Бая-Маре

Ба́я-Ма́ре, Бая Маре (рум. Baia Mare) — місто в Румунії, адміністративний центр жудця Марамуреш; давній центр гірництва в Європі.

Герб м. Бая-Маре
Римські монети Дакії, карбовані на монетному дворі Бая-Маре
в першій половині 2 ст.

Історична довідка

Видобуток руд благородних металів відомий у регіоні з часів ранньої античності, масштабні гірничі роботи — після перемоги імператора Траяна над даками й завоювання їхніх земель 106 н. е.

На рудниках застосовувалося римське гірниче право (див. Берг-привілей). Використовували розкриття (див. Розкривні роботи) корінних вулканічних родовищ поліметалів штольнями. Видобували, зокрема, золото і срібло. У Бая-Маре було засновано монетний двір.

Після занепаду Римської імперії видобуток руд припинився. Відродження промислів почалося з діяльності цистерціанців і перших гірничих артілей. 1142 Геза ІІ Угорський дозволив оселитися в регіоні німецьким колоністам, переважно гірникам.

Близько 1329 Бая-Маре вперше згадується як місто (лат. Rivulus Dominarum) Карлом І Робертом. Пізніше Людовик I Великий описував його як потужний центр гірничодобувного промислу. У 15 ст. місто з околицями та, відповідно, усі розташовані там рудники відійшли воєводі Трансільванії Я. Гуньяді (1407–1456).

У середині 18 ст. у Бая-Маре було засновано вищу гірничу інспекцію. У 20 ст. діяло управління шахт і металургійних заводів, яке, зокрема, координувало видобування корисних копалин у районі.

В окремі періоди місто було також відоме як Фрауендорф, Надьбанья тощо.

Історія Бая-Маре загалом була нерозривно пов’язана з розвитком промисловості, що була основою економіки міста.

Характеристика

Розташоване на північному заході Румунії. Територія — 233,3 км².

Загальна кількість населення (2018, оцінка) — 145,7 тис. осіб, густота — 625 осіб на км².

Бая-Маре і Україна

1990 укладено угоду про співпрацю між містами Івано-Франківськом і Бая-Маре, 2017 відбулося її поновлення.

Література

  1. A Magyar Banyaszat Evezredes Tortenete. Budapest : Orszagos Magyar Banyaszat es Kohaszati Egyesulet, 1997. 695 p.
  2. Mikos T. Metodyka kompleksowej rewitalizacji, adaptacji i rewaloryzacji zabytkowych obiektow podziemnych z wykorzystaniem technik gorniczych. Krakow : Uczelniane wydawnictwa naukowo-dydaktyczne, 2005. 348 p.
  3. Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 484 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Бая-Маре // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бая-Маре (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.01.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶