Руїни

Руї́ни (від лат. ruina — падіння, обвал) — багатозначний термін.

Руїни замкового палацу у селищі Скалі-Подільській Тернопільської області
Романтичні руїни у парку садиби в Качанівці
Колонада «Руїни» в Олександрії, парку в Білій Церкві

1) Залишки зруйнованих: будівлі, споруди, комплексу, ансамблю, населеного пункту, непридатні до утилітарного використання.

Об’єкт архітектури, який не використовують і не утримують у належному технічному стані, з часом може перетворитися на руїну. Причинами виникнення руїн можуть бути депопуляція територій і населених пунктів, економічний занепад, стихійні лиха (виверження Везувію — див. Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата), масові заворушення (руїни палацу Тюїльрі у м. Парижі), війни (руїни м. Бахмута, знищеного військовою агресією Росії 2022–2023), відмова власника від використання нерухомого майна або відсутність власника (замок у селищі Скалі-Подільській), банкрутство тощо. Занедбані об’єкти перетворюються на руїни внаслідок впливу погодних умов, вандалізму, розбирання покинутих споруд на будівельні матеріали, пожеж, зсувів ґрунту. Зазвичай руїни підлягають знесенню, оскільки вони можуть становити небезпеку для людини і псувати архітектурне та навколишнє природне середовище. Проте руїни стародавніх будівель, споруд, комплексів, ансамблів, населених пунктів, які мають історико-культурну цінність, зберігають як пам’ятки культурної спадщини, зазвичай у стані руїни, але із забезпеченням систематичного виконання робіт з консервації для запобігання подальшим руйнуванням (див. Херсонес Таврійський та його хора). Такі руїни можуть належати до будь-яких архітектурних типів (оборонні, сакральні, громадські, житлові, виробничі споруди).

Стародавні руїни мають значну наукову, мистецьку й символічну цінність. Вперше це усвідомлено у Франції, коли архітектор Ш. Гарньє запропонував залишити у вигляді меморіальних руїн палац Тюїльрі, спалений під час Паризької комуни 1871 (пропозицію відхилено й руїни палацу знесено 1883; тепер дискутується питання щодо його відбудови). 27.03.1917 армія Німеччини, відступаючи з території Франції, висадила в повітря без військової необхідності пам’ятку — повністю збережений Замок Кусі 1240. За Версальським мирним договором 1919 Німеччина виплатила Франції репарації за зруйновану пам’ятку для відновлення її; проте замок Кусі зберігають у вигляді руїни як «пам’ятку німецького варварства». З огляду на цей досвід в Україні деякі руїни, спричинені російсько-українською війною, надалі доцільно зберігати як пам’ятки російського варварства.

Феномен руїн осмислив філософ культури Г. Зіммель, який трактував руїни як повернення культури до природи й зазначав благотворний вплив руїн на людину, оскільки вони парадоксальним чином є вікном у майбутнє. Руїни показують, що матеріальний об'єкт, який перетворено на руїну, продовжує існувати і розвиватися навіть після того, як зазнав насильства, яке дух здійснив над ним, формуючи його за своїм образом. Тому руїни є проявом не тільки деградації, а й розвитку, бо вони створюють як нову форму, так і новий зміст. З огляду на це, багато руїн старовинних будівель, споруд, комплексів, ансамблів, міст стали пам'ятками всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки мають визначне універсальне значення для нашої цивілізації (Леон-В'єхо руїни).


2) Декоративні споруди, які імітують руїни: їх спеціально створювали у парках Європи 18–19 ст. з естетичною метою.

Зазвичай це муровані паркові павільйони мальовничого вигляду в архітектурній стилістиці минулих історичних епох — античності та середньовіччя. Набули поширення у добу романтизму, коли захоплювалися античними храмами, гробницями та готичними (див. Готика) замками. Вони символізували перемогу вічної природи над творіннями людськими, нагадуючи про тлінність і минущість усього сущого. Виткі рослини, мох, чортополох, які їх покривали повністю або частково, завершували картину деструкції неорганічної природи, протиставленої органічній, і надавали парковому краєвиду особливої мальовничості й філософської значущості. В Україні штучні руїни поширено в парках кінця 18 — 19 ст. (парк садиби в Качанівці; Олександрія, парк у Білій Церкві).

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 259.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 367.
  3. Безродний П. Архітектурні терміни. Київ : Вища школа, 2008. С. 192.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Руїни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Руїни (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶