Бамако

Бамако́ (бамбара ߓߡߊ߬ߞߐ߬ Bàmakɔ̌) — місто, столиця Малі.

Бамако (ߓߡߊ߬ߞߐ߬ Bàmakɔ̌)

Країна Малі
Чисельність населення (тис.осіб) 2600
Територія (кв.км.) 267


Географічне положення

Розташоване в південно-західній частині країни, на берегах р. Нігеру.

Має особливий статус як столичний район, включає 6 комун.

Територія — 267 км2, за іншими даними — 245 км2.

Історична довідка

Перші поселення на території Бамако датують епохою палеоліту.

Час заснування міста відносять до 16–17 ст. За панівною версією, його назва перекладається з мови бамбара як «річка крокодилів» (з цим пов’язують зображення трьох крокодилів на гербі міста).

Після встановлення протекторату Франції на початку 1880-х — торговельна факторія. Від 1908 — адміністративний центр Верхнього Сенегалу й Нігеру (з 1920 — Французького Судану), колонії Франції.

На першу половину 20 ст. припали активна забудова й розширення міста.

Від 1960 — столиця Малі.

1977 місто отримало сучасний статус та устрій, 1993 — особливу правову суб’єктність і фінансову автономію.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 2,6 млн осіб, густота — понад 9 800 осіб/км2.

За віковими групами (2009, перепис): до 15 років — 44 %, 15 років і більше — 56 %.

За статевими групами (2021, оцінка): чоловіки (51 %), жінки (49 %).

Населення зростає, 2009 становило 1,8 млн осіб. Темпи приросту населення — одні з найвищих в Африці та світі назагал. Неконтрольоване збільшення кількості мешканців створює загрози для міської екології, ускладнює роботу транспорту, каналізації та очисних споруд, доступ до питної води тощо.

Клімат

Клімат тропічний, із сухою зимою та дощовим літом. Найспекотніші місяці — березень, квітень і травень.

Середня температура січня — +25 °С, липня — +26 °С.

Середньорічна кількість опадів — 800–1000 мм, найбільше в серпні, у листопаді — березні майже відсутні.

Господарство

Промисловість

Бамако — головний економічний центр країни, де розташовано понад 50 % усіх промислових підприємств. Працювали підприємства видобувної, металообробної, хімічної, харчової, текстильної галузей промисловості тощо.

Серед великих компаній, що мають тут представництва — «Енержі дю Малі» («Energie du Mali»; виробництво й постачання електроенергії), «Інтер-Майнінг Сервісез» («Inter-Mining Services»; видобування корисних копалин), «Соманап» («Somanap»; виробництво пластмасових виробів) та інші.

Річка Нігер — важливий водний шлях, судноплавний упродовж 360 км на південь від м. Бамако та 1400 км — на північ. Вниз за течією транспортують цемент і нафтопродукти, вгору — харчові продукти (зокрема, рис і арахіс).

Сфера послуг

Сфера послуг — найбільш розвинений сектор економіки. Третина населення працює в галузях торгівлі та ремонту. Популярні також традиційні ремесла, зокрема різьблення по дереву і слоновій кістці, ткацтво, обробка шкіри та інше.

Представлена низка банків. Є заклади громадського харчування, готелі.

Транспорт

Міжнародний аеропорт імені Модібо Кейта, розташований за 15 км від центру Бамако, є головним летовищем країни (діє від 1974, до 2015 — Міжнародний аеропорт Бамако-Сену), також основною базою ВПС Малі. Виконувалися рейси до міст Алжира, Стамбула, Туніса, а також Парижа тощо. Середній пасажиропотік становить понад 500 тис. осіб.

З’єднано залізницею Дакар — Нігер (загальна довжина шляхів — 1 287 км) з іншими містами Малі та Сенегалу. Станом на 2020 потребує реконструкції, перевезення зупинені.

Розташовано на перетині автомагістралей. Налагоджено сполучення з низкою міст країни (Кулікоро, Сікассо тощо).

Зберігається транспортне значення р. Нігеру. Поблизу Бамако є річковий порт.

Громадський транспорт представлено мікроавтобусами.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Науково-дослідна робота здійснюється переважно на базі закладів вищої освіти.

Працювали школи, зокрема міжнародні.

Відомі державні університети науки, техніки й технологій; юридичних і політичних наук; соціальних наук і менеджменту; філології та гуманітарних наук (усі засновано 2011); Національний інститут мистецтв (засновано 1933); Вища школа технічних і комерційних досліджень (засновано 2004); Африканський інститут авіаційних професій (засновано 2005) тощо.

Культура та мистецтво

Розташування Малі на перехресті між Північною та Західною Африкою вплинуло на формування культури місцевих етнічних груп. Серед традиційних видів мистецтва — музика і танці. Національний інститут мистецтв (1933, національний від 1963) та Ремісничий центр Бамако займаються підготовкою художників традиційного та сучасного жанрів.

У Бамако розташована Національна бібліотека Малі.

Національний музей Малі (засновано 1953 археологом Ю. Шумовським) експонує археологічні та антропологічні пам’ятки, предмети культури різних етнічних груп країни. Жіночий музей Мусо Кунда (засновано 1995) орієнтований на захист прав жінок у Малі.

Палац культури імені Амаду Хампате Ба — головний культурний центр міста, що об’єднує традиційний театр котеба, інструментальний ансамбль, оркестр і балет. Працює Французький інститут Малі, у якому проходять кінопокази, вистави та інше.

Традиційним є бієнале африканської фотографії (від 1994).

Серед інших закладів: музей Бамако, зоопарк та ботанічний сад Бамако. Туристичними принадами міста є також Міст мучеників, вежа Африки, президентський палац. Столиця відома й великим вуличним ринком, що займає понад квартал.

Згідно з рішенням міністрів культури держав — членів Організації ісламського співробітництва Бамако проголошено однією зі столиць ісламської культури 2020.

Архітектура

Архітектура репрезентує французький колоніальний вплив і оригінальний місцевий судано-сахельський архітектурний стиль на основі традиційної глинобитної технології будівництва. У ретроспективній стилістиці європейського історизму зведено римо-католицький кафедральний собор Святого Серця Ісуса (1925–1936; романо-готична стилізація (архітектура)) і споруду центрального ринку (1923). У судано-сахельському стилі, орієнтованому на архітектурні форми мечетей у містах Тімбукту і Дженне — більшість мечетей, 20-поверховий хмарочос Центрального банку держав Західної Африки (1994), споруду Національного музею Малі (1956, реконструйовано 2001–2002) та урядові будівлі (2003–2010).

Зведення трьох мостів через р. Нігер (1960, 1992, 2011) сприяло будівництву у другій половині 20 ст. нових районів на правобережжі — Бадалабугу і Торокоробугу.

Відомим є Національний парк Малі (засновано 2010; площа — 103 га), де представлено лікарські рослини тощо.

Спорт

Культивують футбол, баскетбол, легку атлетику, традиційні види боротьби.

Найбільшими спортивними спорудами є стадіони Модібо Кейта (1967; вміщує 35 тис. осіб) та 26 березня (2001; вміщує 55 тис. осіб), де проходив Кубок африканських націй із футболу 2002. Окрім того, тут відбувався Чемпіонат Африки з баскетболу серед жінок 2017 (Афробаскет під егідою ФІБА).

Найбільше аматорське ралі у світі проходить за маршрутом Будапешт — Бамако (з 2005).

Бамако і Україна

Дипломатичні відносини між Україною і Республікою Малі на рівні посольств встановлено 05.11.1992. Посольство України в Малі розташоване в м. Алжирі (Алжир).

2019 Україна направила в Малі національний персонал (з числа військовослужбовців Збройних сил України) для участі у багатопрофільній інтегрованій місії Організації Об’єднаних Націй зі стабілізації у Малі.

Персоналії

У Бамако народився перший президент країни М. Кейта (1915–1977), футболіст, перший володар титулу «Африканський футболіст року» С. Кейта (народився 1946), футболіст збірної Франції Ж. Тігана (народився 1955), музикант і лауреат премії «Греммі» Т. Діабате (народився 1965; усі — тепер Малі) та інші.

Тут деякий час мешкав і працював археолог, дослідник Ю. Шумовський.

Додатково

  • Конституція Малі 1992 закріплює світський характер держави, проте в останні десятиліття помітно зросла роль релігії (передовсім ісламу) у публічній політиці, як і втручання уряду в релігійні питання. Складні відносини й конкуренція між різними мусульманськими лідерами та їхній зв'язок із політичними структурами істотно впливають на політичне і суспільне життя. Іслам на цих теренах з’явився з 11 ст., охоплює, за різними джерелами, 92–96 % населення (соціологічні дослідження, 2014–2020). Більшість — мусульмани-суніти малікійського мазгабу, діють нечисельні громади шиїтів. Значний вплив суфізму. З 1940-х відзначено присутність та нарощення впливу салафізму; з 1980-х у Бамако діє консервативне мусульманське угрупування «Дава аль-Табліг». 2000 засновано Вищу ісламську раду Малі, що презентує інтереси мусульманських організацій перед урядом. Близько 5 % вірян становлять християни (з них 2/3 — римо-католики) та носії автохтонних релігійних вірувань. Перша католицька місія в м. Бамако з’явилася 1897. Натепер католицька Архієпископія Бамако включає 5 єпархій, станом на 2014 духовно опікувала майже 135 тис. католиків. У січні 1990 Бамако відвідав папа Іван Павло II.
  • «Бамако» («Bamako») — фільм кінорежисера Абдеррахмане Сіссако (Франція-США-Малі, 2006).

Цитата

Зі спогадів Ю. Шумовського про Національний музей Малі: «Я є дуже радий, що як археолог і дослідник Африки, як перший українець з Волині створив цю важливу наукову інституцію для африканський народів Західної Африки…від гувернеману незалежної держави Малі я дістав був багато листів подяки за мої праці для їх науки, народу і країни, як самі висказались, "що лише тепер пізнали яку велику вартість наукову уявляють мої досліди, відкриття і збірки!", за що безумовно мені дякували».

 Шумовський Ю. По слідах давноминулого Африки. Нью-Йорк, 1989. С. 651.


Література

  1. Villien-Rossi M.-L. Bamako, capitale du Mali // Les cahiers d'outre-mer. 1963. Vol. 16. № 64. P. 379–393.
  2. Шумовський Ю. По слідах давноминулого Африки. США; Нью-Йорк : [б. в.], 1989. 789 с.
  3. Philippe S. Une histoire de Bamako. Paris : Grandvaux, 2009. 262 p.
  4. Доброчинська В. А. Юрій Шумовський: віхи життя та діяльності (1908–2004) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2010. Вип. 19. С. 68–73.
  5. Bigon L. French Colonial Dakar: the Morphogenesis of an African Regional Capital. Manchester : Manchester University Press, 2016. 215 p.
  6. 2020 Report on International Religious Freedom: Mali // U. S. Department of State. 2021. URL: https://www.state.gov/reports/2020-report-on-international-religious-freedom/mali/
  7. Musée de la Femme Muso Kunda (офіційни сайт). URL: https://musokunda.org/
  8. Musée national du Mali (офіційни сайт). URL: https://musee-national-mali.org/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бамако // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бамако (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶