Алкобаський монастир
Алкоба́ський монасти́р (порт. Mosteiro de Alcobaça), Алкобаський монастир святої Марії (португал. Mosteiro de Santa Maria de Alcobaça) — недіючий католицький монастир у м. Алкобаса (Португалія); пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1989).
Історична довідка
У 1153 король Португалії Афонсу І подарував Бернару Клервоському землю під монастир на території, щойно відвойованій у маврів (див. Реконкіста). Будівництво було розпочате 1178 і до 1252 в основному завершене. Споруду добудовано королем Дінішем І Землеробом наприкінці 13 ст. Взірцем для архітекторів слугувало Клервоське абатство у Франції, засновником і першим абатом якого був Бернард Клервоський.
Алкобаський монастир до 1834 належав ордену цистерціанців. Упродовж 13–14 ст. перебував під особливою опікою португальських королів. Тут поховано Афонсу ІІ Товстого з дружиною Урракою Кастильською, Афонсу ІІІ Булонського з другою дружиною Беатрисою Кастильською, Педру І Справедливого з коханкою Інес де Кастро. Гробниці двох останніх, замовлені Педру І ще за життя, вважаються найкращими взірцями готичної скульптури в Португалії. Наприкінці 18 ст. з поховань було сформовано королівський пантеон у неоготичному стилі (див. Неоготика).
У 1910 монастир внесено до реєстру національних пам’яток Португалії; 1957 його територію включено до особливої заповідної зони; 1989 зараховано до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Характеристика
Алкобаський монастир — приклад потужного закладу з унікальною інфраструктурою. Це поєднання власне монастиря з функціональними будівлями (гуртожиток для ченців, лавабо — приміщення з резервуарами для омивання рук, трапезна тощо) та гідравлічними системами. У середні віки він мав також сільськогосподарські угіддя.
Архітектура монастиря з часом зазнала трансформацій. Збудований у готичному стилі (див. Готика). У 16 ст. монастир було розбудовано в мануельському стилі (декоративно-архітектурний стиль, що з’явився у Португалії в 16 ст., назву отримав від імені короля Мануеля І Щасливого; інша назва — пізня португальська готика); у 18 ст. — у стилі бароко. Неодноразово зазнавав руйнувань: унаслідок Лісабонського землетрусу (1755), у ході Наполеонівських воєн і війни за незалежність Іспанії (1808–1814), а також як наслідок заборони ордену цистерціанців (1834).
Значення
Монастир був потужним освітнім, науковим, культурним, господарським центром Піренейського півострова. 1269 тут відкрито школу.
Бібліотека монастиря, архів якої почасти зберігається в Національній бібліотеці Португалії (м. Лісабон), на початку 19 ст. вважалася однією з найбільших у країні.
Алкобаський монастир — перший зразок готичної архітектури на теренах Португалії, а монастирська церква святої Марії — найбільший християнський храм у країні. Витриманість архітектурного стилю, якість використаних матеріалів і старанність, з якою збудований монастир, роблять його шедевром готичного мистецтва.
Література
- Marques M. Z. F. Um Século de História de Alcobaça 1810–1910: Chalets e Palacetes do Romantismo Tardio. Alcobaça : Alcobacense, 2003. 145 p.
- Maduro A. V., Mascarenhas J. M. de, Jorge V. F. A Construção da Paisagem Hidráulica no Antigo Couto Cisterciense de Alcobaça // Cadernos de Estudos Leirienses. 2015. Vol. 4. P. 29–60.
- Barreira C. F. Through the Eyes of Science and Art: a Fourteenth-Century Winter Breviary from Alcobaça Scriptorium // Journal of Medieval Iberian Studies. 2016. Vol. 8. № 2. P. 252–282.
- Mosteiro de Alcobaça (офіційний сайт). URL: http://www.mosteiroalcobaca.gov.pt/pt/index.php?s=white&pid=169&identificador=http://whc.unesco.org/en/list/505
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Алкобаський монастир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкобаський монастир (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 12.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
