Цісик, Квітка Володимирівна
Ці́сик, Кві́тка (Квітосла́ва-Ори́ся) Володи́мирівна (Cisyk, сценічне ім’я Kacey; 04.04.1953, Квінз, м. Нью-Йорк — 29.03.1998, Мангеттен, м. Нью-Йорк, США) — камерна, оперна (колоратурне сопрано) та попспівачка.
|
Цісик, Квітка Володимирівна | |
|---|---|
| Народження | 04.04.1953 |
| Місце народження | Нью-Йорк |
| Смерть | 29.03.1998 |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Зміст
Життєпис
Народилася в сім’ї скрипаля-віртуоза й музичного педага В. Цісика (1913, тепер Україна — 1971, США). З раннього дитинства займалася музикою, у 4 роки навчилася грати на скрипці й фортепіано в батька. Сценічне мистецтво вивчала в балетній школі Р. Прийми-Богачевської (1927, тепер Польща — 2004, США). 1967 виступала в ролі Попелюшки в однойменному балеті І. Соневицького (1926, тепер Україна — 2006, США), 1969 — у балетній сцені в опері «Анна Ярославна» А. Рудницького в Карнеґі-Гол. Співала в шкільному хорі. Відвідувала суботню «Школу українознавства» в м. Нью-Йорку. Літні місяці 1950–1960 проводила в пластових таборах, 1967–1970 — організаторка (серед пластунок 30-го куреня) й керівниця гурту «Соловейко»; виступала з ним на заходах української громади в м. Нью-Йорку.
1970 закінчила Вищу школу музики й мистецтва в м. Нью-Йорку, навчалася в Гарпер-коледжі при Університеті у Бінгемтоні (1971). Продовжила навчання в Маннес-коледжі (тепер Школа музики Маннеса, м. Нью-Йорк, клас скрипки), 1972–1974 вивчала академічний спів. Завдяки стипендії SUNY студіювала оперний спів на семінарі «Європейська опера» в м. Ґенті (Бельгія, липень —серпень, 1971). Підготувала партію Джильди в постановці «Ріґолетто» Дж. Верді та дала сольний концерт. 1972 разом із сестрою Марією (1945–2003, США) та студентами університету до Дня Соборності України підготувала літературно-музичну композицію «Думки про Україну», де співала українські пісні; її транслювали на телебаченні.
Від 1992 боролася з онкохворобою. Померла в оточенні родини в м. Нью-Йорку. 2.04.1998 відбулася панахида в каплиці на Аскольдовій могилі в м. Києві.
Творчість
Мала дзвінкий голос оригінального тембру, володіла різними стилями й манерами співу (колоратура, «білий» звук, поп, блюз, джингл).
Від 1971 виступала в клубах м. Нью-Йорка, здійснювала й розповсюджувала промозаписи, зокрема для «Свобода (радіостанція)». Від середини 1970-х зосередилась на музичному озвучуванні реклами на радіо й телебаченні. Як бек-вокалістка співала з Б. Джеймсом (1955, Велика Британія), Д. Сенборном (1945, США), М. Болтоном (1953, США), К. Саймон (1945, США), Л. Ронстадт (1946, США) та ін. Записувала саундтреки до художніх фільмів (у деяких брала участь як актриса): «Ти осяюєш моє життя» Дж. Брукса (1977), «Віз» С. Люмета, «Один-єдиний» (1978) К. Райнера (1922–2020, США), «Ділова дівчина» М. Ніколса (1988, бек-вокал до саундтреку).
Учасниця комерційних проєктів, записувала рекламу для відомих корпорацій, зокрема Бургер Кінг (Burger King), МакДональдс (McDonald's), Американ Ейрлайнс (Airlines), Дельта Ейрлайнс (Delta Air Lines), Кока-Кола (Coca-Cola), Пепсі-Кола (Pepsi-Cola), Шевроле (Chevrolet), Кадилак (Cadillac), Тойота (Toyota) тощо. Від початку 1980-х — одна з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів рекламних мотивів для радіо й телебачення в США.
Квітка Цисик. «Я піду в далекі гори»
Квітка Цісик. «Два кольори»
Цісик і Україна
1983 неофіційно відвідала Україну.
За власний рахунок записала 2 платівки з українськими піснями: «Kvitka, або Songs of Ukraine» («Квітка, або Пісні України», 1980) та «Two colors» («Два кольори», 1989) з посвятою: «Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану. Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу». Витратила на них 200 тисяч доларів; до запису в студії залучила 40 найкращих інструменталістів м. Нью-Йорка. Остання записана пісня — «Журавлі» на слова Б. Лепкого.
Вшанування
Номінантка на премію «Греммі» 1978 в категорії «Пісня року» за пісню «Ти освітлюєш моє життя» («You Light Up My Life») для однойменного фільму. Ця пісня отримала «Оскар» і «Золотий Глобус» та «Греммі» (1990) — у категорії «Контемпорарі фолк» («Contemporary folk»).
Співачці присвячено один із розділів роману «Коростишівський Платонов» (м. Київ, 2010) О. Клименка (1970, Україна); вірші — «Посвята Квітці Цісик» (м. Коломия, 2010) Ю. Долінської (1980, Україна); «Я — квітка» (м. Київ, 2013) Т. Білоус; есе «Журавлі відлетіли… Есеї про Квітку Цісик та її рід» Р. Горака (Львів, 2018); п’єса-монолог у віршах «Квітка Цісик. Туга за Україною» (Київ, 2016) Т. Череп-Пероганич (1974, Україна); 2018 її поставлено на малій сцені Національного академічного театру імені Івана Франка, режисера В. Невєдров; постановку повторено в м. Дніпрі).
2010 іменем співачки названо вулицю у м. Львові, Установлено меморіальну дошку на будинку № 8 по вулиці Глибокій, де до 1944 мешкала родина. 3.12.2010 зареєстровано львівський підготовчий дівочий юнацький пластовий курінь «Квітки Цісик».
2.04.2011 у приміщенні Львівської середньої загальноосвітньої школи № 54 відкрито Меморіальний музей.
21.12.2017 ухвалою Львівської міської ради львівській середній загальноосвітній школі № 54 присвоєно ім'я Квітки Цісик.
2017 у приміщенні школи с. Ліски, Коломийського району Івано-Франківської області відкрито Меморіальний музей Квітки Цісик. На подвір’ї встановлено пам'ятний знак. Від 2008 цьому селі проходить щорічний літературно-мистецький фестиваль. Організатори заснували іменну медаль. До пам’ятних дат співачки відбуваються творчі вечори «Незабутня Квітка» —українсько-американський проєкт, започаткований 2007. У його рамках 3.04.2009 проведено вечір пам’яті у м. Львові (Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької), 4.04.2015 — в Одеському національному академічному театрі опери та балету. У межах проєкту 1–3.04.2011 у м. Львові відбувся Міжнародний конкурс українського романсу. У березні 2019 цей проєкт стартував у м. Харкові.
На честь співачки відбулися заходи: 20.10.2008 в Українському домі (за участі Н. Матвієнко, М. Бурмаки, О. Скрипки); 12.03.2013 — благодійний гала-концерт у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Створено благодійну громадську організацію «Незабутня Квітка» для популяризації українського пісенного мистецтва та матеріальної підтримки профілактики онкологічних захворювань.
Художник О. Шупляк (1967, Україна) створив символічну картину «Мальви для Квітки Цісик» (2012).
До 60-ї річниці з дня народження знято документальний фільм «Квітка. Голос у єдиному екземплярі» (2013, телеканал «Інтер»). Ім’я співачки присвоєно зірці в сузір’ї Овна.
Додатково
1981 записала для компанії «Форд Мотор» («Ford Motor») рекламну пісню «Ви останнім часом їздили на Форді?» («Have You Driven a Ford Lately?»); відтоді залишалася єдиною її виконавицею (до смерті). 1987 в компанії підрахували, що загальна кількість прослуховувань цієї рекламної продукції склала понад 20 мільярдів слухачів — майже в чотири рази більше, ніж населення Землі на той час; це світовий рекорд для корпоративного соліста.
Література
- Seamonds J. A. Ford's Commercial Voice Not Driven To Attain Celebrity Status // Chicago Tribune. 1989. URL: https://www.chicagotribune.com/news/ct-xpm-1989-09-24-8901150656-story.html
- Жук О. Наша американська Квітка // Україна молода. 2008. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/number/1272/164/45036/
- Калиниченко А. Ніжне українське серце Квітки Цісик // Українки в історії: нові сторінки. Київ : Либідь, 2010. С. 112–117.
- Квітка Цісик: любов і журба // Жінка. 2018. № 4. С. 14–15.
- Кудінова Т. Квітка Цісик. Пісні з України // Літературна Україна. 2018. 9 серп. С. 3–14.
- Кундис Р. Ю., Кіптілова Н. В., Домазар С. О. Квітка Цісик: хореографічна інтерпретація творчості // Молодий вчений. 2018. № 10 (1). С. 172–176.
- Коляда І., Коляда Ю., Юрчишин П. Квітка Цісик. Харків : Фоліо, 2019. 121 с.
- Власенко І. Квітка. Харків : Фоліо, 2022. 160 с.
- Головкова М. Шляхи становлення виконавської творчості Квітки Цісик // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2023. Вип. 48. С. 8–16.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сікорська І. М. Цісик, Квітка Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Цісик, Квітка Володимирівна (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
