Відмінності між версіями «Шунгіт»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Шунгі́т''' (від власної назви с. Шуньга, Карелія) — [[Мінералоїди|мінералоїд]]-[[Антраксоліти|антраксоліт]] біогенного походження, перехідне утворення між суперантрацитом і [[графіт]]ом. | |
[[File:шунгіт.jpg|400px|міні|праворуч|320пкс|'''Шунгіт''']] | [[File:шунгіт.jpg|400px|міні|праворуч|320пкс|'''Шунгіт''']] | ||
| + | Містить елементарний некристалічний [[Вуглець|вуглець]] із метастабільною структурою (до 98 %) та рідкісні [[фулерени]] природного походження C60 та C70. Шунгітами також називають докембрійські (див. [[Докембрій]]) шунгітовмісні [[метаморфічні гірські породи]]. | ||
| + | |||
| + | ==Історична довідка== | ||
| + | 1879 (за іншими даними — 1885) геолог О. Іностранцев (1843–1919; Росія) визначив знайдену у [[Штольня|штольні]] [[Порода (геологія)|породу]] як новий крайній член у ряду природного некристалічного вуглецю, що не є [[Вугілля кам’яне|кам’яним вугіллям]], і найменував її за назвою села, де була розташована [[копальня]] (тепер Медвеж’єгорський район, Республіка Карелія, Росія). | ||
| + | |||
| + | ==Характеристика== | ||
| + | У геологічних дослідженнях шунгіти та шунгітовмісні породи поділяють на п’ять типів, які відрізняються за віком та вмістом вуглецю: | ||
| + | * I (власне шунгіт): склоподібний, чорний, з металевим [[блиск]]ом; середній вміст вуглецю 98 %, до 0,01 % (за різними даними — від 0,0001 до 0,1 %) — у вигляді фулеренів, зокрема C60 і C70; дуже рідкісний, становить менше 1 % проявів шунгіту; [[густина]] — 1,83–1,85 г/см³; [[пористість]] — 5–15 %; [[міцність]] на стиснення 100–150 МПа; [[твердість]] за [[Мооса шкала твердості мінералів|шкалою твердості мінералів Мооса]] — 3,5–4; [[Пружності модулі|модуль пружності]] (Е) — 19–24 ГПа; [[електропровідність]] — (1–3)×10² См/м; [[теплопровідність]] — 2,2–3,6 Вт/м·К. | ||
| + | |||
| + | У шунгітовмісних (шунгітових) породах: | ||
| + | * II: чорний, зі слабким скляним блиском, шаруватий, з вираженим прямокутним розчленуванням, вміст вуглецю від 35 до 80 %. | ||
| + | * III: чорний, із тьмяним блиском, масивний, вміст вуглецю від 20 до 35 %. | ||
| + | * IV: чорний, із тьмяним блиском, сильно розчленований, подекуди пухкий, вміст вуглецю від 10 до 20 %. | ||
| + | * V: сіруватий до глибоко чорного, дрібнозернистий або масивний, вміст вуглецю від 1 до 10 %. | ||
| + | Шунгітову породу категорій IV і V називають шунгітовим вугіллям. | ||
| + | |||
| + | Фізичні характеристики шунгітів ІІ–V типів залежать від порід, що їх вміщують. | ||
| + | |||
| + | ==Походження== | ||
| + | Утворився із [[Сапропель|сапропелю]] приблизно 600 млн років тому в результаті наступної метаморфізації (див. [[Метаморфізм]]). Є продуктом впливу [[Інтрузивні гірські породи|інтрузивних гірських порід]] на бітумінозні осади. | ||
| + | |||
| + | За [[генезис]]ом і формою утворення шунгіти поділяють на хемогенно-осадові та хемогенні. | ||
| + | |||
| + | Ранні шунгіти (V та IV) утворилися в [[Доломіт|доломітах]] та доломітизованих [[вапняк]]ах; шунгіт-ІІІ — у породах з кальцитовими [[Релікти|реліктами]]; шунгіт-ІІ міститься у вуглистих [[Сланці|сланцях]]. Шунгіт-І утворює перехресні [[Жила (геологія)|жили]], нерегулярні включення, прошарки та [[Лінза (геологія)|лінзи]] в шунгіті-ІІ. | ||
| + | |||
| + | ==Поширення== | ||
| + | Численні прояви шунгітовмісних порід локалізовані на Заонезькому півострові та на північному березі [[Онезьке озеро|Онезького озера]]. Розробляють родовища Зажогінське, Максово та Нігозеровське. Шуньгське родовище має лише наукове значення. | ||
| + | |||
| + | ==Використання== | ||
| + | Має сорбційні (див. [[Сорбція]]) та каталітичні (див. [[Каталіз]]) властивості. | ||
| + | |||
| + | Використовують як чорний [[пігмент]] у виробництві [[Фарба|фарб]]. Шунгітове вугілля застосовують як замінник активованого вугілля у [[Фільтри побутові|фільтрах]]. Із шунгіту II категорії (чорного шунгіту), придатного до [[шліфування]] та [[полірування]], виготовляють ювелірні прикраси — підвіски, намиста та ін. Поліровані [[Плита|плити]] використовують для [[облицювання]] (шунгітові плити прикрашають [[Інтер'єр|інтер’єри]] [[Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі|Ісаакіївського]] та [[Казанський собор у Санкт-Петербурзі|Казанського соборів]] у м. Санкт-Петербурзі та станцій Московського метрополітену). | ||
| + | |||
| + | Шунгіт містить як твердий вуглець, так і значну кількість оксиду кремнію. Ці компоненти представлені в ньому хімічно активними формами, у зв’язку з чим його застосовують у [[Металургія|металургії]] як відновник і водночас як джерело кремнію (у виробництві [[чавун]]у, ферохрому або карбіду кремнію). | ||
| + | |||
| + | У [[Будівельна індустрія|будівельній індустрії]] використовують також шунгізит (пористий матеріал, який отримують унаслідок випалювання шунгітових порід) як легкий наповнювач бетону та теплоізоляційної засипки. | ||
| + | |||
| + | ==Додатково== | ||
| + | Виробам, пастам і фільтрам на основі шунгіту приписують лікувальні властивості (науково не доведено). | ||
| + | |||
| + | ==Література== | ||
| + | # Иностранцев А. А. Новый, крайний член в ряду аморфного углерода // Горный журнал. 1879. Т. 2. № 4–6. С. 314–342. URL: http://elib.uraic.ru/bitstream/123456789/7233/1/gorn_mag_1879_5-6.pdf#pagemode=bookmarks&page=140 | ||
| + | # Mastalerz M., Glikson M., Stankiewicz B. et al. Organic and Mineral Matter in a Precambrian Shungite Deposit from Karelia, Russia // Organic Matter and Mineralisation: Thermal Alteration, Hydrocarbon Generation and Role in Metallogenesis / Ed. by M. Glikson, M. Mastalerz. Dordrecht : Springer, 2000. P. 102–119. | ||
| + | # Mineeva I. G., Guseva N. N. Primary and transformed Carbon-Aceous PGE-Au-U Ores on Precambrian Shields: Role of Petroleum // Mineral Deposits at the Beginning of the 21st Century / Ed. by A. Piestrzynsky. Lisse : A. A. Balkema, 2001. P. 63–66. | ||
| + | # Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013. | ||
| + | # Melezhik V. A., Filippov M. M., Romashkin A. E. A Giant Palaeoproterozoic Deposit of Shungite in NW Russia: Genesis and Practical Applications // Ore Geology Reviews. 2004. № 24 (1–2). P. 135–154. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S016913680300043X | ||
| + | # Kwiecińska B., Pusz S., Krzesińska M. et al. Physical Properties of Shungite // International Journal of Coal Geology. 2007. № 71. P. 455–461. | ||
| + | # Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Білецький В. С. та ін. Основи хімії і фізики горючих копалин. Донецьк : Східний видавничий дім, 2008. 640 c. | ||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Білецький В. С.|В. С. Білецький]] | ||
| + | {{Цитування}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Геологічні науки | ||
| + | |Дефініція=мінералоїд-антраксоліт біогенного походження, перехідне утворення між суперантрацитом і графітом. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2021 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=06 | ||
| + | |Дата оприлюднення=04 | ||
| + | }} | ||
| + | [[Категорія:Геологічні науки]] [[Категорія: Геологія металевих і неметалевих корисних копалин]] [[Категорія:ВУЕ]] [[Категорія:Е-ВУЕ]] [[Категорія:Природа]] | ||
Версія за 19:44, 4 червня 2021
Шунгі́т (від власної назви с. Шуньга, Карелія) — мінералоїд-антраксоліт біогенного походження, перехідне утворення між суперантрацитом і графітом.
Містить елементарний некристалічний вуглець із метастабільною структурою (до 98 %) та рідкісні фулерени природного походження C60 та C70. Шунгітами також називають докембрійські (див. Докембрій) шунгітовмісні метаморфічні гірські породи.
Зміст
Історична довідка
1879 (за іншими даними — 1885) геолог О. Іностранцев (1843–1919; Росія) визначив знайдену у штольні породу як новий крайній член у ряду природного некристалічного вуглецю, що не є кам’яним вугіллям, і найменував її за назвою села, де була розташована копальня (тепер Медвеж’єгорський район, Республіка Карелія, Росія).
Характеристика
У геологічних дослідженнях шунгіти та шунгітовмісні породи поділяють на п’ять типів, які відрізняються за віком та вмістом вуглецю:
- I (власне шунгіт): склоподібний, чорний, з металевим блиском; середній вміст вуглецю 98 %, до 0,01 % (за різними даними — від 0,0001 до 0,1 %) — у вигляді фулеренів, зокрема C60 і C70; дуже рідкісний, становить менше 1 % проявів шунгіту; густина — 1,83–1,85 г/см³; пористість — 5–15 %; міцність на стиснення 100–150 МПа; твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–4; модуль пружності (Е) — 19–24 ГПа; електропровідність — (1–3)×10² См/м; теплопровідність — 2,2–3,6 Вт/м·К.
У шунгітовмісних (шунгітових) породах:
- II: чорний, зі слабким скляним блиском, шаруватий, з вираженим прямокутним розчленуванням, вміст вуглецю від 35 до 80 %.
- III: чорний, із тьмяним блиском, масивний, вміст вуглецю від 20 до 35 %.
- IV: чорний, із тьмяним блиском, сильно розчленований, подекуди пухкий, вміст вуглецю від 10 до 20 %.
- V: сіруватий до глибоко чорного, дрібнозернистий або масивний, вміст вуглецю від 1 до 10 %.
Шунгітову породу категорій IV і V називають шунгітовим вугіллям.
Фізичні характеристики шунгітів ІІ–V типів залежать від порід, що їх вміщують.
Походження
Утворився із сапропелю приблизно 600 млн років тому в результаті наступної метаморфізації (див. Метаморфізм). Є продуктом впливу інтрузивних гірських порід на бітумінозні осади.
За генезисом і формою утворення шунгіти поділяють на хемогенно-осадові та хемогенні.
Ранні шунгіти (V та IV) утворилися в доломітах та доломітизованих вапняках; шунгіт-ІІІ — у породах з кальцитовими реліктами; шунгіт-ІІ міститься у вуглистих сланцях. Шунгіт-І утворює перехресні жили, нерегулярні включення, прошарки та лінзи в шунгіті-ІІ.
Поширення
Численні прояви шунгітовмісних порід локалізовані на Заонезькому півострові та на північному березі Онезького озера. Розробляють родовища Зажогінське, Максово та Нігозеровське. Шуньгське родовище має лише наукове значення.
Використання
Має сорбційні (див. Сорбція) та каталітичні (див. Каталіз) властивості.
Використовують як чорний пігмент у виробництві фарб. Шунгітове вугілля застосовують як замінник активованого вугілля у фільтрах. Із шунгіту II категорії (чорного шунгіту), придатного до шліфування та полірування, виготовляють ювелірні прикраси — підвіски, намиста та ін. Поліровані плити використовують для облицювання (шунгітові плити прикрашають інтер’єри Ісаакіївського та Казанського соборів у м. Санкт-Петербурзі та станцій Московського метрополітену).
Шунгіт містить як твердий вуглець, так і значну кількість оксиду кремнію. Ці компоненти представлені в ньому хімічно активними формами, у зв’язку з чим його застосовують у металургії як відновник і водночас як джерело кремнію (у виробництві чавуну, ферохрому або карбіду кремнію).
У будівельній індустрії використовують також шунгізит (пористий матеріал, який отримують унаслідок випалювання шунгітових порід) як легкий наповнювач бетону та теплоізоляційної засипки.
Додатково
Виробам, пастам і фільтрам на основі шунгіту приписують лікувальні властивості (науково не доведено).
Література
- Иностранцев А. А. Новый, крайний член в ряду аморфного углерода // Горный журнал. 1879. Т. 2. № 4–6. С. 314–342. URL: http://elib.uraic.ru/bitstream/123456789/7233/1/gorn_mag_1879_5-6.pdf#pagemode=bookmarks&page=140
- Mastalerz M., Glikson M., Stankiewicz B. et al. Organic and Mineral Matter in a Precambrian Shungite Deposit from Karelia, Russia // Organic Matter and Mineralisation: Thermal Alteration, Hydrocarbon Generation and Role in Metallogenesis / Ed. by M. Glikson, M. Mastalerz. Dordrecht : Springer, 2000. P. 102–119.
- Mineeva I. G., Guseva N. N. Primary and transformed Carbon-Aceous PGE-Au-U Ores on Precambrian Shields: Role of Petroleum // Mineral Deposits at the Beginning of the 21st Century / Ed. by A. Piestrzynsky. Lisse : A. A. Balkema, 2001. P. 63–66.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Melezhik V. A., Filippov M. M., Romashkin A. E. A Giant Palaeoproterozoic Deposit of Shungite in NW Russia: Genesis and Practical Applications // Ore Geology Reviews. 2004. № 24 (1–2). P. 135–154. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S016913680300043X
- Kwiecińska B., Pusz S., Krzesińska M. et al. Physical Properties of Shungite // International Journal of Coal Geology. 2007. № 71. P. 455–461.
- Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Білецький В. С. та ін. Основи хімії і фізики горючих копалин. Донецьк : Східний видавничий дім, 2008. 640 c.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бачурін Л. Л. Шунгіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шунгіт (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
