Бакстер, Річард
Ба́кстер, Рі́чард (англ. Baxter, Richard; 12.11.1615, с. Ровтон у графстві Шропшир, Велика Британія — 08.12.1691, м. Лондон, Велика Британія) — релігійний і громадський діяч, теолог, один із лідерів та ідеологів пуританізму, полеміст, поет.
|
Бакстер, Річард (Baxter, Richard) | |
|---|---|
| Народження | 12.11.1615 |
| Місце народження | Ровтон |
| Смерть | 08.12.1691 |
| Місце смерті | Лондон |
| Напрями діяльності | релігія, богослов'я |
| Традиція/школа | протестантизм |
Життєпис
Початкову освіту отримував самостійно, навчався у Доннінгтонській державній школі.
Після смерті матері присвятив себе вивченню богослов'я, 1639 висвячений на священника. З цього ж року — директор школи Річарда Фоулі в м. Дадлі.
Упродовж 1641–1660 служив парафіяльним лектором і священиком у м. Кіддермінстері (з перервою), створена ним парафія зажила слави як взірець турботи про паству. З 1641 — армійський капелан, у 1642–1645, під час Громадянської війни в Англії, служив капеланом у війську Олівера Кромвеля. Згодом, будучи противником узурпації влади, підтримав реставрацію монархії (1660).
Відмовився від пропозиції посісти єпископську кафедру Герефорда, через це був змушений залишити й Кіддермінстерську парафію. Оселився у м. Лондоні. 1662 одружився на Маргарет Чарльтон (1636–1681).
Підданий переслідуванням за інакодумство та нонконформізм, 1685 був ув’язнений, провів у тюрмі в Саутворку 21 місяць. Край гонінням поклали Славетна революція 1688 та Акт про віротерпимість 1689.
Останні роки життя присвятив літературній і богословській праці.
Погляди і праці
Вже з перших років священицького служіння поділяв погляди пресвітеріан і пуритан, вів полеміку з єпископом офіційної Англіканської церкви. За оцінками сучасників і дослідників його спадщини, був талановитим проповідником, полемістом (дебати за його участю викликали широкий інтерес), віддано присвячував себе душпастирству. Популярність серед вірян, які масово збиралися на його проповіді, змусила збільшити залу для богослужінь.
Виступав проти суворої централізації церкви, за автономію парафіяльних пасторів від пильного контролю з боку єпископів. Обстоював позиції релігійної толерантності, найперше щодо різних протестантських деномінацій. Головну сферу діяльності вбачав у практичних проблемах церковно-морального життя, розвитку морального і пастирського богослов’я. Проповідував цінності наполегливої фізичної й духовної праці, мирського аскетизму, добросовісного виконання своїх обов’язків як способу служіння Богу. Макс Вебер у книзі «Протестантська етика та дух капіталізму» (1905) характеризував погляди Бакстера як ключові для аналізу етичних підвалин англійського пуританізму.
Бакстер розпрацював богословську доктрину, що стала своєрідним компромісом між протиборчими реформатським, армініанським, лютеранським і католицьким ученнями про Божу благодать. Обґрунтував ідею «Нового Закону» (звідси — характеристика бакстеріанства як «неономізму», від грец. «нео» — новий і «номос» — закон): тлумачив смерть Ісуса Христа як акт вселенської спокути, завдяки якому Бог своїм Законом надав прошення і помилування тим, хто розкаявся. Покаяння і віру на виконання цього Закону вважав особистою рятівною праведністю вірянина. Поділяв погляди про передвизначене спасіння обраних праведників, одночасно заперечував передвічну відреченість для тих людей, хто наполегливо прагне спасіння.
Розробив етичний ідеал проповідника, пастора, який і намагався втілити своїм життям.
Автор понад 160 творів (бл. 130 видані за його життя), серед яких богословські, пастирські, поетичні, моралізаторські. Серед його спадщини: «Про вічний спокій святих» («The Saints’ Everlasting Rest», 1650), «Реформований пастор» («The Reformed Pastor», 1656), «Заклик до ненавернених» («A Call to the Unconverted», 1658), «Напуття християнам» («A Christian Directory, оr а Body of Practical Divinity, and Cases of Conscience») — компендіум моральної теології пуритан, «Захист біблійного Євангелія» («The Scripture Gospel Defended», 1690) тощо, а також автобіографія («Reliquiae Baxterianae»), видана 1696 за редакцією М. Сильвестра. Є автором християнських гімнів, зокрема «Ye Holy Angels Bright».
Визнання
Праці Бакстера багаторазово перевидавалися й перекладалися іншими мовами.
Макс Вебер вказував на те, що його постать виділяється серед інших протестантських діячів «виразною практичною й миролюбною спрямованістю» та загальним авторитетом.
Пам’ятники Бакстеру встановлені на його батьківщині та в м. Кіддермінстері. У місті, де він служив бл. 20 років, його ім’ям названі коледж та громадський парк.
Праці
- Christian Directory, or a Body of Practical Divinity, and Cases of Conscience : in 5 vol. London : Forgotten Books, 2017.
- The Practical Works of the Rev. Richard Baxter : in 23 vol. / Ed. by W. Orme. London : Forgotten Books, 2017.
- Р о с. п е р е к л. — Воззвание к необращенным / Пер. с англ. преосвящ. Аароном. Москва : Синодальная типография, 1835. 258 с.
- О вечном покое святых / Пер. с англ. преосвящ. Аароном. 8-е изд. Москва : Типография И. Смирнова, 1841. 336 с.
- Реформированный пастор / Пер. с англ. Е. Кулюкин. Москва : Нарния, 2010. 302 с.
- Благочестивый дом / Под ред. П. Дж. Педерсона; пер. з англ. Одесса : Тюльпан, 2018. 256 с.
Література
- Nuttall G. F. Richard Baxter. Edinburgh; London : Nelson, 1965. 142 р.
- Allison C. F. S. The Rise of Moralism: The Proclamation of the Gospel from Hooker to Baxter. Vancouver : Regent College Publishing, 2003. 264 р.
- Gatiss L. The Autobiography of a «Meer Christian» Richard Baxter's Account of the Restoration // Churchman. 2008. № 122/2. P. 159–175. URL: http://www.theologian.org.uk/churchhistory/baxterianae.html
- Boyle G. D. Richard Baxter. London : Forgotten books, 2015. 204 р.
- Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. Київ : Наш формат, 2018. 216 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Бакстер, Річард // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакстер, Річард (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
