Антропогенні чинники
Антропоге́нні чи́нники — сукупність форм і елементів випадкової або навмисної людської діяльності, що впливають на живі організми, середовище їх існування, функціонування екосистем і біосфери.
Характеристика й класифікація
Антропогенні чинники класифікують за природою, загальними особливостями, часом походження та дії; тривалістю дії за припинення виробництва; здатністю до акумуляції у навколишньому середовищі; здатністю до міграцій; обсягом охопленого простору; стійкістю викликаних ними змін у довкіллі; видами діяльності людини. За своєю природою антропогенні чинники поділяються на хімічні, фізичні, комбіновані (кліматичні, рельєфотвірні). За тривалістю дії — постійні й періодичні. За наслідками, які можуть спричинити — малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні. За характером впливу — прямі й непрямі; позитивні й негативні.
Викиди синтетичних сполук у навколишнє середовище належать до хімічних чинників, які призводять до необхідності додаткових пристосувань організмів. Джерелом хімічного забруднення є промислове й аграрне виробництво, транспорт, комунальні стоки, викиди яких містять шкідливі гази, тверді частки, детергенти, пестициди, канцерогени, інсектициди, гербіциди тощо. Синтетичні хімічні сполуки можуть потрапляти в довкілля в нетоксичній формі, проте їхнє включення в трофічні ланцюги й перетворення на високотоксичні речовини, а також біологічне накопичення часто спричиняють непрямий негативний вплив на біоту, що призводить до незворотних змін.
До фізичних чинників належать механічні порушення цілісності ґрунту, зміни електромагнітного поля тощо. Джерелом їх є: оранка або розпушування ґрунту; будівництво; робота ліній електропередач, силових установок, військового обладнання. Також до фізичних чинників відносять рекреаційне навантаження, пов’язане з масовим відвідуванням населенням природних екосистем. Антропогенний тиск поступово призводить до ущільнення ґрунту, зникнення або знищення окремих видів біоти. Найбільшого навантаження зазнають парки, лісопарки, приміські ліси й луки, узбережжя водойм. Надмірний шум тривалої дії спричиняє шумове забруднення, яке призводить до фізіологічних порушень діяльності органів і систем живих організмів, затримки розвитку, прискорення старіння. До комбінованих чинників належать: ерозія і зсуви ґрунту, спричинені сільськогосподарським виробництвом чи будівництвом; загальне потепління клімату, викликане підвищенням концентрації вуглекислого газу й інші явища. У деградованих ґрунтах зменшується вміст гумусу, погіршуються аерація і мікробіологічні показники. Збільшення вмісту метану в атмосфері затримує теплове випромінювання з поверхні планети, що спричинює парниковий ефект і призводить до глобального потепління клімату.
Антропогенними чинниками постійної дії є зміни режиму ґрунтових вод, спричинені будівництвом, а також заходи меліорації. Антропогенними чинниками періодичної дії є оранки, рубки лісу, що є загалом контрольованими заходами, проте залежно від площ існує небезпека порушення цілісності екосистем. До катастрофічних антропогенних чинників належать одномоментні викиди у природне середовище великих обсягів забруднювачів за техногенних аварій і екологічних катастроф. До таких належить зокрема радіоактивне зараження довкілля внаслідок руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції 1986. Також виливи нафти, як унаслідок вибуху й загорання нафтової платформи «Глибоководний горизонт» (Deepwater Horizon) 20 квітня 2010 в Мексиканській затоці, коли за 152 дні вилилося близько 5 млн барелів нафти. Серед іншого до катастрофічних антропогенних чинників належать масштабні пожежі й потужні вибухи.
Пристосувальними й малопомітними чинниками є зміни концентрації органічної речовини у водоймах, зміна сольового складу ґрунту, питної води, що спричиняє локальні зміни в життєдіяльності окремих популяцій. Такі зміни слід вважати однією з рушійних сил мікроеволюційного процесу. Сигнальний вплив антропогенних чинників виражений зникненням одних і появою інших видів або зміною місць проживання окремих видів. Антропогенні чинники середовища впливають на живі організми по-різному: як подразники, що обумовлюють пристосувальні зміни фізіологічних і біохімічних функцій; як обмежувачі існування в певних умовах; як модифікатори, що викликають анатомічні й морфологічні зміни організмів; як індикатори зміни інших чинників середовища.
Література
- Олійник Я. Б., Шищенко П. Г., Гавриленко О. П. Основи екології. Київ : Знання, 2012. 558 с.
- Петрук В. Г., Васильківський І. В., Петрук Р. В., Іщенко В. А., Трач І. А. Екологія з основами біобезпеки. Частина 1. Інгредієнтне забруднення. Херсон : Олді-плюс. 2019. 196 с.
- IPCC, 2019: Climate Change and Land: An IPCC Special Report on Climate Change, Desertification, Land Degradation, Sustainable Land Management, Food Security, and Greenhouse Gas Fluxes in Terrestrial Ecosystems. Eds. P.R. Shukla, J. Skea, E. Calvo Buendia et al. 2019. Available at: https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2019/11/SRCCL-Full-Report-Compiled-191128.pdf
Автор
Покликання на цю статтю: Антропогенні чинники // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропогенні чинники (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
