Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Герб УДПУ

Корпус УДПУ за адресою вул. Садова, 2

Корпус УДПУ за адресою вул. Садова, 28

Нагороди УДПУ імені П. Тичини

У́манський держа́вний педагогі́чний університе́т і́мені Павла́ Тичи́ни, УДПУ імені П. Тичини — сучасний та інноваційний заклад вищої освіти (ЗВО) 4 рівня акредитації на Черкащині. Засновано 1930 у м. Умані.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (УДПУ імені П. Тичини)
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1930
Профіль діяльності	освіта, наука
Розташування	Умань, Україна
Веб-сайт	https://udpu.edu.ua/

Статус

Має статус державного закладу. Підпорядковано Міністерству освіти і науки України.

Рейтинг

Університет індексується у світових рейтингах: «QS World University Rankings», «U-Multirank», «THE Impact Rankings», «World University Rankings», «Impact Rankings».

110 місце серед 312 українських ЗВО та 9844 місце серед світових ЗВО в рейтингу «Ranking Web of Universities» від «Webometrics» (2021).

50 місце серед 185 українських ЗВО в рейтингу «Top Universities in Ukraine» (2021).

80 місце у Всеукраїнському рейтингу університетів «Топ-200 Україна» (2020).

129 місце за показниками наукометричної бази Scopus, за індексом Гірша — 7 (2020).

Членство в міжнародних організаціях

Член Великої хартії університетів (Magna Charta Universitatum; м. Болонья, Італія); член Мережі університетів Чорноморського регіону (Black Sea University Network; м. Констанца, Румунія).

Міжнародна співпраця

УДПУ імені П. Тичини має 70 угод про співпрацю. Реалізують проекти академічної мобільності «Mobile+3», «Mobile+2», програму «Erasmus+», а також програми подвійного дипломування, орієнтовані на підтримку ініціатив у галузях освіти, культури та спорту.

Стратегічним напрямом міжнародної діяльності в контексті розвитку конкурентних переваг університету є: активізація інтеграції закладу в міжнародні асоціації, товариства та організації. На базі університету працює Регіональний центр міжнародних мовних іспитів ECL ESOL, що надає право проводити тестування та забезпечувати підготовку до міжнародних мовних іспитів із можливістю отримати сертифікати міжнародного зразка ECL ESOL (А2-С1), а також можливість пройти попереднє пробне тестування. УДПУ імені П. Тичини є частиною Magna Charta Universitatum.

Історична довідка

Засновано у серпні 1930 як Інститут соціального виховання. Мав 4 факультети: техніко-математичний, соціально-економічний, мовно-літературний, біологічний. Навчання тривало 3 роки. Перший набір — 120 студентів.

Інститут реорганізовано 1953 в педагогічний.

1967 закладу присвоєно ім’я П. Тичини.

На базі інституту 1998 створено УДПУ імені П. Тичини.

Заклад очолювали:

серпень–жовтень 1930 — Шимко (? — ?);

жовтень 1930 — 09.02.1931 — викладач педагогіки та дидактики О. Лінник (? — ?);

лютий 1931 — липень 1933 — викладач теорії радянського господарства та економічної політики А. Пиріжняк (? — ?);

серпень 1932–1935 — Куляк (? — ?), Запорожець (? — ?);

1935 — викладач історії Ю. Ковмір (1908–1975; тепер Україна);

1936 — А. Корзун (? — ?);

1936–1941 — кандидат історичних наук, доцент, заслужений діяч культури М. Шакало (1905 — ?; Україна);

червень–серпень 1941 — М. Олійник (? — ?);

серпень–вересень 1941 — М. Рудькевич (? — ?);

1945–1951 — кандидат історичних наук, доцент, заслужений діяч культури М. Шакало (1905 — ?; тепер Україна);

1954–1963 — кандидат історичних наук В. Горбач (1918–2001; Україна);

1963–1970 — доктор історичних наук, професор М. Березовчук (1920–1997; Україна);

1972–1975 — кандидат педагогічних наук, професор А. Гончар (1925–2014; Україна);

1975–1979 — доктор біологічних наук, професор Ф. Боєчко (нар. 1934; тепер Україна);

1979–1985 — кандидат педагогічних наук, доцент В. Сенчило (? — ?);

1985–1989 — кандидат економічних наук В. Шпігало (нар. 1933; тепер Україна);

1989–2005 — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України (НАПНУ) В. Кузь (1938–2018; Україна);

2005–2010 — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПНУ М. Мартинюк (нар. 1944; тепер Україна);

2010–2015 — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПНУ Н. Побірченко (нар. 1947; тепер Україна);

від 2015 — доктор педагогічних наук, професор О. Безлюдний (нар. 1955; тепер Україна).

Підготовка фахівців

Університет пропонує широкий вибір освітніх програм з 11 галузей знань на початковому (програми підготовки молодшого бакалавра), першому (бакалаврські програми) та другому (магістерські програми; див. Магістр) рівнях вищої освіти. Університет також здійснює підготовку фахівців на третьому рівні вищої освіти (доктор філософії) через аспірантуру та науковому рівні вищої освіти (доктор наук) через докторантуру:

молодший бакалавр — 10 спеціальностей;
бакалавр — 41 спеціальність;
магістр — 38 спеціальностей;
доктор філософії — 5 спеціальностей.

Загальна кількість студентів, випускників

Контингент здобувачів вищої освіти станом на 01.11.2021 за всіма освітніми ступенями становив 7425 осіб.

Географія студентів університету охоплює 24 області України. Найбільше студентів із Черкаської, Київської, Вінницької, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської областей.

Важлива особливість Уманського університету є інклюзивна освіта. У закладі забезпечують умови (зокрема психологічної підтримки та соціокультурної адаптації) для навчання людей з особливими потребами. Щоб оптимізувати освітній процес для здобувачів із обмеженням життєдіяльності розроблено «Індивідуальну програму розвитку здобувача з особливими освітніми потребами».

Навчання іноземних студентів

В університеті навчається 271 іноземний громадянин із Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Вірменії, Єгипту, Тунісу, Індії, Непалу, Бангладеш, Конго, Нігерії, США.

Викладацький склад

Освітній процес забезпечує професорсько-викладацький колектив 39 кафедр, у складі яких працює понад 550 викладачів; серед них 60 докторів наук, професорів та 335 кандидатів наук, доцентів. У складі науково-педагогічних працівників — академіки НАПНУ, Академії будівництва та архітектури, Академії економічних наук України та Міжнародної академії безпеки життєдіяльності, заслужені працівники освіти України, заслужений майстер народної творчості України, заслужені працівники культури України, майстри спорту України міжнародного класу, лауреати міжнародних конкурсів і державних премій.

Близько 60 працівників нагороджено орденами, медалями, нагрудними знаками та іншими державними і відомчими нагородами.

Університетський кампус

УДПУ імені П. Тичини — комплекс навчально-виробничих приміщень, де створені сприятливі умови для навчання. До послуг студентів 5 навчально-лабораторних корпусів, майстерні, два комфортабельні студентські гуртожитки, бібліотека з фондом близько 500 тисяч примірників, сучасні читальні зали, 3 лінгафонні кабінети, студентська їдальня, спортивний комплекс, у всіх корпусах і гуртожитках студенти мають вільний доступ до мережі Інтернет.

Структурні підрозділи

До складу університету входять 11 факультетів та 1 навчально-науковий інститут:

факультет фізики, математики та інформатики;
історичний факультет;
факультет дошкільної та спеціальної освіти;
факультет іноземних мов;
факультет мистецтв;
факультет інженерно-педагогічної освіти;
факультет соціальної та психологічної освіти;
факультет філології та журналістики;
факультет фізичного виховання;
факультет початкової освіти;
природничо-географічний факультет;
інститут економіки та бізнес-освіти.

Функціонує відокремлений підрозділ — Канівський фаховий коледж культури і мистецтв.

Наукові центри

Структурні підрозділи розподілені за науковими напрямами:

«Суспільні науки»,
«Гуманітарні науки та мистецтво»,
«Математичні науки та природничі науки».

В університеті є 4 науково-дослідні центри подвійного підпорядкування (спільно з НАПНУ, Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України), 3 міжнародні культурно-освітні центри, 14 регіональних науково-методичних центрів, 26 науково-дослідних лабораторій, 14 наукових шкіл, діють аспірантура і докторантура; спеціалізовані вчені ради. Університет є власником понад 50 патентів.

Бібліотека

Історія бібліотеки тісно пов’язана з історією університету. Разом зі зміною назви ЗВО змінювалася і назва книгозбірні: від бібліотеки Інституту соціального виховання до бібліотеки УДПУ імені П. Тичини. 2009–2014 бібліотека мала статус наукової. Від дня заснування бібліотечні фонди активно поповнювали. Станом на 2021 в університетській книгозбірні 423 295 одиниць збереження.

У бібліотеці діє 4 відділи:

комплектування та наукової обробки документів;
обслуговування (абонемент та шість читальних залів);
інформаційно-бібліографічний;
інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

Від 2007 працівники бібліотеки формують електронні інформаційні ресурси, надають доступ до друкованих та електронних джерел, працюють над каталогізацією і створенням повнотекстових інформаційних фондів, наповнюють електронний каталог, формують тематичні й повнотекстові бази даних.

Музей

1979 з нагоди 50-річчя закладу відкрито музей історії УДПУ імені П. Тичини. У музеї представлено фото, речові пам’ятки та документи; висвітлено головні етапи становлення університету від Гуманського інституту соціяльного виховання до УДПУ імені П. Тичини. Окрему вітрину приурочено П. Тичині.

2018 розгорнуто нову експозицію, мета якої — збереження пам’яті про студентів закладу, які брали участь у бойових діях під час Антитерористичної операції на Сході України, захищали цілісність і незалежність держави під час російсько-української війни.

Видавнича діяльність

Університет є засновником 7 наукових фахових видань (категорії «Б») із різних галузей знань:

економічної — «Економічні горизонти»;
педагогічної — «Studies in Comparative Education», «Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету», «Проблеми підготовки сучасного вчителя», «Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи», «Соціальна робота та соціальна освіта»;
філологічної — «Філологічний часопис».

Фахові видання університету зареєстровані, реферуються та індексуються в наукометричних базах даних, пошукових системах та репозитаріях: Index Copernicus, Google Scholar, CrossRef, ISSN International Centre (м. Париж), WorldCat (США), Bielefeld Academic Search Engine (BASE), Українській науково-освітній мережі УРАН, Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Реферативній базі даних «Україніка наукова».

Усі фахові видання університету зараховано до наукометричного каталогу Google Scholar.

Виховна робота

У соціально-культурній структурі університету функціонують: Центр культури і дозвілля «Гаудеамус», спортивний клуб, музей історії навчального закладу, літературна студія, вокальні, інструментальні та хореографічні ансамблі, студентський театр. 13 художніх творчих колективів мають почесне звання «народний».

В університеті створено Національно-патріотичний табір для студентської молоді «Дія», студентську соціально-психологічна службу, Молодіжний центр «START», «Skills Hub» для учнівської та студентської молоді, Центр новітніх освітніх технологій «USPU Ecosystem».

УДПУ імені П. Тичини є осередком розвитку спорту та спортивно-масової роботи в місті та регіоні. При спортивному клубі функціонує близько 20 оздоровчих секцій. До послуг студентів спортивні та тренажерні зали, кваліфіковані тренери. Збірні команди університету беруть участь у всіх змаганнях університету, міста, області, України, успішно виступають та перемагають на чемпіонатах України, Європи та світу.

Відомі випускники, викладачі

Серед випускників та викладачів:

О. Крикун — випускник педагогічного факультету, бронзовий призер Олімпійських ігор 1996 в Атланті, член Національного олімпійського комітету України, голова комісії атлетів;
М. Павленко (нар. 1973; тепер Україна) — доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання УДПУ імені П. Тичини, письменниця, член Національної спілки письменників України (НСПУ);
П. Поліщук (нар. 1952; тепер Україна) — викладач кафедри практичного мовознавства УДПУ імені П. Тичини, поет, член НСПУ;
М. Мартинюк (нар. 1944; тепер Україна) — доктор педагогічних наук, професор УДПУ імені П. Тичини, дійсний член НАПНУ;
В. Остапчук (нар. 1984; тепер Україна) — теле- та радіоведучий; один із ведучих пісенного конкурсу «Євробачення–2017»;
Н. Мамчур (нар. 1980; тепер Україна) — народна майстриня, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання УДПУ імені П. Тичини, керівник майстер-класу «Український рушник»;
Ю. Гончар (нар. 1982; тепер Україна) — поетеса, літературознавець, керівник обласного літоб’єднання імені В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ;
А. Черняхівський (нар. 1950; тепер Україна) — член НСПУ, заслужений вчитель України, відмінник освіти України, член Асоціації діячів естрадного мистецтва України, поет, композитор-аніматор; викладач циклової комісії природничих дисциплін Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка;
Л. Солончук (нар. 1965; тепер Україна) — поетеса, НСПУ, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся.

Додатково

На щорічних міжнародних виставках «Сучасні заклади освіти», «Освіта та кар’єра», «World Edu» УДПУ імені П. Тичини отримав

Гран-прі у номінаціях: «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» (2019), «Інклюзивна освіта: рівні права — рівні можливості», «Лідер міжнародної діяльності» (обидва — 2020), «Інноваційні технології профорієнтаційної роботи й кар’єрного консультування випускників закладів освіти», «Розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти» (обидва — 2021);
золоті медалі у номінаціях: «STEM-навчання як освітній ресурс ХХІ століття» (2019), «Комплексна підтримка дитини з особливими потребами як умова успішної реалізації інклюзивної освітньої політики» (2020).

Університет є базовим закладом для проведення ІІ етапу Всеукраїнських студентських олімпіад та ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.

На базі університету проводять: Відкритий кубок УДПУ імені П. Тичини з боксу, турнір із міні-футболу на Кубок ректора, Універсіаду Черкаської області; фестиваль соціально-психологічних театрів «Почуй! Побач!», фестиваль творчості «Рівні між собою ми. Будемо разом я і ти»; етнофестиваль-ярмарок «Відкритий простір творчості»; фестивалі аматорського мистецтва «Студентська весна» та «Пісенний вернісаж»; фестиваль хореографічного та вокально-хорового мистецтва «Квітнева феєрія»; мистецько-освітній проект «Обдарована родина — обдарована дитина»; виставки альтернативних ялинок.

Література

Давидюк В. М. Історія уманських вулиць: вулиця Радянська, вулиця Садова та вулиця Рафаїла Чорного. Умань : Сочінський М. М., 2014. 424 с.
Пащенко Д. І. Літопис історичних, суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-освітніх подій, на ґрунті і тлі яких відбувалося виникнення та становлення Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань : Сочінський М. М., 2020. 400 с.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (офіційний сайт). URL: https://udpu.edu.ua/

Автори ВУЕ

Н. І. Ревнюк

Покликання на цю статтю: Ревнюк Н. І. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (дата звернення: 4.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 14.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Зміст

Статус

Рейтинг

Членство в міжнародних організаціях

Міжнародна співпраця

Історична довідка

Підготовка фахівців

Загальна кількість студентів, випускників

Навчання іноземних студентів

Викладацький склад

Університетський кампус

Структурні підрозділи

Наукові центри

Бібліотека

Музей

Видавнича діяльність

Виховна робота

Відомі випускники, викладачі

Додатково

Література

Автори ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України