Ахматова, Олена Давидівна
Ахма́това, Оле́на Дави́дівна (справжнє прізвище — Володько; 09.05.1894, м. Київ, тепер Україна — 11.01.1974, м. Львів, тепер Україна) — оперна і камерна співачка (меццо-сопрано), педагог.
|
Ахматова, Олена Давидівна | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Володько |
| Народження | 09.05.1894 |
| Місце народження | Київ |
| Смерть | 11.01.1974 |
| Місце смерті | Львів |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво, театральне мистецтво |
Життєпис
1920 закінчила Київський музично-драматичний інститут (клас О. Муравйової);
1923 — Київську консерваторію (тепер Національна музична академія України імені
П. І. Чайковського; клас Г. Гандольфі).
1920–1922 — артистка Українського вокального ансамблю під керівництвом Я. Степового.
1923–1925, 1927–1928 — солістка Київського оперного театру (тепер Національна опера України імені Тараса Шевченка).
1925–1926 — солістка Ташкентського, 1926–1927 — Харківського, 1928–1932 — Свердловського (тепер м. Єкатеринбург, РФ), 1932–1933 — Донецького, 1933–1934 — Дніпропетровського (тепер м. Дніпро) театрів опери та балету. 1935–1940 — артистка Київської філармонії. Працювала викладачем: 1940 — Львівського музичного училища, 1942–1944 — музичної школи з українською мовою навчання. 1944–1945 — старший викладач та одночасно артистка Львівського оперного театру (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).
1946–1959 — доцент кафедри сольного співу Львівської консерваторії (тепер Львівська національна музична академія імені
М. В. Лисенка) та викладач Львівського музичного училища.
Творчість
Виконувала оперні партії: Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс («Аїда» Дж. Верді), Мнішек («Борис Годунов» М. Мусоргського), Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Лола («Сільська честь» П. Масканьї) та ін.
Виступала на концертах, популяризуючи твори М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценко, українські пісні.
Співпрацювала зі співаками: Л. Собіновим, А. Неждановою, І. Козловським та ін.
Авторка неопублікованої праці «До питання про дикцію в співі» (1995).
Серед її учнів лауреати конкурсів та солісти театрів: А. Жуков, Л. Іщенко, О. Бурмістрова, В. Соколова, Н. Нестеренко-Лазарчук, І. Краснопольський та ін.
Визнання
Диплом Спілки композиторів України за найкраще виконання творів В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського (1937).
Література
Корній Л., Сюта Б. Історія української музичної культури. Київ : Національна музична академія України імені П.І. Чайковського, 2011. 719 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ахматова, Олена Давидівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахматова, Олена Давидівна (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
