Удай
Уда́й — річка у Чернігівській і Полтавській областях України, права притока Сули (басейн Дніпра).
|
Удай | |
|---|---|
| Витік | Прилуцький район |
| Гирло | Сула |
| Довжина (км) | 327 |
| Площа басейну (кв.км) | 7 030 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 3,6 |
| Тип живлення | мішане, з переважанням снігового |
| Основні притоки | Іченька, Смож, Утка, Лисогір, Многа, Перевід |
| Протікає через території | Україна |
| Міста на березі | Прилуки, Пирятин |
Зміст
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований на схід від с. Рожнівки Прилуцького району Чернігівської області. Впадає в Сулу біля с. Березоточі Лубенського району Полтавської області.
Протяжність
Довжина — 327 км, площа басейну — 7 030 км².
Напрям і характер течії
Протікає територією Придніпровської низовини. За загального південно-східного напрямку на різних ділянках річка його змінює: у верхів'ї тече на захід, далі круто повертає на південь і південний схід. У середній та нижній течії робить кілька великих звивин. Річкова долина трапецієподібна, терасована, завширшки 2,5–3 км (подекуди сягає 4–6 км). Заплава двобічна, заболочена, на окремих ділянках осушена; переважна ширина 0,4–0,5 км; наявні стариці. Русло звивисте, у верхній течії завширшки 15–20 м, у пониззі — до 20–40 м. Середні глибини 0,3–1,5 м, на плесах місцями до 4,5 м. Похил річки 0,2 м/км.
Водний режим
Під час весняного водопілля спостерігаються найвищі рівні води (березень — квітень), під час літньо-осінньої межені — найнижчі (липень — жовтень). Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у другій половині березня. Середньорічна витрата води біля м. Прилук — 3,6 м³/с, нижче за течією — біля с. Куріньки Лубенського району Полтавської області — 13,0 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 729 мг/дм3 навесні до 853 мг/дм3 взимку.
Тип живлення
Живлення мішане, з переважанням снігового.
Найбільші притоки
Ліві: Іченька, Смож, Утка, Лисогір, Варва, Журавка, Многа.
Праві: Галка, Ставка, Перевід, Вільшанка.
Тваринний світ
Іхтіофауна Удаю — до 30 видів риб, серед яких найчастіше трапляються: гірчак європейський, верховодка, плітка, краснопірка, плоскирка, бобирець дніпровський, щука, рідше — лин, в’юн, карась золотий або звичайний та ротань-головешка.
Екологічні проблеми
Серед екологічних проблем Удаю: зменшення об’єму стоку, зумовлене кліматичними змінами; потрапляння стічних вод міст Прилук та Пирятина; надходження з водозбору біогенних компонентів (сполуки Нітрогену, Фосфору); зниження самоочисної здатності річки.
Значення
Воду Удаю використовують для зрошення, рибальства, рекреації, водного туризму. Централізоване водопостачання населених пунктів, розташованих у басейні річки, здійснюють за рахунок підземних вод.
В басейні річки розташовані природоохоронні території, серед яких два національні природні парки (НПП), створені з метою збереження характерних типових лісостепових природно-ландшафтних комплексів. У верхів'ї Удаю розташовано Ічнянський НПП (від 2004), до складу якого входить низка заказників місцевого значення, зокрема два гідрологічні — Князьки та Довгий Яр, створені для збереження лучно-болотних природних комплексів.
У середній і нижній частинах басейну річки розташований НПП «Пирятинський» (створений у 2009), до складу якого входить низка заказників місцевого значення, зокрема 6 гідрологічних (Куквинський, Харківецький, Гурбинський, Сасинівський, Березоворудський, Давидівський), де охороняються водно-болотні угіддя та заплавні комплекси.
Міста на Удаї: Прилуки, Пирятин.
Література
- Глотова Н. О, Куцоконь Ю. К, Подобайло А. В. Розподіл дрібно-розмірного рибного населення на мілководдях річки Удай НПП «Пирятинський» // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2012. Вип. 61. С. 10–11.
- Трохимов В. М., Сидоренко М. В., Подобайло А. В. Літоральний зоопланктон р. Удай у районі національного природного парку «Пирятинський» // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2012. Вип. 20. Т. 1. С. 131–138.
- Хільчевський В. К., Винарчук О. О., Гончар О. М. та ін. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2014. 230 с.
- Абдулоєва О. С., Данько К. Ю., Проценко Ю. В. та ін. Природа національного природного парку «Пирятинський». Київ : Талком, 2017. 178 с.
- Кошовий І. О., Подобайло А. В., Шустов А. І. Видове багатство та видове різноманіття риб р. Удай в межах НПП «Пирятинський» // Рибогосподарська наука України. 2018. № 4. С. 15–25.
- Гідрологічні дослідження річки Удай // Пирятинська громада. 2019. URL: http://pyriatyn.org.ua/news/p4048
- Ляшенко В. А., Лукашов Д. В. Оцінка якості вод р. Удай за організмами макрозообентосу у межах НПП «Пирятинський» // Гідробіологічний журнал. 2019. Т. 55. № 1 (325). С. 23–30.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Удай // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Удай (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
