Андезит
Андези́т (від Анди) ― магматична гірська порода середнього складу, нормальної лужності.
Зміст
Історична довідка
Андезит визначив і назвав геолог Х. Л. фон Бух у 1836.
Характеристика
Хімічний склад, фізичні властивості й різновиди
Середній хімічний склад: SiO2 56–64 %, TiO2 0,5–0,7 %, Al2O3 16–21 %, Fe2O3 3–4 %, FeO 3–5 %, MgO 3–4 %, CaO 6–7 %, Na2O 2–4 %, K2O 1–2 % (Петрографічний кодекс України). Має зазвичай темно-сірий або майже чорний колір, масивну або пузирчасту текстуру, порфірову структуру з гіалопілітовою чи пілотакситовою основною масою; остання утворена субпаралельними мікролітами плагіоклазу. Украпленики представлені плагіоклазом зональної будови (від лабрадору до олігоклазу) та одним або кількома темноколірними мінералами: кліно- (авгіт) й ортопіроксеном (гіперстен), роговою обманкою, рідше біотитом, за наявністю та співвідношенням яких виокремлюють різновиди. Мінерали другорядні: інколи олівін (в основних), кварц (у найкисліших), калієвий шпат польовий, скло вулканічне. Густина 2,28–2,68 г/см3. Твердість за Мооса шкалою твердості ― 5. Опір стисканню від 80 МПа до 240 МПа. Температура плавлення 1200 °С, пористість 0,8–9,6 %, рідше до 14 %, коефіцієнт розм’якшення (водостійкість) 0,8–1,0.
Походження. Розташування родовищ
Андезит пов’язаний поступовими переходами з основними андезибазальтами й більш кислими дацитами. Утворює лавові потоки, субвулканічні тіла (дайки, штоки), екструзії (купола). Є ефузивним аналогом кварцового діориту. Характерний для деструктивних геодинамічних режимів (зрілих острівних дуг та активних континентальних окраїн андійського типу) та їхніх палеоаналогів (складчастих областей). Це одна з найпоширеніших вулканічних порід світу. Великі родовища андезитів відомі в Кордильєрах (США), у Франції, Бельгії, Вірменії, на Далекому Сході, Камчатці, Кавказі.
Андезит в Україні
В Україні невеликі масиви андезиту розвинуті в складчастих областях: у Криму (міжріччя Бодрак ― Альма, Карадаг), Карпатах (Вигорлат-Гутинська гряда), на Донбасі в зоні зчленування з Українським кристалічним щитом.
Значення
Використовують переважно як будівельний камінь, для виготовлення кислототривких матеріалів. Розробляють кар’єрним способом в Закарпатті.
Література
- Магматические горные породы: Кислые и средние породы / Отв. ред. В. В. Ярмолюк, В. И. Коваленко. Москва : Наука, 1987. 374 с.
- Петрографічний кодекс України / Відп. ред. І. Б. Щербаков. Київ : [б. в.], 1999. 80 с.
- Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шнюкова К. Є. Андезит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андезит (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
