Версія від 16:18, 23 лютого 2022, створена Андрій Тищенко (Обговорити цю сторінку | внесок) (Відкинуто редагування Ткаченко Максим (Веб-дизайнер) (обговорення) до зробленого Андрій Тищенко)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Маркович (Маркевич), Опанас Васильович

Opanas Markevytch.jpg

Марко́вич (Марке́вич), Опана́с Васи́льович (08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, Україна — 01.09.1867, м. Чернігів, тепер Україна) — фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського товариства. Чоловік письменниці Марка Вовчка. Писав російською та українською мовами.

Маркович (Маркевич), Опанас Васильович

Народження 08.02.1822
Місце народження Кулажинці
Смерть 01.09.1867
Місце смерті Чернігів
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності фольклор, етнологія.


Життєпис

Народився у сім’ї начальника канцелярії військового міністра.

1836 закінчив Пирятинське 4-класне міське училище (тепер Полтавської області), 1842 — Другу Київську гімназію при Київському університеті Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1842–1846 навчався на історико-філологічному факультеті цього університету.

За приналежність до Кирило-Мефодіївського товариства 1847 заарештований у м. Переяславі (тепер Київської області). Утримували у Київському централі. Після закінчення слідства засланий до м. Орел (тепер РФ) під нагляд губернатора, де виконував обов’язки помічника правителя канцелярії губернатора.

1851 повернувся із заслання; з червня працював коректором газети «Чернігівські губернські відомості» (рос. «Черниговские губернские ведомости»).

Член літературно-етнографічного гуртка при цьому виданні, до якого входили О. Шишацький-Ілліч, М. Маркевич, О. Лазаревський, М. Номис, лікар та етнограф С. Ніс (1829–1901; тепер Україна).

Один із організаторів аматорського драматичного гуртка у м. Чернігові, з часом реформованого у Чернігівське музично-драматичне товариство (існувало 1895–1898).

З квітня 1853 — бухгалтер; від жовтня 1853 до 1854 — стряпчий (чиновник) Київської палати державного майна.

1855–1860 — учитель географії Немирівської чоловічої гімназії (тепер не існує; Вінницька область).

Разом із родиною 1859–1860 подорожував Німеччиною, Швейцарією. Їздив у м. Лондон (Велика Британія).

У вересні 1860 повернувся до м. Санкт-Петербурга (тепер РФ). 1860–1861 працював у редакції журналу «Основа».

1861 призначений членом від уряду по мирових з’їздах Чернігівської губернії. Мешкав у м. Новгороді-Cіверському. У червні 1867 переїхав до м. Чернігова.

Помер у Чернігівській земській лікарні. Похований на Болдиній горі біля Іллінських печер (м. Чернігів).

Діяльність

Ще в університеті почав записувати українські пісні, приказки, обряди, звичаї. Протягом літа й осені 1851 разом із дружиною мандрував селами Чернігівщини й Полтавщини, де також записав народні пісні, приказки, приповідки, характерні вислови селян. Усього зібрав декілька сотень пісень із нотами та близько 50 тисяч (із варіантами) приказок, прислів’їв, загадок. Не маючи змоги систематизувати й видати зібраний матеріал, передав записи фольклористу М. Номису, який видав його під назвою «Украінські приказки, прислівъя и таке инше» (1864).

У 1840-х брав участь в укладанні видання «Словник української мови» під керівництвом П. Білецького-Носенка.

Дружив із Т. Шевченком. Після його смерті організував у м. Санкт-Петербурзі концерт пам’яті, кошти від якого передані родичам поета.

Автор музики до опер «Наталка Полтавка» (за однойменною п’єсою І. Котляревського; 1859), «Чари» (за однойменною п’єсою К. Тополі; 1866).

Визнання

Іменем Марковича названо вулицю у м. Чернігові.

Додатково

Батько, Василь Іванович Маркович, після відставки оселився з родиною у с. Кулаженцях, де часто гостював товариш по службі в міністерстві І. Котляревський.

Мати, Олена Леонтіївна Керстен, була високоосвіченою, музично обдарованою жінкою, прихильницею народних пісень.

Твори

  1. Украінські приказки, прислівъя и таке инше. Санкт-Петербург : Друкарня Тиблена і комп. И. Куліша, 1864. 304 c.
  2. Родинные обряды: этнографический очерк // Записки Черниговского губернского статистического комитета. 1868. Кн. 2. С. 340–347.
  3. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Київ : Либідь, 1993. 764 с.

Література

  1. Маркович Д. В. Воспоминания об Афанасии Марковиче // Киевская старина. 1893. № 5. С. 263–269.
  2. Чалий М. К биографии Афанасия Марковича // Киевская старина. 1894. № 45. С. 41.
  3. Маркович Опанас Васильович // Українська музична енциклопедія : в 5 т. / Гол ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 2011. Т. 3. С. 316–317.
  4. Морозов В. Внесок дворянського роду Марковичів-Маркевичів у культурно-освітні процеси Лівобережної України другої половини XIX — початку XX ст. // Сiверянський лiтопис. 2011. № 2. С. 81–87.
  5. Половець В. Опанас Васильович Маркович. 1822–1867 рр. (До 195-річчя з дня народження) // Сіверянський літопис. 2017. № 3. С. 165–170.
  6. Морозова А. Документи до біографії Опанаса Марковича // Сіверянський літопис. 2018. № 6. С. 98–102.

Автор ВУЕ

А. В. Морозова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Морозова А. В. Маркович (Маркевич), Опанас Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маркович (Маркевич), Опанас Васильович (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶