Баварський національний музей у Мюнхені
Бава́рський націона́льний музе́й у Мю́нхені (нім. Bayerisches Nationalmuseum) — один із найбільших музеїв образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та історії культури в Європі. Розташований у м. Мюнхені, Німеччина.
Зміст
Історична довідка
Музей засновано 1855 за особистої ініціативи баварського короля Максиміліана ІІ як музей династії Віттельсбахів. Основу колекції складали предмети, пов’язані з історією Баварії та королівської династії, речі декоративно-ужиткового характеру. 12.10.1867 відкрито першу будівлю музею на вулиці Максиміліанштрассе, архітектор Едуард фон Рідель (1813–1885; тепер Німеччина).
З 1900 експозиції розташовано в приміщенні в стилі історизму на вулиці Принцрегентенштрассе, архітектор Габрієль фон Зейдль (1848–1913; тепер Німеччина). Три однаково розміщені споруди, з’єднані поперечними конструкціями, прикрашено індивідуальним фасадом у стилі німецького Відродження, бароко та рококо. Просторі експозиційні зали було тематично оформлено експонатами з відповідними меблями та декоративними виробами. Незважаючи на часткові переробки та модернізації, основну структуру концепції Г. Зейдля збережено дотепер.
Музей зазнав значних руйнувань під час Другої світової війни, але оригінальну колекцію з різних культурно-історичних епох у виставкових залах збережено. Реконструкцію музею розпочали одразу по закінченні війни.
1947 відкрито перші зали для відвідувачів, 1978 — завершено повну реконструкцію, під час якої збудовано нові приміщення для майстерень і студій.
Характеристика
Філіали
Баварський національний музей має філіали на території всієї Баварії:
- Альпійський музей Кемптен (нім. Das Alpinmuseum);
- Екуменічна колекція Гертруда Вайнхольда в старому палаці Шлейсгайм (нім. Ökumenische Sammlung Gertrud Weinhold im Alten Schloss Schleißheim);
- Князівська скарбниця Турн-і-Таксис в Регенсбурзі (нім. Fürstliche Schatzkammer Thurn und Taxis);
- Колекція предметів з історії та культури Східної та Західної Пруссії в старому палаці Шлейсгайм (нім. Sammlung zur Landeskunde Ost- und Westpreußens im Alten Schloss Schleißheim);
- Мейсенська порцелянова колекція Фонду Ернста Шнайдера в палаці Люстхайм Обершлейсхайм (нім. Meißener Porzellan-Sammlung Stiftung Ernst Schneider in Schloss Lustheim);
- Музей кераміки Обернцелль (нім. Keramikmuseum Obernzell);
- Музей монастиря Асбасх у Роттальмюнстері (нім. Museum Kloster Asbach);
- Палата мистецтв та цікавинок у замку Траусніц у Ландсхуті (нім. Kunst- und Wunderkammer Burg Trausnitz);
- Франконська галерея у Кронаху (нім. Die Fränkische Galerie in Kronach);
- Шкільний музей Іхенгаузена (нім. Schulmuseum Ichenhausen).
Колекція
В основі колекції художнє зібрання династії Віттельсбахів. У музеї експонують твори різних культурно-історичних епох від пізньої античності й Середньовіччя, Ренесансу, бароко, 19 ст. до стилю модерн. Окремо репрезентовані вузькопрофільні експозиції золотарства та зброї, музичних інструментів, порцеляни, слонової кістки, текстилю, що характеризують розвиток європейської історії та мистецтва.
- Романський зал (перший поверх, зал 1).
Представлено кам’яні скульптури з монастиря Весбрунн (нім. Kloster Wessobrunn) із фрагментами первісного художнього оформлення. В експозиції є також дерев’яні фігури з груп розп’яття в Бамберзі, Кауфбойрені та Шонгау. Європейське мистецтво романського стилю демонструє скринька Святої Куніґунди з дерева, бронзи, слонової кістки та зубу нарвала, виготовлена в Скандинавії (бл. 1000). Мармурові леви з Райхенгалля підкреслюють важливу роль, яку альпійське передгір’я відігравало в розвитку мистецтва Баварії.
- Зал готики (перший поверх, зали 2–17).
Містить найбільшу колекцію німецької скульптури доби пізнього середньовіччя. Значне місце займають твори Тільмана Ріменшнайдера (бл. 1460–1531; тепер Німеччина). Серед експонатів картини баварських майстрів 14 — початку 16 ст., роботи авгсбурзьких ткачів та меблярів. Готичний стиль представлений предметами зі слонової кістки, вітражним (див. Вітраж) мистецтвом, речами текстилю — єдиною відомою на сьогодні вишивкою символіки угорського ордену Дракона.
Період Відродження відображений творами мистецтва баварських митців: гобелени, картини, мініатюрні скульптури Конрата Мейта (бл. 1480 — після 1550; тепер Німеччина); медалі; дерев’яні моделі справжніх міст, що були створені майстрами на замовлення баварських королів. Окрасою колекції є «Мадонна» невідомого майстра із м. Зееона 1430.
- Зал бароко та рококо (перший поверх, зали 21–31).
Серед експонатів ювелірні вироби, королівські меблі, годинники, зброя, мініатюри, музичні інструменти, окуляри, вироби зі слонової кістки та бронзові скульптури.
Вартісними є флорентійські бронзи родини Медичі та пастельна картина художниці Розальби Каррієри (1675–1757; тепер Італія).
У музеї зберігається найбільша у світі колекція баварської скульптури періоду рококо авторства Ігнаца Гюнтера (1725–1775; тепер Німеччина) та Йоганна Баптиста Штрауба (1704–1784; тепер Німеччина). Значне місце займають предмети з порцеляни виробництва Німфенбурга та Мейсена, рідкісні меблі з майстерні Авраама (1711–1793; тепер Німеччина) та Давида Рентгена (1743–1807; тепер Німеччина).
- Мистецтво 19 ст. (другий поверх).
Представлено предмети з особистої колекції Віттельсбахів: подарунки Наполеона І, вази, вироби Німфенбурзької фарфорової мануфактури, алебастрові та бісквітні рельєфні скульптури Йоганна Петера Мельхіора (1747–1825; тепер Німеччина) та братів Еберхардів. «Чутлива німфа» Людвіга фон Шванталера (1802–1848, тепер Німеччина) є однією з найвідоміших сучасних мармурових скульптур на півдні Німеччини.
Колекція стилю модерн (див. Ар-нуво) складається з експонатів європейського та американського походження: посуду Е. Галле та братів Даумів, провідних представників школи Нансі; вітражних і мозаїчних виробів Л. К.Тіффані (1848–1933; США); ювелірних прикрас: роботи Рене Лаліка (1860–1945; Франція), Люсьєна Гайяра (1861–1942; Франція), Леопольда Гаутрайта (1865–1937; Франція) тощо.
Значення
Баварський національний музей у Мюнхені — культурно-освітня установа, що займається збереженням і популяризацією німецького мистецтва різних епох. Лауреат музейної премії Ради Європи 1988.
Література
- Das Bayerische Nationalmuseum 1855–2005: 150 Jahre Sammeln, Forschen, Ausstellen / Hrsg. von R. Eikelmann, I. Bauer. München : Hirmer, 2006. 873 p.
- Museen in Bayern: Ein Führer durch die bayerische Museumslandschaft. 6., völlig neu bearbeitete aufl. Berlin; München : Deutscher Kunstverlag, 2017. 212 p.
- Das Bayerische Nationalmuseum (офіційний сайт). URL: https://www.bayerisches-nationalmuseum.de/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабкова Н. В. Баварський національний музей у Мюнхені // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баварський національний музей у Мюнхені (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
