Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Черніве́цький націона́льний університе́т і́мені Ю́рія Федько́вича, ЧНУ ― багатогалузевий заклад вищої освіти (класичний університет) у м. Чернівцях, Україна. Засновано 1875. Об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2011).

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (ЧНУ)
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1875
Профіль діяльності	освіта, наука
Розташування	Чернівці (місто), Україна
Веб-сайт	http://www.chnu.edu.ua

Статус

Державний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Від 2000 має статус національного.

Рейтинги

2022 серед закладів вищої освіти України ЧНУ посідає:

5 місце за показниками Nature Index (міжнародний показник ефективності інституційних досліджень з природничих наук);
6 місце за показниками наукометричної бази даних Scopus;
7 місце в міжнародному рейтингу Round University Rankings;
11 місце за рейтингом «Топ-200 Україна».

Університет входить у десятку закладів вищої освіти України, World University Rankings ― 1201+, Engineering & technology ― 1001+, Physical sciences ― 1001+.

ЧНУ вперше увійшов до рейтингу QS EECA University Rankings 2022, посівши «301–350» місце серед університетів Східної Європи і Центральної Азії та 15-те місце серед українських закладів вищої освіти.

Членство в міжнародних організаціях

Член Міжнародної асоціації університетів «Phi Beta Delta» (США; з 1999); Консорціуму Варшавського університету та українських університетів (Польща; з 2008); Великої хартії університетів «Magna Charta Universitatum» (Італія; з 2009).

ЧНУ ― один із засновників та член Консорціуму університетів України – Республіки Молдови ― Румунії; колективний член УНК ІКОМОС (з 2010).

Приміщення ЧНУ (див. Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації) ― об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2011).

2022 ЧНУ став асоційованим партнером мережі «European University Foundation»; асоційованим членом консорціуму європейських університетів «UNITA».

Офіційний сайт

http://www.chnu.edu.ua

Історична довідка

Один із найстаріших класичних університетів України. Заснований 04.10.1875 відповідно до указу цісаря Австро-Угорщини Франца Йосифа І. У складі університету початково було три факультети: теологічний, філософський та юридичний.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) і прилучення Північної Буковини до Румунського королівства, до 1940 університет вважали румунським закладом вищої освіти. Входження 1940 Північної Буковини до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки зумовило реорганізацію університету на державний заклад вищої освіти з українською мовою навчання з шістьма факультетами: фізико-математичним, геолого-географічним, біологічним, хімічним, філологічним та історичним.

1989 університету присвоєно ім’я письменника і громадського діяча Ю. Федьковича.

28.06.2011 (у день відзначення 15 річниці Конституції України) 35 сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила в Парижі, ухвалила рішення про включення архітектурного ансамблю резиденції митрополитів Буковини і Далмації (тепер приміщення Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Будівництво резиденції тривало вісімнадцять років (1864–1882). Автор шедевру ― архітектор і меценат Й. Главка.

ЧНУ ― єдиний в Україні і один серед шести університетів у світі виконує подвійну функцію: з одного боку, це освітня та наукова інституція, а з іншого, ― об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ректори

1875–1876 ― громадський і політичний діяч, депутат Буковинського сейму і Австрійського парламенту, доктор права, професор К. Томащук (1840; тепер Україна ― 1889; тепер Австрія).

1876–1877 ― історик, педагог, професор Ф. фон Блументаль (1829; тепер Італія ― 1906; тепер Україна).

1877–1878 ― педагог, політик, професор теології В. Митрофанович (1831; тепер Україна ― 1888; тепер Чехія).

1878–1879 ― теолог, педагог, політик, професор Ф. фон Ліблой (1831; тепер Румунія ― 1897; тепер Україна).

1879–1880 ― педагог, громадський діяч, доктор філософії, професор А. Гандел (1837; тепер Австрія ― 1915; тепер Україна).

1880–1881 ― педагог, теолог, професор Є. Попович (1838–1925; тепер Україна).

1881–1882 ― педагог, філолог, доктор філософії, професор А. Гольдбахер (1837–1924; тепер Австрія).

1882–1883 ― педагог, економіст, доктор юридичних наук, професор Ф. Кляйнвехтер (1838; тепер Чехія ― 1927; тепер Україна).

1883–1884 ― церковний діяч, педагог, професор В. Репта (1841–1926; тепер Україна).

1884–1885 ― філолог, доктор філософії Й. Вробель (1831; тепер Польща ― 1909; тепер Україна).

1885–1886 ― доктор права, професор К. Гіллер (1846; тепер Німеччина ― 1905; тепер Австрія).

1886–1887 ― зоолог, доктор філософії, професор В. Ґрабер (1844; тепер Австрія ― 1892; Італія).

1887–1888 ― доктор юридичних наук Г. Зінгер (1855–1934; тепер Чехія).

1888–1889 ― професор церковного права К. Попович (1846–1943; тепер Україна).

1889–1890 ― славіст, палеограф, фольклорист О. Калужняцький.

1890–1891 ― Ф. фон Ліблой.

1892–1893 ― хімік, доктор філософії, професор Р. Пшібрам (1847; тепер Чехія ― 1928; Німеччина).

1892–1893 ― доктор теології, професор Е. Воюцький (1850–1920; тепер Україна).

1893–1894 ― Ф. Кляйнвехтер.

1894–1895 ― А. Гандел.

1895–1896 ― Є. Попович.

1896–1897 ― доктор права, професор Ю. Рошман-Гьорбург (1852; місце народження невідоме ― дата й місце смерті невідомі).

1897–1898 ― доктор філософії, професор І. Гільберг (1852; тепер Україна ― дата й місце смерті невідомі).

1898–1899 ― доктор права А. Скедль (1860; тепер Австрія ― дата й місце смерті невідомі).

1899–1900 ― Ф. фон Блументаль.

1900–1901 ― доктор права, професор Ф. Гауке (дати й місця народження та смерті невідомі).

1901–1902 ― Е. Воюцький.

1902–1903 ― доктор філософії, професор Р. Шарицер (1859; тепер Австрія ́― дата й місце смерті невідомі).

1903–1904 ― доктор права, професор В. Г. фон Гьорбах (1865–1946; тепер Австрія).

1904–1905 ― доктор теології, професор Т. Тарнавський (1859–1914; тепер Україна).

1906–1906 ― доктор філософії, професор З. Герцберг Френкель (1857; тепер Україна ― 1913; тепер Австрія).

1906–1907 ― доктор права, професор Є Ерліх (1862; тепер Україна ― 1922; тепер Австрія).

1907–1908 ― доктор філософії, професор Є. Козак (1857–1933; тепер Україна).

1908–1909 ― доктор філософії, професор К. Зелінка (1858; тепер Німеччина ― 1935; тепер Австрія).

1909–1910 ― професор К. Адлер (1865; тепер Чехія ― 1924; тепер Австрія).

1910–1911 ― доктор філософії, професор М. Фрідвангер (1861–1940; тепер Австрія).

1911–1912 ― доктор теології, професор С. Сагін (1860; тепер Румунія ― після 1912; місце смерті невідоме).

1912–1913 ― історик, етнограф, фольклорист, доктор філософії, професор Р. Ф. Кайндль.

1913–1914 ― доктор права, професор Г. Р. фон Фріш (1875–1941; тепер Австрія).

1914–1918 ― доктор фармації, професор Ц. Померанц (дати й місця народження та смерті невідомі).

1918–1920 ― доктор теології, професор В. Тарнавський (1859–1945; тепер Румунія).

1920–1921 ― історик, політик, професор І. Ністор (1876–1962; Румунія).

1921–1922 ― доктор права, професор М. Гакман (1877; тепер Україна ― 1961; Румунія).

1922–1923 ― доктор біології та філософії, професор, член-кореспондент Румунської академії Є. Ботезат (1871; тепер Україна ― 1964; місце смерті невідоме).

1923–1925 ― доктор права і теології, професор В. Сезан (1878–1940; тепер Україна).

1925–1926 ― доктор права і філософії, професор Р. Киндя (1886–1973; Румунія).

1926–1927 ― доктор права, професор Г. Дрегенеску (1884; тепер Румунія ― дата й місце смерті невідомі).

1927–1928 ― доктор теології, професор Н. Котош (1883; тепер Румунія ― дата й місце смерті невідомі).

1928–1930 ― В. Сезан.

1930–1933 ― доктор права, професор К. Ісопеску Грекул (1871–1938; тепер Україна).

1933–1940 ― І. Ністор.

1940–1941 ― економіст З. Шульга (1899; тепер Україна ― дата й місце смерті невідомі).

1944–1949 ― кандидат геологічних наук В. Каніболоцький (1906–1950; тепер Україна).

1949–1968 ― доктор біологічних наук, професор К. Леутський (1901–1988; тепер Україна).

1968–1987 ― доктор хімічних наук, професор К. Червінський (1919–2002; Україна).

1987–2001 ― докор біологічних наук, професор С. Костишин (1932–2022; Україна).

2001–2005 ― доктор фізико-математичних наук, професор М. Ткач (1945; тепер Україна).

2005–2019 ― доктор фізико-математичних наук, професор С. Мельничук (1948; тепер Україна).

Від 2019 ― доктор фізико-математичних наук, професор Р. Петришин (1953; тепер Україна).

Підготовка фахівців

Освітньо-кваліфікаційні рівні, аспірантура, докторантура

Станом на 2022:

студенти мають можливість навчатися за 89 освітньо-професійними програмами першого рівня вищої освіти (бакалавр), 77 освітньо-професійними програмами та 5 освітньо-науковими програмами другого рівня вищої освіти (магістр);

підготовку наукових кадрів в аспірантурі університету здійснюють за 21 науковою спеціальністю та відповідними освітньо-науковими програмами. Для здобуття ступеня доктора філософії впродовж 2020–2021 діяло 17 разових спеціалізованих вчених рад;

в докторантурі університету підготовку здобувачів ступеня доктора наук проводять за 11 спеціальностями.

Загальна кількість студентів, випускників

Станом на 2022 в університеті навчається близько 11 тисяч студентів, зокрема іноземних громадян із 10 країн світу.

В аспірантурі триває підготовка 171 аспіранта та 8 докторантів.

Університетський кампус

Станом на 2022 підрозділи університету розміщені в 19 корпусах, з яких 14 ― навчальні. Серед них красою і неповторністю вирізняється архітектурний ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, який постановою Ради Міністрів УРСР 1955 передано на баланс Чернівецького державного університету.

Функціонує студентське містечко, де розташовані:

шість гуртожитків;
профспілкова організація студентів університету;
студентський парламент університету;
студентський медіацентр університету;
спортивний клуб університету;
паспортний стіл університету;
заклади харчування;
спортивно-оздоровчий комплекс;
архів університету;
студентський клуб творчої молоді «Контакт».

Структурні підрозділи

Станом на 2022 в університеті функціонують 2 навчально-наукові інститути, 10 факультетів та коледж:

Навчально-науковий інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук;
Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів;
Географічний факультет;
Економічний факультет;
Факультет іноземних мов;
Факультет історії, політології та міжнародних відносин;
Факультет архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва;
Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи;
Факультет математики та інформатики;
Факультет фізичної культури та здоров’я людини;
Філологічний факультет;
Юридичний факультет;
Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича».

Наукова та науково-технічна діяльність

Наукова робота здійснюється за такими напрямами:

фундаментальні наукові дослідження з найважливіших проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства й держави;
раціональне природокористування;
нові речовини і матеріали.

2021 Міністерство освіти і науки України впровадило новий механізм фінансування наукової роботи закладів вищої освіти. Крім традиційних щорічних конкурсів на отримання бюджетного фінансування запроваджено процедуру базового фінансування університетів, атестованих за науковими напрямами. ЧНУ отримав фінансування на виконання завдань перспективного плану розвитку двох наукових напрямів: «Математичні науки та природничі науки», «Технічні науки».

Активно розвиваються нові напрями наукової діяльності. Зокрема, створено Навчально-науковий центр «Noosphere Engineering School», сертифіковано Навчально-науково-дослідну лабораторію «Діагностики будівельних матеріалів і конструкцій» та ін.

В університеті функціонують Рада молодих учених та Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених. Станом на 2022 в університеті діють 58 наукових гуртків, 5 проблемних груп, у роботі яких беруть участь понад 1000 студентів. Щорічно проводиться студентська наукова конференція.

Бібліотека

Наукова бібліотека є однією з найстаріших і найцінніших в Україні та першою Крайовою публічною бібліотекою на Буковині, відкриття якої відбулося 29.09.1852. Станом на 01.01.2022 бібліотечний фонд нараховував понад 2,6 млн примірників друкованих і електронних видань.

Бібліотека підтримує функціонування «цифрових» інформаційних проєктів університету: Буковінензія (http://bucovinensia.chnu.edu.ua) та Інституційний репозитарій ARCher (https://archer.chnu.edu.ua).

Ботанічний сад

Ботанічний сад Чернівецького національного університету є одним із найстаріших серед ботанічних установ України. Питання про створення ботанічного саду як бази для розвитку біологічних досліджень постало одразу ж після відкриття університету. Ботанічний сад є справжнім музеєм живих рослин з різних еколого-географічних зон світу. Його колекції мають науково-пізнавальне та природоохоронне значення.

Дендрарій ботанічного саду сформовано відповідно до принципу родових комплексів, за кількістю (близько 1200 таксонів), віком і науковою цінністю представлених екзотів є одним із провідних серед університетських ботанічних садів України.

Об’єкти національного надбання

Університет володіє чотирма унікальними об’єктами, які є частиною Державного реєстру наукових об’єктів і становлять культурне надбання національне:

фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань та фонд «Буковінензія» наукової бібліотеки (понад 70 тис. документів, виданих 15 мовами світу);
дендрарій ботанічного саду (майже 1,2 тис. таксонів);
гербарій (понад 170 тис. зразків);
зоологічні колекції (більше 43 тис. експонатів рецентних видів тварин, що належать до 17 типів і репрезентують світову та місцеву фауну).

Храми

На території університету функціонують два храми Православної церкви України ― Трьохсвятительська (Семінарська) церква та Домова церква Іоанна Сучавського.

Відомі випускники, викладачі

Станом на 2022 в університеті працює 5 лауреатів державних премій, член-кореспондент Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України. 58 викладачів та співробітників відзначені державними нагородами.

Міжнародна співпраця

Університет розвиває зв’язки з освітніми, науковими та культурними закладами з понад 36 країн світу. З часу підписання першої угоди (1977) про міжнародну співпрацю між Чернівецьким і Саскачеванським університетом (провінція Саскатун, Канада) університетом укладено понад 200 угод. Практично всі кафедри університету залучені до співпраці з іноземними партнерами. Координацію міжнародної співпраці в університеті здійснює низка утворених центрів, зокрема канадських, американських, польських, румунських, німецьких, австрійських та інших.

Станом на 2022 за різноманітними освітніми та науковими програмами, міжуніверситетськими угодами, а також стипендіями різних фондів за кордоном навчалися та пройшли стажування понад 1800 студентів ЧНУ. З них семестровий курс або навчання в магістратурі пройшли майже 450 студентів, зокрема в університетах міст Єна, Любек та Аугсбург (усі ― Німеччина), Гронінген (Нідерланди), Грац та Клагенфурт (обидва ― Австрія), Лодзькому, Щецинському, Варшавському університеті, Ягеллонському університеті, Краківській політехніці, Краківському педагогічному університеті, Поморській академії м. Слупськ (усі ― Польща), Ясському та Сучавському університетах (Румунія), Університеті Норд м. Будо та Інституті Сандала (обидва ― Норвегія).

Викладачі, співробітники та студенти університетів-партнерів відвідують ЧНУ з метою стажування, читання лекцій та виконання спільних проєктів. Лише впродовж 2018–2022 університет прийняв майже 2000 співробітників та студентів університетів-партнерів. Важливим моментом міжнародної співпраці є виконання програми подвійного диплому.

Видавнича діяльність

Станом на 2022 Університет видає 9 фахових наукових журналів, затверджених державною атестаційною комісією України (http://science.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/11%20vudannia), зокрема:

Питання літературознавства;
Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент;
Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Історія;
Історико-політичні проблеми сучасного світу;
Буковинський математичний журнал;
Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Біологія (Біологічні системи);
Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Германська філологія;
Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Економіка;
Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Географія.

Додатково

Студентство університету 2006 започаткувало свято «День вишиванки». 2011 університет відзначено дипломом «Книги рекордів України» за встановлення рекорду України ― максимальне число осіб у вишиванках, які зібралися в одному місці.

В університеті в межах проєкту «Схід+Захід=Мир» відбувається міжнародний вокально-хоровий конкурс-фестиваль «Хай пісня скликає друзів».

Студентський парламент університету ініціював і щорічно проводить міжнародну наукову конференцію органів студентського самоврядування «Ukrainian Hogwarts», під час якої студенти українських і закордонних університетів діляться досвідом щодо підвищення якості та демократизації вищої освіти крізь призму діяльності органів студентського самоврядування.

Творча креативна студентська молодь об’єднана в Центр культури і дозвілля студентів, що діє в університеті. Центр ― це театр-студія «Маска», вокальна студія «Роси», ансамбль «Стожари», оркестр «Барви Карпат», народна аматорська чоловіча хорова капела «Дзвін», а також команди Клубу веселих і кмітливих, музичні гурти і бенди. Центр проводить різноманітні заходи національно-патріотичного спрямування, організовує благодійні акції та концерти, вечірки, дискотеки, творчі конкурси, зустрічі з відомими артистами міста та країни, покази кінофільмів тощо. Вихованці центру є учасниками та переможцями як всеукраїнських, так і міжнародних конкурсів.

Одне з головних завдань науковців університету ― підготовка пропозицій щодо практичної реалізації результатів фундаментальних та прикладних наукових досліджень. На замовлення підприємств м. Чернівців та регіону науковці університету виконують низку договірних робіт, що дає можливість посилити співпрацю між представниками бізнесу, освіти й науки задля активізації розвитку інноваційної діяльності.

Інформація про більше ніж п’ятдесят найкращих прикладних розробок науковців інститутів і факультетів увійшла до двомовного каталогу наукових розробок університету:

https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1931

Виконання наукових досліджень зумовлює розвиток наукової інфраструктури та надає можливість створення нових науково-навчальних лабораторій.

Література

Костянтин Томащук: повернення у славі в Чернівці / Уклад.: Т. Марусик, С. Герегова. Чернівці : Букрек, 2016. 240 с.
Марусик Т. В., Коротун І. В. Архітектурне диво Чернівців. Чернівці : Букрек, 2019. 324 с.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 145 / Гол. ред. Р. Петришин.
Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2020. 392 с.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (офіційний сайт). URL:http://www.chnu.edu.ua.
Buсovinensia. URL: http://bucovinensia.chnu.edu.ua.

Автори ВУЕ

Р. І. Петришин, А. П. Саміла, Т. В. Марусик

Покликання на цю статтю: Петришин Р. І., Саміла А. П., Марусик Т. В. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (дата звернення: 3.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 29.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів