Бат (місто)
Бат (англ. City of Bath, від англ. bath — ванна, лазня) — місто в графстві Сомерсет, Велика Британія; бальнеологічний курорт на р. Ейвон, пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1987, 2021).
|
Бат (місто) | |
|---|---|
| Країна | Велика Британія |
| Місце розташування | Бат |
| Площа | 2900 га |
| Рік внесення | 1987 |
| Критерії | (i)(ii)(iv) |
Зміст
Географічне положення
Розташоване на південному заході Великої Британії, за 156 км на захід від м. Лондона та за 18 км на південний схід від м. Бристоля.
Загальні відомості
Населення міста — 101 557 осіб (перепис 2021). За статистикою, 56,5 % мешканців є християнами, представники інших релігій не переважають 0,7 %.
Середня температура становить 10 °C, що вище ніж у більшості англійських міст. Літо помірне, зима дощова, але м’яка. Липень і серпень — найтепліші (температурний максимум до 21 °C), середня мінімальна температура взимку — 1–2 °C.
На території міста розвинуто машинобудування, швейні та поліграфічні підприємства. Розвинений туризм сприяє значній кількості робочих місць, пов’язаних із цією сферою.
Місто має два університети, багато шкільних закладів. Є музеї, художня галерея, театри. Щорічно в Баті організовують музичні фестивалі. У місті є декілька парків, найголовніший — Королівський парк Вікторії (з 1830).
Історична довідка
Римляни заснували поселення Аква Суліс (лат. Aquae Sulis) у 1 ст., збудували лазні над природними термальними джерелами та звели храмовий комплекс на честь богині-покровительки міста Мінерви (Суліс Мінерва). Після виходу римлян із Британії джерела занепали (через повені та замулення).
У 5–6 ст. термальні води використовували сакси. Поселення отримало назву Гарячі купальні (англ. Hat Bathun).
У 7 ст. засновано абатство, з часом поступово занепадало. Після вторгнення норманів у 10 ст. монастир розширено: збудовано церкву, де 973 короновано англійського короля Едгара (943–975). Батське абатство залишалося резиденцією єпископа Вельського до 1206. У середньовіччі стало релігійним центром та осередком торгівлі вовною.
У 12 ст. над водосховищем Королівського джерела споруджено лазню, у 16 ст. — Королівську лазню. За правління перших чотирьох королів Ганноверської династії (Георга І, Георга ІІ, Георга ІІІ, Георга ІV) місто перетворилося на бальнеологічний (див. Бальнеологія) курорт, стало неофіційною літньою резиденцією аристократії.
Від кінця 17 ст. питну воду як лікувальний засіб використовували в неокласичному салоні «Великий бювет» (англ. «The Grand Pump Room»).
Від другої половини 18 ст. до 19 ст. за сприяння архітекторів Дж. Вуда-старшого (1704–1754), Дж. Вуда-молодшого (1728–1782), Р. Адама та підприємця Р. Аллена (1693–1764), церемоніймейстера Р. Неша (1674–1762; усі — тепер Велика Британія) в архітектурі міста запроваджено нові мистецькі напрями, зокрема стиль палладіанство (див. Архітектурний стиль). Надалі архітектори продовжили гармонійну забудову Бату, хоча й без генерального плану. За проєктом Дж. Вуда-старшого зведено будівлю над джерелом (зберігалася до 2023). У 1780-ті Т. Болдуїн (бл. 1750–1820) розпочав будівництво басейну «Крос Бат» («The Cross Bath»). Комплекс розширювали архітектори Дж. Палмер (бл. 1738–1817), Дж. Ф. Манерс (1798–1866; усі — тепер Велика Британія) та інші.
1775 відкрито залишки римського храму богині Суліс Мінерви, комплекс лазень центру римського міста Аква Суліс (глибиною до 1,6 м); тепер музеєфіковані. Серед головних експонатів музею — позолочена бронзова голова богині Суліс Мінерви (один із найвідоміших предметів Британії римського періоду; знайдено 1727), фронтон храму з головою (відкрито 1790).
З кінця 19 ст. працювали римські лазні.
У 20 ст. проведено реставрації будівель.
В одному з водоносних шарів 1978 виявили хвороботворні мікроорганізми, тому муніципальні гарячі басейни закрили до початку 21 ст.
Місто 1987 визнано об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
2006 відкрито спа-центр «Термальна лазня» (англ. «Thermae Bath»), який поєднав історичні та сучасні будівлі. Лікувальні функції відновлено. Воду п’ють і використовують для терапії.
На Бо-стріт (англ. Beau Street) 2007 розкопано скарб — 17 660 римських монет (32 до н. е. — 274 н. е.).
2021 м. Бат стало частиною транснаціонального об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Великі курортні міста Європи (англ. The Great Spa Towns of Europe).
Характеристика
Формування курорту вплинуло на міську забудову Бата навколо ансамблів курортних будівель (бюветів, питних залів, колонад, галерей), призначених для використання природних мінеральних водних ресурсів (купання, пиття). Усі ці ансамблі інтегровані в міський контент.
Залишки відомих римських лазень, храм Суліс Мінерви та римська підземна археологічна зона добре збереглися та знаходяться в межах міської території, як і зони георгіанського містобудування та архітектури, а також великі елементи ландшафту. Попри окремі втрати будівель георгіанське місто залишається переважно недоторканим із погляду архітектурних споруд та міського планування.
Термальні джерела
Термальні джерела Бату — одна з п’яти груп термальних джерел у Великій Британії та єдині гарячі (температура близько 45–49 °C на поверхні). Основні джерела, що наповнюють резервуари: «Царське» («Королі весни» — англ. «Kings Spring»), «Гетлінгське» («Весна Гетлінга» — англ. «Hetling Spring»), «Хрестове купальне джерело» (англ. «Cross Bath Spring»). Джерело Гетлінга є новою свердловиною, розробленою 1998 і 2011. Загалом термальні води живлять 4 купальні: «Термальна ванна Спа», «Хрестова баня», «Гаряча ванна», «Ванна Мінерви» (англ. «Thermae Bath Spa», «Cross Bath», «Hot Bath», «Minerva Bath») та відкритий басейн на даху спа-центру. Активний сезон відвідування курорту триває з листопада до квітня. Воду тестують щотижня на вміст хвороботворних мікроорганізмів. Потік і температура джерел відносно постійні.
Термальні води містять 43 види металів і мінералів, найбільша концентрація серед яких Кальцію сульфату, Магнію бікарбонату, йонів Натрію хлориду, тощо. Вода має низький вміст розчинених металів (за винятком заліза, яке спричиняє помаранчевий колір навколо багатьох частин басейнів). Води джерел допомагають при лікуванні ревматизму, паралічу.
Природні умови
Атмосферні опади просочуються через вапнякові водоносні шари (див. Перколяція) пагорбів Мендіп, опускаються на глибину від 2 700 до 4 300 м. Там геотермальні ресурси підвищують температуру води до 69–96 °C. Під тиском нагріта вода піднімається на поверхню землі через тріщини і розломи у вапняку (один із яких — геологічний розлом Пенніквік). Із підйомом температура води зменшується і становить близько 45 °C. Після того, як воду набирають у резервуар, вона заповнює декілька басейнів та набуває температури близько 34 °C, що є оптимальною для купання.
Щодня протікає близько 250 000 галонів води (13–15 літрів за секунду).
Історичні пам’ятки
Історичний центр міста має класичну георгіанську архітектуру, розбудований у 18–19 ст. Серед найвідоміших архітектурних споруд:
- Королівський Півмісяць (1767–1774) — монументальний напівкруглий ряд житлових будинків (архітектор Дж. Вуд-молодший спроєктував вигнуті фасади 30 триповерхових будинків з іонічними колонами на цокольному поверсі);
- Батське абатство Святих Петра і Павла — зразок англійської готики (церкву збудовано на місці норманського собору 1495–1611; від 1950 внесено до реєстру історичних пам’яток найвищої категорії);
- Міст Палтні через р. Ейвон [розробив архітектор Р. Адам (1728–1792; тепер Велика Британія) у палладіанському стилі; будівництво завершено 1774 (реконструйовано у 20 ст.); довжина мосту 45 м, ширина — 18 м];
- Королівський театр — приклад георгіанської архітектури, збудований 1805 (відкритий 2010 після реконструкції).
Серед цінних артефактів — 130 римських табличок (скрижалі) з прокляттями (2–4 ст.), що містять прохання людей до богині про помсту; занесені до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу» (2014).
Значення
Місто Бат є унікальним зразком поєднання архітектури, міського дизайну та ландшафту, ансамбль яких гармонійно розвивався упродовж століть. Бат є прикладом нових ідей міської забудови 18 ст.: замість орієнтованих на середину вулиць, характерних для міських планів епохи Відродження (домінували в 15–17 ст.), втілено задуми вписування міських споруд (і міста загалом) у ландшафт для досягнення мальовничих краєвидів і форм. Такі принципи містобудування поширилися в Європі у Новий час, особливо в 19 ст. Міські та ландшафтні зони Бата створюють серію гармонійно взаємопов’язаних просторів, що викликають відчуття міста-саду.
Додатково
- Ванна та її води давно асоціюються з благополуччям, а слово «спа» (англ. spa) пов’язане із фразою «Здоров’я через воду» (лат. «Salus Per Aquam»).
- Життя в Баті описали в романах Ч. Діккенс («Посмертні записки Піквінського клубу» — англ. «The Posthumous Papers of the Pickwick Club»), Дж. Остін («Нортенгерське абатство», «Переконання» — англ. «Northanger Abbey», англ. «Persuasion»).
Джрела
- City of Bath // UNESCO. URL:https://whc.unesco.org/en/list/428/
- Bath’s Roman Curse Tablets Added to the UNESCO Memory of the World Register // UNESCO. URL: https://en.unesco.org/news/bath%E2%80%99s-roman-curse-tablets-added-unesco-memory-world-register
- The Great Spa Towns of Europe // UNESCO. URL: http://whc.unesco.org/en/list/1613
Література
- Lowndes W. The Royal Crescent in Bath : A fragment of English Life. Bristol : Redcliffe Press, 1981. 96 р.
- Bath Abbey (офіційний сайт). URL: https://www.bathabbey.org
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гаврилишина Н. А. Бат (місто) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бат (місто) (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
