Відмінності між версіями «Брюнель, Ізамбард Кінгдом»
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Briunel,_Isambart_Kingdom.mp3|right|300px|<center>Брюнель, Ізамбард Кінгдом</center>]] | [[Файл:Briunel,_Isambart_Kingdom.mp3|right|300px|<center>Брюнель, Ізамбард Кінгдом</center>]] | ||
[[Файл:Брюнель Ісамбарт Кінгдом.jpg|міні|праворуч|320пкс|Брюнель Ізамбард Кінгдом <br> (фото Robert Howlett, 1857)]] | [[Файл:Брюнель Ісамбарт Кінгдом.jpg|міні|праворуч|320пкс|Брюнель Ізамбард Кінгдом <br> (фото Robert Howlett, 1857)]] | ||
| − | '''Брюне́ль, Ізамба́рд Кі́нгдом''' (Ізамбар Кінгдом; англ., | + | '''Брюне́ль, Ізамба́рд Кі́нгдом''' (Ізамбар Кінгдом; [[Англійська мова|англ.]], {{lang-fr|Brunel, Isambard Kingdom}}; 09.04.1806, м. Портсмут, тепер регіон Південно-Східна Англія, Велика Британія — 15.09.1859, м. Лондон, Велика Британія) — винахідник, інженер-будівельник, залізничник, корабел, зачинатель пароплавного трансатлантичного сполучення між Великою Британією та США, член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]] (з 1830). Син [[Брюнель, Марк Ізамбар|М. І. Брюнеля]]. |
{{Персоналія | {{Персоналія | ||
|Прізвище=Брюнель | |Прізвище=Брюнель | ||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
}} | }} | ||
==Життєпис== | ==Життєпис== | ||
| − | + | Навчався у Франції: в Ліцеї Генріха IV у м. [[Париж]]і, університеті у м. Кані (тепер регіон [[Нормандія (регіон)|Нормандія]]). | |
| + | Повернувся до [[Англія|Англії]] 1822. Працював помічником інженера на будівництві [[Тунель (будівництво)|тунелю]] під р. [[Темза|Темзою]]. 1828 постраждав під час прориву води та обвалення [[Гірські породи|гірських порід]]. | ||
| − | + | З 1833 — головний інженер Великої Західної залізниці (повинна була з’єднати м. [[Лондон]] із Заходом, Південним Заходом Англії та [[Вельс]]ом). Брюнель розробив її трасу включно зі [[Залізнична станція|станціями]], тунелями, [[Міст|мостами]] та [[віадук]]ами. Для потреб [[Залізниця|залізниці]] збудував у м. Свіндоні (графство Вілтшир) завод із виробництва [[локомотив]]ів і комфортне залізничне селище (тепер район м. Свіндона). 1836 ідею Брюнеля про морське продовження Великої Західної залізниці підхоплено Великою Західною пароплавною компанією ({{lang-en|«Great Western Steamship Company»}}), у якій він став головним проєктувальником. | |
| + | ==Діяльність== | ||
| + | Увів стандарт широкої [[Залізнична колія|залізничної колії]] 2,14 м. Розробив основи проєктування залізниць із мінімальними ухилами та максимальними радіусами кривизни траси. | ||
| + | |||
| + | Автор проєктів: Кліфтонського підвісного мосту над ущелиною Ейвон поблизу м. Бристоля (довжина 214 м); мосту Гангерфорд над р. Темзою в м. Лондоні (206 м); залізничного Королівського мосту Альберта поблизу м. Плімута; Віндзорського залізничного мосту; [[Вокзал залізничний|залізничних вокзалів]] у містах Бристолі, Тонтоні та інших. | ||
| + | |||
| + | 1846 збудував вакуумний поїзд (рух транспортних засобів забезпечувався герметичними [[Трубопровід|трубопроводами]] завдяки помпуванню повітря [[Насосна станція|насосними станціями]]; швидкість поїздів сягала 109 км/год; проєкт не отримав поширення). | ||
| + | |||
| + | Розглядав Велику Західну залізницю як шлях до [[океан]]у, довів техніко-економічну ефективність трансатлантичного пароплавного сполучення кораблями великих розмірів. Розробив проєкти найбільших на той час залізних пароплавів «Великий Захід» (1837), «Велика Британія» (1843), «Великий Схід» (1858). Збудував [[док]]и в містах Кардіффі та Сандерленді. | ||
| + | |||
| + | Під час [[Кримська війна 1853–1856|Кримської війни 1853–1856]] розробив проєкт [[Шпиталь|шпиталю]] із готових [[Модуль (будівництво)|модулів]] для військових британської армії (зведено у м. Скутарі, [[Туреччина]]). Розвивав Велику Західну залізницю та підприємства для її будівництва і обслуговування. Створив мережу поселень із системою [[Лікарня|лікарень]], клінік, [[Санаторій|санаторіїв]] для працівників залізниці. Цим заклав основу для формування Національної служби охорони здоров’я Великої Британії. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Нагороди та визнання== | ==Нагороди та визнання== | ||
| − | + | Іменем Брюнеля традиційно називали новаторські моделі паротягів, дизельних і електричних локомотивів. | |
| − | + | У м. Лондоні з 1961 діє Музей Брюнеля (представлені [[експонат]]и, що відображають життя та діяльність батька й сина Брюнелів), 1966 засновано Брюнельський університет. | |
| + | |||
| + | Пам’ятники Брюнелю встановлено в Лондоні, Бристолі, Плімуті, Свіндоні, Мілфорді та інших містах. | ||
| + | |||
| + | ==Додатково== | ||
| + | Художньо-анімаційний фільм про життя Брюнеля «Великий» (1975, режисер Б. Годфрі), отримав премію [[Оскар|«Оскар»]] (1976). | ||
| + | |||
| + | 2002 Брюнель зайняв 2-е місце (після [[Черчилль, Вінстон|В. Черчилля]]) у громадському опитуванні [[Бі-Бі-Сі]] «100 найвидатніших британців». | ||
| − | |||
==Література== | ==Література== | ||
| − | # | + | #Brunel, in Love with the Impossible. A Celebration of the Life, Work, and Legacy of Isambard Kingdom Brunel / Ed. by A. Kelly, M. Kelly. Bristol : Bristol Cultural Development Partnership, 2006. 367 p. |
| − | # | + | #Pugsley A. The Works of Isambard Kingdom Brunel. London : Institution of Civil Engineers ; Bristol : University of Bristol, 2010. 222 p. |
| − | # | + | #Волос А. Г. Жизнь Изамбарда Брюнеля, как бы он рассказал ее сам. Москва : Эксмо, 2016. 376 с. |
| − | |||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
[[Автор_ВУЕ::Гайко Г. І.|Г. І. Гайко]] | [[Автор_ВУЕ::Гайко Г. І.|Г. І. Гайко]] | ||
| Рядок 56: | Рядок 69: | ||
[[Категорія:Кораблебудування]] | [[Категорія:Кораблебудування]] | ||
[[Категорія:Конструювання та будування суден]] | [[Категорія:Конструювання та будування суден]] | ||
| − | [[Категорія:Винахідники]] | + | [[Категорія:Залізнична колія]] |
| + | [[Категорія:Винахідники]] [[Категорія:Будівельники]] | ||
[[Категорія:Велика Британія]] | [[Категорія:Велика Британія]] | ||
{{Цитування_автор}} | {{Цитування_автор}} | ||
| Рядок 73: | Рядок 87: | ||
}} | }} | ||
{{#related:Брюнель, Марк Ізамбар}} | {{#related:Брюнель, Марк Ізамбар}} | ||
| − | {{#related: | + | {{#related:Лондонське королівське товариство }} |
| − | |||
Поточна версія на 13:59, 8 лютого 2024
Брюне́ль, Ізамба́рд Кі́нгдом (Ізамбар Кінгдом; англ., фр. Brunel, Isambard Kingdom; 09.04.1806, м. Портсмут, тепер регіон Південно-Східна Англія, Велика Британія — 15.09.1859, м. Лондон, Велика Британія) — винахідник, інженер-будівельник, залізничник, корабел, зачинатель пароплавного трансатлантичного сполучення між Великою Британією та США, член Лондонського королівського товариства (з 1830). Син М. І. Брюнеля.
|
Брюнель, Ізамбард Кінгдом (Brunel, Isambard Kingdom) | |
|---|---|
| Народження | 09.04.1806 |
| Місце народження | Портсмут |
| Смерть | 15.09.1859 |
| Місце смерті | Лондон |
| Місце діяльності | Велика Британія |
| Напрями діяльності | винахідник, інженер-будівельник, залізничник, корабел |
Зміст
Життєпис
Навчався у Франції: в Ліцеї Генріха IV у м. Парижі, університеті у м. Кані (тепер регіон Нормандія). Повернувся до Англії 1822. Працював помічником інженера на будівництві тунелю під р. Темзою. 1828 постраждав під час прориву води та обвалення гірських порід.
З 1833 — головний інженер Великої Західної залізниці (повинна була з’єднати м. Лондон із Заходом, Південним Заходом Англії та Вельсом). Брюнель розробив її трасу включно зі станціями, тунелями, мостами та віадуками. Для потреб залізниці збудував у м. Свіндоні (графство Вілтшир) завод із виробництва локомотивів і комфортне залізничне селище (тепер район м. Свіндона). 1836 ідею Брюнеля про морське продовження Великої Західної залізниці підхоплено Великою Західною пароплавною компанією (англ. «Great Western Steamship Company»), у якій він став головним проєктувальником.
Діяльність
Увів стандарт широкої залізничної колії 2,14 м. Розробив основи проєктування залізниць із мінімальними ухилами та максимальними радіусами кривизни траси.
Автор проєктів: Кліфтонського підвісного мосту над ущелиною Ейвон поблизу м. Бристоля (довжина 214 м); мосту Гангерфорд над р. Темзою в м. Лондоні (206 м); залізничного Королівського мосту Альберта поблизу м. Плімута; Віндзорського залізничного мосту; залізничних вокзалів у містах Бристолі, Тонтоні та інших.
1846 збудував вакуумний поїзд (рух транспортних засобів забезпечувався герметичними трубопроводами завдяки помпуванню повітря насосними станціями; швидкість поїздів сягала 109 км/год; проєкт не отримав поширення).
Розглядав Велику Західну залізницю як шлях до океану, довів техніко-економічну ефективність трансатлантичного пароплавного сполучення кораблями великих розмірів. Розробив проєкти найбільших на той час залізних пароплавів «Великий Захід» (1837), «Велика Британія» (1843), «Великий Схід» (1858). Збудував доки в містах Кардіффі та Сандерленді.
Під час Кримської війни 1853–1856 розробив проєкт шпиталю із готових модулів для військових британської армії (зведено у м. Скутарі, Туреччина). Розвивав Велику Західну залізницю та підприємства для її будівництва і обслуговування. Створив мережу поселень із системою лікарень, клінік, санаторіїв для працівників залізниці. Цим заклав основу для формування Національної служби охорони здоров’я Великої Британії.
Нагороди та визнання
Іменем Брюнеля традиційно називали новаторські моделі паротягів, дизельних і електричних локомотивів.
У м. Лондоні з 1961 діє Музей Брюнеля (представлені експонати, що відображають життя та діяльність батька й сина Брюнелів), 1966 засновано Брюнельський університет.
Пам’ятники Брюнелю встановлено в Лондоні, Бристолі, Плімуті, Свіндоні, Мілфорді та інших містах.
Додатково
Художньо-анімаційний фільм про життя Брюнеля «Великий» (1975, режисер Б. Годфрі), отримав премію «Оскар» (1976).
2002 Брюнель зайняв 2-е місце (після В. Черчилля) у громадському опитуванні Бі-Бі-Сі «100 найвидатніших британців».
Література
- Brunel, in Love with the Impossible. A Celebration of the Life, Work, and Legacy of Isambard Kingdom Brunel / Ed. by A. Kelly, M. Kelly. Bristol : Bristol Cultural Development Partnership, 2006. 367 p.
- Pugsley A. The Works of Isambard Kingdom Brunel. London : Institution of Civil Engineers ; Bristol : University of Bristol, 2010. 222 p.
- Волос А. Г. Жизнь Изамбарда Брюнеля, как бы он рассказал ее сам. Москва : Эксмо, 2016. 376 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Брюнель, Ізамбард Кінгдом // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брюнель, Ізамбард Кінгдом (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
