Арджеш
А́рджеш (рум. Argeș) — жудець (адміністративно-територіальна одиниця) Румунії.
|
Арджеш (Argeș) | |
|---|---|
| Тип | жудець |
| Адміністративний центр | Пітешть |
| Країна | Румунія |
| Площа (кв. км) | 6862 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 632 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 92 |
| Найбільші міста | Міовень |
| Адміністративні кордони | Сібіу, Брашов, Телеорман, Олт, Вилча, Димбовіца |
Зміст
Географічне положення
Арджеш розташовано на центральному півдні Румунії, у верхньому руслі р. Арджешу.
Межує із жудцями Сібіу і Брашов (на півночі), Телеорман (на півдні), Олт (на південному заході), Вилча (на заході), Димбовіца (на сході).
Адміністративний поділ
Виокремлено 102 адміністративні одиниці: три муніципалітети — Пітешть, Кимпулунг-Мусчел і Куртя-де-Арджеш, чотири міста — Міовень, Штефенешть, Костешть і Тополовень, до складу яких входять 21 село, 95 комун.
Територія — 6 862 км2 (2,9 % загальної площі країни, десяте місце за розміром серед її повітів).
Адміністративний центр — муніципалітет Пітешть.
Історична довідка
Арджеш розташований у румунському історичному регіоні Мунтенія. Археологічні знахідки свідчать про стародавнє і постійне проживання на цій території ще з нижнього палеоліту, неоліту, енеоліту, бронзового віку. Є свідчення фракійсько-гето-дакійського (див. Даки; Фракійська мова; Фракія) етногенезу. Історію гето-даків представлено безперервно від 6 ст. до н. е.
Поселення Четацень (3 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.) було центром обміну між даками і греко-римським (див. Греція Давня; Римська імперія) світом. Фортеця відіграла значну роль у створенні першої централізованої та незалежної держави під керівництвом (82–44 до н. е.) Буребісти (110–44 до н. е.; Дакія).
Тут засновано перші столиці Волощини — Куртя-де-Арджеш і Кимпулунг. Жудець відомий також завдяки збереженню релігійної культури румунського народу, розвитку християнства як домінувальної релігії по всій території.
1336 у верхньому руслі р. Арджешу як середньовічну фортецю засновано місто Куртя-де-Арджеш (у 13–15 ст. — столиця Румунського князівства). Першу письмову згадку датовано 1388.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Рельєф представлено всіма формами. Висота — від 160 м до 2 500 м. Переважають височини (55 % площі повіту), є гори (25 %) і рівнини (20 %). Тут простягаються найвищі гори Румунії (Фегераш, Єзер, Пятра Краюлуй, Ляота, Папуша), гори середньої висоти (Фрунцій, Кіту), а також коридор Драгославеле — Рукар — Бран. У горах Фегераш є близько 140 вершин понад 2 000 м, 29 вершин понад 2 400 м, 3 вершини понад 2 500 м. Зокрема, на території повіту розташовані вершини Молдовяну (повністю), Негою (2 535 м), Леспезі (2 517 м) та інші. Його центральна частина зайнята підкарпатськими пагорбами, які на півдні плавно переходять у рівнини.
Корисні копалини — поклади глини, мергелю, пісків і гравію (переважно в руслі р. Арджеш та її приток), енергетичної нафти й газу природного, вапняку, гіпсу, уранових руд. У невеликих обсягах виявлено води мінеральні, води термальні.
Ґрунти
Ґрунти різноманітні — від порівняно тонких і малородючих, із численними включеннями каменів і щебеню ґрунтів альпійських лук до слаборозвинених і лучних. У північній частині представлені ґрунти гірські бурі кислі (див. Ґрунту кислотність), ґрунти підзолисті бурі, ґрунти бурі лісові з різним ступенем опідзолення. Біля підніж схилів переважають ґрунти глинисті.
Річки
Арджеш має багату гідрографічну мережу, сформовану з гідрографічних басейнів (див. Басейн річки) річок Арджешу, Веді, Олту. Водотоки повіту становлять 670 км (із загальної довжини 1 106 км) і належать річкам Арджешу (142 км), Риул Доамней (107 км), Котмені (92 км), Топологу (89 км), Димбовіці (81 км), Арджешелу (80 км), Вилсану (79 км). Річки мають потужний гідроенергетичний потенціал, який використовують через будівництво водосховищ, загальна площа яких — 2,9 тис. га.
Клімат
Клімат помірно континентальний, з океанічним і середземноморським впливом.
Середньорічна температура варіює від мінімальної (–2 °С) в альпійській області з характерними потужними вітрами до +10 °С у рівнинній частині.
Середньорічна кількість опадів — від 1200–1400 мм у гірській частині до майже 700 мм на рівнинах.
Рослинний і тваринний світ
Високі підкарпатські пагорби вкрито хвойними лісами (див. Бір; Ліси світлохвойні; Ліси темнохвойні). Площа лісів становить близько 41 % від загальної площі повіту. Поширені дуб, біла акація, бук, граб, клен, ліщина, липа, дикі груша, яблуня, вишня, кизил. На берегах річок, у долинах переважають верба, тополя, вільха. Рідкісні захищені елементи флори: білотка альпійська, рододендрон східнокарпатський, плющ білий, тирлич жовтий, кедрова сосна та інші.
У заповідних і мисливських угіддях водяться свиня дика, козуля європейська, олень (див. Оленеві, оленячі), ведмідь, рись, вовк, серна, лисиця, зяблик, глушець, ластівка, перепілка тощо. У річках, струмках і ставах мешкають карась, короп, чебачок амурський, судак.
Серед заповідників природних — Національний парк «П’ятра-Краюлуй» (відповідний статус — з 1990), «Галявина нарцисів» (заповідна зона — з 2000; комуна Неграші).
Населення
Загальна кількість населення (2020, оцінка) — 632 тис. осіб, густота — 92 особи на км2.
Склад населення за етнічними групами (2011, перепис): румуни (93,3 %), роми (2,7 %), угорці (0,03 %), турки (0,02 %).
За релігійними групами: переважають православні (понад 94 %).
За віковими групами: до 15 років — 14,8 %, 15–64 років — 69,2 %, 65 років і більше — 16 %.
За статевими групами: жінки (51,4 %), чоловіки (48,6 %).
Кількість населення зменшується, 2018 природне зменшення становило 2 207 осіб, міграційне — 269 осіб.
Рівень урбанізації на 2016 — майже 50 %. Найбільші міста (2011, перепис): Міовень (31,9 тис. осіб), Штефанешть (14,5 тис. осіб), Костешть (10,3 тис. осіб) і Тополовень (10,2 тис. осіб).
Господарство
Промисловість
2012 частка внеску промисловості в національну економіку становила 55,1 %. У структурі внутрішнього валового продукту переважала обробна промисловість, частка якої — 43 %. Розвиток економіки повністю залежить від ефективності автомобілебудівної промисловості та суміжних галузей.
Зареєстровано 14,7 тис. активних комерційних товариств, майже 7 тис. індивідуальних підприємців. 44 підприємства із кількістю працівників понад 250 осіб. Частка мікропідприємств становить 90,3 %.
Сільське господарство
Арджеш — один із головних сільськогосподарських районів країни, спеціалізація — вирощування зернових культур, технічних культур, винограду, фруктів.
Сфера послуг
2012 частка внеску торгівлі в національну економіку становила 31 %.
Наприкінці 2012 в повіті працювали 17 лікарень, 5 медичних диспансерів, оздоровчий центр, 91 шкільний медичний кабінет, 363 кабінети сімейних лікарів, 321 стоматологічний кабінет, 71 медична лабораторія, 236 аптек, 19 медичних амбулаторій.
Туризм представлено різноманітними формами — від розважального, гірського, релігійного та історико-культурного до бальнеологічного й оздоровчого. Найвідвідуванішими місцями як серед місцевих, так і серед туристів є м. Куртя-де-Арджеш, гребля Відару, шосе Трансфагарашан, область Рукер-Димбовічоара, печера Димбовічоара.
Наука, освіта, культура
Наука й освіта
Загалом у повіті понад 100 початкових і середніх шкіл. У м. Пітешті функціонують Національний коледж Братяну й Національний коледж Голеску, серед закладів вищої освіти — Університет Пітешті (заснований 1962), приватний Університет Бринковяну (заснований 1991).
Культура й мистецтво
Станом на 2013 діяли 5 театральних і музичних установ, 2 кінотеатри, 23 музеї та меморіальні будинки, 102 публічні бібліотеки, 27 спеціалізованих і 341 бібліотека різних закладів освіти, а також культурні центри, будинки культури, школи народного мистецтва і промислів.
Серед історичних і культурних об’єктів міжнародного значення — господарська церква, двір і монастир (усе м. Куртя-де-Арджеш), замок Поєнарь (комуна Арефу), фортеця Оратя (с. Поду-Димбовіцей), мавзолей героїв (м. Матеяш), руїни римської фортеці Жидова (м. Кимпулунг-Мусчел) та інші. У повіті також розташовані:
- комплекс Голешті;
- міський та історичний музеї, дівочий ліцей (тепер технічний коледж), міський об’єкт «Історичне місто Кимпулунг» (усе м. Кимпулунг-Мусчел);
- міський музей, будинок Гоана, фонтан і криниця майстра Маноле (усе м. Куртя-де-Арджеш).
Усього зареєстровано понад 1 000 пам’яток історії та культури національного значення.
Інтенсивне релігійне життя місцевих мешканців повіту залишило по собі багату релігійну християнську спадщину, яка збереглася дотепер. На території повіту є 23 монастирі, 9 скитів.
Спорт
У м. Пітешті діє багатофункціональний стадіон імені Н. Добрина, розрахований на понад 17 тис. осіб (1964).
Футбольний клуб «Арджеш» — чемпіон Румунії. Одним із найвідоміших футболістів країни є Н. Добрин (1947–2007; м. Пітешть), тричі обраний найкращим у 1960–1970-х
Персони
У повіті народилися вчений К. Голеску (1777–1830), політичний діяч Й. Братіану, учитель і політик Й. Міхалаке (1882–1963), економіст і політик А. Келінеску (1893–1939) та інші.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Грицку В. С. Арджеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арджеш (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
