Алебастр

Алебастр. Статуя Ебіх-Іла з м. Марі (Сирія), 25 ст. до н. е. Париж, Лувр

Алеба́стр (від грец. ἀλάβαστρος, з коптської a-la-baste — посудина богині Баст) — багатозначний термін:

1) У мінералогії — мінерал, щільний дрібнозернистий різновид гіпсу, традиційно сніжно-білий, який через домішки може змінювати колір на сірий, жовтий, коричневий; хімічна формула — CaSO4 · 2H2O.

2) У літології — щільна мармуроподібна осадова хемогенна порода, складена мінералом гіпсом, телогенетичного генезису, тобто порода, яка остаточно сформувалася на стадії регресивного літогенезу в результаті суцільної гідратації ангідриту CaSO4, що потрапив у зону активного водообміну ґрунтових вод. Характерним для чистого алебастру є білий колір, домішки його забарвлюють у блідо-червоний, світло-зелений, сірий до чорного; розмір окремих зерен, зазвичай, менший за 50 мкм; структура від зернистої з границями, що важко ідентифікувати, до рівномірно гранобластової. В Україні алебастр (точніше, алебастровий гіпсоліт) трапляється на Волині, Поділлі, Передкарпатті, Донбасі, Дніпровсько-Донецькій западині, де утворює шари в евапоритових (галогенних) осадових формаціях переважно неогенового та пермського віку. Використовують, як і гіпсоліт, у будівництві, медицині, для виготовлення прикрас, фігурок, шкатулок. Через розчинність у воді непридатний для зовнішнього оздоблення. У 1920-х на Галичині були алебастрові промисли з виготовлення великих (колони, балясини, таці, плити та ніжки для столів, підставки для годинників) та точених (попільниці, цукернички, флакони, вази, лампи, абажури, чаші) виробів.

3) У будівництві, скульптурі, архітектурі, медицині — порошкоподібний в’яжучий матеріал, продукт дегідратації гіпсу, який добувають термічною обробкою природного кальцій сульфату дигідрату (гіпсу CaSO4 · 2H2O) за температури 150 – 180 оC до перетворення його на кальцій сульфат гемігідрат CaSO4 · 0,5H2O. Цей продукт, подрібнений на тонкий порошок, до або після обробки називають будівельним гіпсом або алебастром. Унаслідок тоншого помелу утворюється формувальний гіпс або, за використання сировини підвищеної чистоти, медичний гіпс. Густа водна маса алебастру швидко твердне. Використовують як будівельний матеріал, у садово-парковому оздобленні та для художніх виробів, які, на жаль, легко руйнуються від вологи.

Література

  1. Бурак М. П., Рищенко Т. Д. Будівельне матеріалознавство. Харків : ХНАМГ, 2007. 126 с.
  2. Драбчук І. Алебастрові вироби бовшівських майстрів // Галицьке слово. 2012. URL: http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=2555
  3. Кривенко П. В. та ін. Будівельне матеріалознавство. Київ : Ліра-2, 2012. 624 с.
  4. Лівінський О. М. Будівельні матеріали та вироби. Київ : МП Леся, 2016. 660 с.
  5. Warren J. K. Evaporites: A Geological Compendium. 2nd ed. Cham : Springer International Publishing Switzerland, 2016. 1813 p.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шехунова С. Б. Алебастр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алебастр (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.12.2017

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶