заплавними лісами.
Значення
Воду річки використовують для зрошення та рекреації.
В басейні Сули створено 10 водосховищ, серед яких найбільшим є Карабутівське (повний об’єм — 13 млн м3, площа — 502 га) на р. Ромені. Тут розташовані природоохоронні території, зокрема Нижньосульський національний природний парк, який включає долину Сули та Сульську затоку Кременчуцького водосховища (стару пригирлову ділянку долини Сули, затоплену водосховищем). Національний парк створено з метою збереження, відновлення та раціонального використання природних комплексів долини Сули, що мають важливе природне та історико-культурне значення. До його складу входять вісім заказників загальнодержавного значення: п’ять гідрологічних (Великоселецький, Плехівський, Солоне, Рогозів куток, Чутівський) та три ландшафтних.
Міста на Сулі: Ромни, Лохвиця, Заводське, Лубни.
Додатково
Після створення Кременчуцького водосховища (1961) довжина Сули скоротилася на 52 км (з 415 км до 363 км), площа басейну — з 19,6 тис. км² до 18,5 тис. км². В результаті затоплення території водосховищем повністю зникла права притока — р. Ревуча (11 км), а колишня ліва притока — р. Крива Руда (55 км) — стала впадати безпосередньо в Дніпро.
Література
- Бібік В. В., Винарчук О. О., Лук’янець О. І. та ін. Просторово-часова характеристика стоку річок басейнів Сула, Псел і Ворскла // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 4 (25). С. 85–99.
- Смирнова В. Г. Трансформація річок та річкових русел (на прикладі річкових водних об’єктів Полтавської області) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2013. № 1 (28). С. 109–116.
- Хільчевський В. К., Винарчук О. О., Гончар О. М. та ін. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2014. 230 с.
- Сегеда І. Зникає річка Сула! // Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області (офіційний сайт). 2020. URL: https://poltavavodgosp.gov.ua/znykaie-richka-sula/
- Данильченко О. С., Клок С. В., Карнаушенко Д. П. Динаміка водності річки Сули за даними гідрологічного поста міста Ромни у період з 1979 по 2019 роки / Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Географічні науки. 2022. Т. 2. Вип. 3. С. 8–18.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Сула // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сула (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
