Удай

Уда́й — річка у Чернігівській і Полтавській областях України, права притока Сули (басейн Дніпра).

Річка Удай на карті басейну Дніпра

Удай

Витік Прилуцький район
Гирло Сула
Довжина (км) 327
Площа басейну (кв.км) 7 030
Середня витрата (куб.м/с) 3,6
Тип живлення мішане, з переважанням снігового
Основні притоки Іченька, Смож, Утка, Лисогір, Многа, Перевід
Протікає через території Україна
Міста на березі Прилуки, Пирятин
Річка Удай біля між селами Монастирищем та Заудайкою Прилуцького району Чернігівської області
Річка Удай в Ічнянському національному природному парку (Чернігівська область)
Річка Удай у національному природному парку «Пирятинський» (Полтавська область)

Характеристика

Витік. Гирло

Витік розташований на схід від с. Рожнівки Прилуцького району Чернігівської області. Впадає в Сулу біля с. Березоточі Лубенського району Полтавської області.

Протяжність

Довжина — 327 км, площа басейну — 7 030 км².

Напрям і характер течії

Протікає територією Придніпровської низовини. За загального південно-східного напрямку на різних ділянках річка його змінює: у верхів'ї тече на захід, далі круто повертає на південь і південний схід. У середній та нижній течії робить кілька великих звивин. Річкова долина трапецієподібна, терасована, завширшки 2,5–3 км (подекуди сягає 4–6 км). Заплава двобічна, заболочена, на окремих ділянках осушена; переважна ширина 0,4–0,5 км; наявні стариці. Русло звивисте, у верхній течії завширшки 15–20 м, у пониззі — до 20–40 м. Середні глибини 0,3–1,5 м, на плесах місцями до 4,5 м. Похил річки 0,2 м/км.

Водний режим

Під час весняного водопілля спостерігаються найвищі рівні води (березень — квітень), під час літньо-осінньої межені — найнижчі (липень — жовтень). Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у другій половині березня. Середньорічна витрата води біля м. Прилук — 3,6 м³/с, нижче за течією — біля с. Куріньки Лубенського району Полтавської області — 13,0 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 729 мг/дм3 навесні до 853 мг/дм3 взимку.

Тип живлення

Живлення мішане, з переважанням снігового.

Найбільші притоки

Ліві: Іченька, Смож, Утка, Лисогір, Варва, Журавка, Многа.

Праві: Галка, Ставка, Перевід, Вільшанка.

Тваринний світ

Іхтіофауна Удаю — до 30 видів риб, серед яких найчастіше трапляються: гірчак європейський, верховодка, плітка, краснопірка, плоскирка, бобирець дніпровський, щука, рідше — лин, в’юн, карась золотий або звичайний та ротань-головешка.

Екологічні проблеми

Серед екологічних проблем Удаю: зменшення об’єму стоку, зумовлене кліматичними змінами; потрапляння стічних вод міст Прилук та Пирятина; надходження з водозбору біогенних компонентів (сполуки Нітрогену, Фосфору); зниження самоочисної здатності річки.

Значення

Воду Удаю використовують для зрошення, рибальства, рекреації, водного туризму. Централізоване водопостачання населених пунктів, розташованих у басейні річки, здійснюють за рахунок підземних вод.

В басейні річки розташовані природоохоронні території, серед яких два національні природні парки (НПП), створені з метою збереження характерних типових лісостепових природно-ландшафтних комплексів. У верхів'ї Удаю розташовано Ічнянський НПП (від 2004), до складу якого входить низка заказників місцевого значення, зокрема два гідрологічні — Князьки та Довгий Яр, створені для збереження лучно-болотних природних комплексів.

У середній і нижній частинах басейну річки розташований НПП «Пирятинський» (створений у 2009), до складу якого входить низка заказників місцевого значення, зокрема 6 гідрологічних (Куквинський, Харківецький, Гурбинський, Сасинівський, Березоворудський, Давидівський), де охороняються водно-болотні угіддя та заплавні комплекси.

Міста на Удаї: Прилуки, Пирятин.

Література

  1. Глотова Н. О, Куцоконь Ю. К, Подобайло А. В. Розподіл дрібно-розмірного рибного населення на мілководдях річки Удай НПП «Пирятинський» // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2012. Вип. 61. С. 10–11.
  2. Трохимов В. М., Сидоренко М. В., Подобайло А. В. Літоральний зоопланктон р. Удай у районі національного природного парку «Пирятинський» // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2012. Вип. 20. Т. 1. С. 131–138.
  3. Хільчевський В. К., Винарчук О. О., Гончар О. М. та ін. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2014. 230 с.
  4. Абдулоєва О. С., Данько К. Ю., Проценко Ю. В. та ін. Природа національного природного парку «Пирятинський». Київ : Талком, 2017. 178 с.
  5. Кошовий І. О., Подобайло А. В., Шустов А. І. Видове багатство та видове різноманіття риб р. Удай в межах НПП «Пирятинський» // Рибогосподарська наука України. 2018. № 4. С. 15–25.
  6. Гідрологічні дослідження річки Удай // Пирятинська громада. 2019. URL: http://pyriatyn.org.ua/news/p4048
  7. Ляшенко В. А., Лукашов Д. В. Оцінка якості вод р. Удай за організмами макрозообентосу у межах НПП «Пирятинський» // Гідробіологічний журнал. 2019. Т. 55. № 1 (325). С. 23–30.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Удай // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Удай (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶