Баффіна море

Баффіна море. Картосхема розташування

Ба́ффіна мо́ре, Баффіна затока — напівзамкнене море Північного Льодовитого океану.

Баффіна море

Площа (кв.км.) 689
Максимальна глибина (м) 2136
Середня глибина (м) 861
Острови Баффіна Земля
Країни Данія, Канада


Баффіна морре. Біля острова Тімілерсуа поблизу Гренландії
Баффіна море. Айсберг
Баффіна море. Язик льодовика стікає в море (півострів Ремот на східному узбережжі о. Баффінова Земля)
Баффіна море. Арктик-Бей — поселення ескімосів на півострові Борден, острів Баффінова Земля, Канада

Назване на честь дослідника В. Баффіна (1584–1622; Велика Британія).

Географічне положення

Розташоване між о. Гренландія та східними берегами Канадського Арктичного архіпелагу (за визначенням Міжнародної гідрографічної організації). На півночі сполучається протокою Нерса з морем Лінкольна Північного Льодовитого океану, на півдні — протокою Дейвіса з морем Лабрадор Атлантичного океану.

Історична довідка

Припускають, що першим європейським мореплавцем, який досягнув цих вод 1587, був Дж. Дейвіс. Він пройшов на північ уздовж західного узбережжя Гренландії до 72°12' північної широти. Утім, прийнято вважати, що море відкрила експедиція (1616), якою керували Р. Байлот і В. Баффін. Складену за результатами дослідження карту не було опубліковано у звіті (тому відкриття тривалий час ставили під сумнів). 1818 це підтвердив мореплавець і дослідник Арктики Дж. Росс (1777–1856; Велика Британія).

Відтоді море Баффіна стало місцем інтенсивного китобійного промислу, що менше як за століття призвело до знищення популяцій китоподібних. У передвоєнний період та після Другої світової війни його поглиблено дослідили експедиції данських, американських і канадських океанологів.

Загальні відомості

Площа — 689 тис. км2, об’єм — 593 тис. км3.

Середня глибина — 861 м, найбільша — 2 136 м.

Море Баффіна також називають затокою (зокрема в зарубіжних джерелах), яку відносять до північної частини Атлантичного океану.

Характеристика

Рельєф дна

Овальне ложе моря Баффіна обмежене шельфами Гренландії та Канади. У центрі розташована западина завглибшки понад 2 000 м. Шельф континентальний, біля о. Баффінова Земля вузький. Пороги до 200 м у Басейні Кейна (найширша частина протоки Нерса) відділяють море Баффіна від Північного Льодовитого океану. Максимальна глибина порога в протоці Дейвіса становить 675 м.

Донний рельєф визначає складна система грабенів, які формують протоки. Переважають теригенні відклади. Характерні також грубі за механічним складом осади (галька, щебінь, пісок). У центральній частині на глибинах понад 1 000 м — алеврито-пелітовий (див. Алеврит; Пеліти) мул.

Гідрологічний режим

Вода, що надходить з арктичного басейну, має солоність 30–32,7 ‰. Узимку температура на поверхні становить –2 °C, улітку — до +5 °C. На глибинах 400–600 м значення температури — +1 °C, солоності — 34,5 ‰. У центральній частині моря на глибині понад 1 000 м вода, ймовірно, атлантичного походження, її температура — –0,5 °C, солоність — 34,4 ‰.

Циркуляція переважно проти годинникової стрілки. Порівняно теплі солоні води з Атлантичного океану переносяться течією на північ, біля о. Баффінова Земля холодні та менш солоні води з Північного Льодовитого океану — на південь.

Спостерігаються згінно-нагінні явища у прибережній зоні, а також сезонні коливання рівня моря (у центральній частині різниця між найвищим і найнижчим середньомісячними значеннями на рік сягає 10 см).

Припливи півдобові (у середньому — 4 м, максимум — 9 м). Швидкість припливної течії становить 1–3,7 км/год. Її напрямок може змінюватися на 180 °, що спричинює зіткнення і дроблення свіжого, старого й пакового льоду.

Льодові явища

У жовтні — квітні море Баффіна вкрите плавучим льодом. Льодоутворення починається на півночі в першій декаді жовтня, потім поширюється на південь і південний схід. У середині листопада зазвичай встановлюється припай (суцільний покрив). Товщина багаторічного льоду збільшується з півдня на північ від 150–160 см до 200–225 см. Танення починається в південно-східних акваторіях наприкінці травня — на початку червня, згодом на заході та північному заході. Улітку значна частина моря вільна від льоду.

На заході дрейфують багаторічні льоди. Спостережено численні айсберги (середня висота — 30–60 м), які здебільшого відколюються від льодовиків Гренландії та вздовж західного узбережжя переносяться течією на північ, потім на південний захід і південь.

Клімат

Клімат арктичний, із частими штормами, особливо взимку. Для високих широт температури повітря помірні завдяки пом’якшувальному впливу океанічної та атмосферної циркуляції.

Середня температура лютого — від –16 °C на південному сході до –36 °C на півночі та заході, липня — до +7 °C у прибережних зонах. Кількість атмосферних опадів біля узбережжя о. Гренландія — 100–250 мм на рік, поблизу берегів о. Баффінова Земля — приблизно вдвічі більше. Узимку переважають північно-східні та східні вітри з боку о. Гренландія (зокрема сухі теплі фени з льодовикових долин), у південному секторі — з боку о. Баффінова Земля. Улітку дмуть південно-західні, північно-західні вітри.

Тваринний світ

Акваторія моря розташована в трьох морських екорегіонах арктичної зоогеографічної провінції: Північна Гренландія, західногренландський шельф і комплекс Баффіна море — протока Дейвіса (на заході).

Поширені одноклітинні водорості, якими живляться дрібні безхребетні, зокрема криль, що є поживою для інших безхребетних, риб, морських ссавців і птахів. Серед риб — полярна камбала, рогатка чотирирога, сайка, мойва. З Атлантичного океану мігрують тріска атлантична, оселедець атлантичний, пікша, палтус атлантичний і макрурус північний.

На берегах гніздяться мартини, пухівка зеленошия, гуски, качки, поширені крук, пуночка, з хижих птахів — орлан, кречет, сова біла. Більшість із них узимку мігрує на південь.

У морі Баффіна мешкає близько 20 тис. білух, які харчуються дрібною рибою і ракоподібними. У північній частині трапляються інші китоподібні, зокрема кит гренландський, косатка, а також дельфінові, моржові. Тюленеві представлені лисуном гренландським, нерпою кільчастою і лахтаком бородатим. Біля берегів мешкає білий ведмідь.

Значення

Більшу частину року навігація в морі Баффіна неможлива через значну кількість айсбергів. За відкритої води біля берегів о. Гренландія здійснюють промислове рибальство.

За даними Геологічної служби США, у морі Баффіна та протоці Дейвіса є ділянки, перспективні на нафту і природний газ (влада Гренландії запропонувала офшорні концесії на їх видобуток).

На о. Баффінова Земля розташовані поселення ескімосів: Арктик-Бей, Понд-Інлет, Клайд-Рівер.

Додатково

1933 море Баффіна було епіцентром землетрусу (найпотужніший на північ від Полярного кола, магнітуда землетрусу — 7,3). Північно-західна частина моря залишається одним із найбільш сейсмічно активних регіонів на сході Канади.

Література

  1. Limits of Oceans and Seas. Special Publication № 23. 3rd ed. Monte-Carlo : International Hydrographic Organization, 1953. 38 p.
  2. Finley K. J., Renaud W. E. Marine Mammals Inhabiting the Baffin Bay North Water in Winter // Arctic. 1980. Vol. 33. № 4. P. 724–738.
  3. Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря. Москва : Мысль, 1999. 400 с.
  4. Bent A. L., 2002. The 1933 Ms = 7.3 Baffin Bay earthquake: Strike-Slip Faulting Along the Northeastern Canadian Passive Margin // Geophysical Journal International. 2002. Vol. 150. Is. 3. P. 724–736.
  5. Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
  6. Assessment of Undiscovered Oil and Gas Resources of the West Greenland–East Canada Province // The 2008 Circum-Arctic Resource Appraisal. Reston : U. S. Geological Survey, 2008. P. 1–10.
  7. Przybylak R. The Climate of the Arctic. Cham : Springer, 2016. 287 p.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Баффіна море // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баффіна море (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶