Маркович (Маркевич), Опанас Васильович
Марко́вич (Марке́вич), Опана́с Васи́льович (08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, Україна — 01.09.1867, м. Чернігів, тепер Україна) — фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського товариства. Чоловік письменниці Марка Вовчка. Писав російською та українською мовами.
|
Маркович (Маркевич), Опанас Васильович | |
|---|---|
| Народження | 08.02.1822 |
| Місце народження | Кулажинці |
| Смерть | 01.09.1867 |
| Місце смерті | Чернігів |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Напрями діяльності | фольклор, етнологія. |
Життєпис
Народився у сім’ї начальника канцелярії військового міністра.
1836 закінчив Пирятинське 4-класне міське училище (тепер Полтавської області), 1842 — Другу Київську гімназію при Київському університеті Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1842–1846 навчався на історико-філологічному факультеті цього університету.
За приналежність до Кирило-Мефодіївського товариства 1847 заарештований у м. Переяславі (тепер Київської області). Утримували у Київському централі. Після закінчення слідства засланий до м. Орел (тепер РФ) під нагляд губернатора, де виконував обов’язки помічника правителя канцелярії губернатора.
1851 повернувся із заслання; з червня працював коректором газети «Чернігівські губернські відомості» (рос. «Черниговские губернские ведомости»).
Член літературно-етнографічного гуртка при цьому виданні, до якого входили О. Шишацький-Ілліч, М. Маркевич, О. Лазаревський, М. Номис, лікар та етнограф С. Ніс (1829–1901; тепер Україна).
Один із організаторів аматорського драматичного гуртка у м. Чернігові, з часом реформованого у Чернігівське музично-драматичне товариство (існувало 1895–1898).
З квітня 1853 — бухгалтер; від жовтня 1853 до 1854 — стряпчий (чиновник) Київської палати державного майна.
1855–1860 — учитель географії Немирівської чоловічої гімназії (тепер не існує; Вінницька область).
Разом із родиною 1859–1860 подорожував Німеччиною, Швейцарією. Їздив у м. Лондон (Велика Британія).
У вересні 1860 повернувся до м. Санкт-Петербурга (тепер РФ). 1860–1861 працював у редакції журналу «Основа».
1861 призначений членом від уряду по мирових з’їздах Чернігівської губернії. Мешкав у м. Новгороді-Cіверському. У червні 1867 переїхав до м. Чернігова.
Помер у Чернігівській земській лікарні. Похований на Болдиній горі біля Іллінських печер (м. Чернігів).
Діяльність
Ще в університеті почав записувати українські пісні, приказки, обряди, звичаї. Протягом літа й осені 1851 разом із дружиною мандрував селами Чернігівщини й Полтавщини, де також записав народні пісні, приказки, приповідки, характерні вислови селян. Усього зібрав декілька сотень пісень із нотами та близько 50 тисяч (із варіантами) приказок, прислів’їв, загадок. Не маючи змоги систематизувати й видати зібраний матеріал, передав записи фольклористу М. Номису, який видав його під назвою «Украінські приказки, прислівъя и таке инше» (1864).
У 1840-х брав участь в укладанні видання «Словник української мови» під керівництвом П. Білецького-Носенка.
Дружив із Т. Шевченком. Після його смерті організував у м. Санкт-Петербурзі концерт пам’яті, кошти від якого передані родичам поета.
Автор музики до опер «Наталка Полтавка» (за однойменною п’єсою І. Котляревського; 1859), «Чари» (за однойменною п’єсою К. Тополі; 1866).
Визнання
Іменем Марковича названо вулицю у м. Чернігові.
Додатково
Батько, Василь Іванович Маркович, після відставки оселився з родиною у с. Кулаженцях, де часто гостював товариш по службі в міністерстві І. Котляревський.
Мати, Олена Леонтіївна Керстен, була високоосвіченою, музично обдарованою жінкою, прихильницею народних пісень.
Твори
- Украінські приказки, прислівъя и таке инше. Санкт-Петербург : Друкарня Тиблена і комп. И. Куліша, 1864. 304 c.
- Родинные обряды: этнографический очерк // Записки Черниговского губернского статистического комитета. 1868. Кн. 2. С. 340–347.
- Українські приказки, прислів’я і таке інше. Київ : Либідь, 1993. 764 с.
Література
- Маркович Д. В. Воспоминания об Афанасии Марковиче // Киевская старина. 1893. № 5. С. 263–269.
- Чалий М. К биографии Афанасия Марковича // Киевская старина. 1894. № 45. С. 41.
- Маркович Опанас Васильович // Українська музична енциклопедія : в 5 т. / Гол ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 3. С. 316–317.
- Морозов В. Внесок дворянського роду Марковичів-Маркевичів у культурно-освітні процеси Лівобережної України другої половини XIX — початку XX ст. // Сiверянський лiтопис. 2011. № 2. С. 81–87.
- Половець В. Опанас Васильович Маркович. 1822–1867 рр. (До 195-річчя з дня народження) // Сіверянський літопис. 2017. № 3. С. 165–170.
- Морозова А. Документи до біографії Опанаса Марковича // Сіверянський літопис. 2018. № 6. С. 98–102.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Морозова А. В. Маркович (Маркевич), Опанас Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маркович (Маркевич), Опанас Васильович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
