Бальтазар, Ганс Урс фон
Ба́льтазар, Ганс Урс фон (нім. Balthasar, Hans Urs von; 12.08.1905, м. Люцерн, Швейцарія — 26.06.1988, м. Базель, Швейцарія) — релігійний і церковний діяч, католицький теолог, кардинал, видавець, член-кореспондент Британської академії (з 1973), іноземний член французької Академії моральних і політичних наук (з 1974).
|
Бальтазар, Ганс Урс фон (Balthasar, Hans Urs von) | |
|---|---|
| Народження | 12.08.1905 |
| Місце народження | Люцерн |
| Смерть | 26.06.1988 |
| Місце смерті | Базель |
| Напрями діяльності | богослов'я |
| Традиція/школа | католицизм |
Зміст
Життєпис і діяльність
Походив з аристократичної католицької родини. Навчався в університетах Цюриха, Відня, Берлінському університеті, вивчав германістику й філософію. 1928 захистив дисертацію «Історія есхатологічної проблеми в сучасній німецькій літературі» («Geschichte des eschatologischen Problems in der modernen deutschen Literatur»), отримав ступінь доктора філософії.
1929 під час вправ із духовного самовдосконалення пережив містичне прозріння, після чого вступив у новіціат ордену єзуїтів. Готуючись до прийняття сану, інтенсивно студіював філософію у вищій школі єзуїтів у м. Пулласі (Німеччина), теологію — на теологічному факультеті в м. Ліоні (Франція). 1936 висвячений на священника.
З 1940 викладав і виконував обов’язки капелана студентів у м. Базелі (Швейцарія). У цей період познайомився з письменницею, місткинею Адрієнн фон Шпайр (1902–1967). Бальтазар посприяв її наверненню до католицької віри, став її духівником. 1945 спільно з нею заснував товариство св. Івана («Johannesgemeinschaft»), згодом — однойменне видавництво («Johannes-Verlag»), яке спеціалізувалося на виданні праць Отців церкви та богословських книг.
1950 Бальтазар вийшов із ордену єзуїтів через конфлікт з керівництвом, зосередився на теологічних студіях, літературній та перекладацькій діяльності. Від середини 1950-х постійно мешкав у м. Базелі.
1969 призначений папою Павлом VI членом Міжнародної теологічної комісії (лат. Commissio Theologica Internationalis, 1969).
1972 очолив редколегію новозаснованого міжнародного католицького щоквартальника «Комуніо» («Communio», видається 17 мовами).
28 травня 1988 папа Іван Павло ІІ надав Г. У. фон Бальтазару чин кардинала, але за два дні до офіційної церемонії вручення кардинальських атрибутів Бальтазар раптово помер.
Похований на цвинтарі при церкві Хофкірхе в м. Люцерні.
Теологічний доробок
Першою вагомою працею Бальтазара вважають тритомник «Апокаліпсис німецької душі» («Die Apokalypse der deutschen Seele»; 1937–1939), присвячений проблемам німецької філософії. Досліджував праці Орігена, Григорія Нисського, Максима Сповідника та інших Отців Церкви. Розвідкам з патристики присвячена монографія «Космічна літургія» («Kosmische Liturgie»; 1941, 1961). Цікавився широким колом богословських питань із царин есхатології, еклезіології, маріології. Чимало праць присвячені проблемам і постатям модерної богословської й філософської думки (К. Барт, М. Бубер, К. Ранер, А.-М. де Любак, Г. Кюнг та ін.).
Під впливом А. фон Шпайр уклав низку найвідоміших богословських праць: «Сяйво слави. Теологічна естетика» («Herrlichkeit. Eine theologische Ästhetik», у 7 т.; 1961–1969), «Божественна драма» («Theo-Dramatik», у 5 т.; 1973–1983), «Божественна логіка» («Theologik», у 3 т.; 1985–1987). Праці сформували 15-томну трилогію, присвячену Божому об’явленню, як розкриття краси, блага та істини Святого Письма.
Г. У. фон Бальтазар був автором бл. 90 книг, понад 500 статей і есеїв, майже 100 перекладів. Поцінований Католицькою церквою як один із найзначніших теологів 20 ст. у шерезі з К. Ранером, А-М. де Любаком, Р. Гвардіні, Й. Ратцинґером та ін.
Визнання
Нагороджений Золотим хрестом Святої Гори Афон (1965); премією Романо Гвардіні від Баварської католицької академії (1971), Моцартівською премією (1987) тощо. Член-кореспондент Британської академії (з 1973), іноземний член французької Академії моральних і політичних наук (з 1974).
Став першим серед релігійних діячів, хто отримав Міжнародну премію Павла VI (1984) за внесок у богослов’я.
28 березня 2018 розпочався процес беатифікації Ганса Урса фон Бальтазара за поданням асоціації «Le Porte del Cielo».
Праці
- Apokalypse der Deutschen Seele: Studien zu Einer Lehre von Letzten Haltungen : in 3 bd. Einsiedeln : Johannes Verlag, 1998.
- Theo-Dramatik : in 5 bd. 2 aufl. Einsiedeln : Johannes Verlag, 2009.
- Theologik : in 3 bd. 2 aufl. Einsiedeln : Johannes Verlag, 2015.
- Herrlichkeit: Eine theologishe Ästhetik : in 7 bd. 4 aufl. Einsiedeln : Johannes Verlag, 2019.
- У к р. п е р е к л. — Насамперед Царство Боже. Львів : Місіонер, 2005. 48 с.
- Пасхальне таїнство. Львів : Місіонер, 2011. 280 с.
- Варта віри лише любов. Київ : Дух і літера, 2015. 168 с.
Література
- Scola A. Hans Urs von Balthasar: Uno stile teologico. Milano : Jaca Book, 1991. 136 p.
- Schindler D. L. Hans Urs von Balthasar: His Life and Work. San Francisco : Ignatius Press, 1992. 288 p.
- Oakes E. T. Pattern of Redemption: The Theology of Hans Urs von Balthasar. 2nd ed. New York : Continuum 1997. 352 р.
- Peterson P. S. The Early Hans Urs von Balthasar: Historical Contexts and Intellectual Formation. Berlin; Munich; Boston : De Gruyter, 2015. 400 р.
- Gordon J. R. The Holy One in Our Midst: An Essay on the Flesh of Christ. Minneapolis : Fortress Press, 2016. 320 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Бальтазар, Ганс Урс фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бальтазар, Ганс Урс фон (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
