Антропоцентризм

Антропоцентри́зм (від грец. άνθρωπος — людина і лат. centrum — центр) — філософський погляд і світоглядна парадигма, згідно з якою центром Всесвіту є людина.

Етапи розвитку

Термін «антропоцентризм» увійшов до активного вжитку з 2-ї половини 20 ст., поряд із ним існують й інші означники: людиноцентризм, андроцентризм, антропоскопізм, прометеїзм тощо.

Традиційно виникнення антропоцентризму пов’язують з філософією Відродження, коли відбулася ідеалізація людини з усіма її недовершеностями, хоча витоки антропоцентричної свідомості сягають часів античності (антропоморфізація богів, учення Протагора про людину «як міру всіх речей», філософія Сократа тощо).

У ранньохристиянські часи (див. Християнство) формується уявлення про людину як «образ Божий», що визначає її винятковий статус у космічному масштабі. Ренесансний антропоцентризм розвинув біблійну концепцію людини як «вінця творіння»; разом з тим, він не заперечив теоцентризму (як традиційно вважають): людина постала як така, що гармонійно віддзеркалює функцію трансцендентного Бога в земному бутті. Антропоцентризм встановив опозицію «Бог – Людина» як ситуацію діалогу, а не антиномії. Термін не є синонімом до поняття гуманізм (останній стверджує світську орієнтацію культури й у своїх витоках не спрямовує до людинобожжя).

У постренесансному просторі сформувався інший тип антропоцентризму, що не враховував виміру духовного Царства Небесного, а просто підносив людину над природою як її єдиного володаря. Відтак виділяють:

  • позитивне ставлення до антропоцентризму з його ідеєю панування людини у світі (від античності до 19 ст.) і
  • негативне, пов’язане передусім з виникненням глобальних екологічних проблем (20–21 ст.).

У сучасну добу про небезпеки антропоцентризму попереджають насамперед екологи, вказуючи на відповідальність людини за хижацьке природокористування, порушення екологічної рівноваги та численні техногенні катастрофи.

Література

  1. Маслеев А. Д. Человеческое измерение Вселенной: космизм и антропоцентризм. Екатеринбург, 1996. 112 с.
  2. Чікарькова М. Ю. Біблійний антропоцентризм та його роль у становленні європейської культури. Київ : ВД Дмитра Бураго, 2010. 310 с.
  3. Butchvarov P. Anthropocentrism in Philosophy: Realism, Antirealism, Semirealism. Boston : De Gruyter, 2015. 246 p.

Див. також

Антропоцентризм у філософії

Автор ВУЕ

М. Ю. Чікарькова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чікарькова М. Ю. Антропоцентризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропоцентризм (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶