Бгаґавата-пурана
«Бга́ґава́та-пура́на» («Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґаватам»; санскр. भागवतपुराण, Bhāgavata-Purāṇa — пурана [що славить] Бгаґавана, Божественна пурана) — найвідоміша з головних пуран (махапуран), частина священних текстів індуїзму. Під Бгаґаваном розуміється Вішну та його аватари, передусім Кришна, пурана присвячена головно Вішну-Кришні та темі відданого служіння йому.
Історична довідка
Дата укладання і авторство тексту достеменно невідомі (за традицією, автором усіх пуран вважається легендарний мудрець В’яса).
За домінуючими припущеннями, була записана у період 8–11 ст. у Південній Індії серед тамілів, за ін. версіями — значно раніше. Проте дискусії щодо часу запису не знімають питання про тривалість традиції усного переказу. Найдавніший з відомих рукописів (із Кашміру) датують 14–15 ст.
Вважається, що «Бгаґавата-пурана» складена в межах розвитку одного з головних рухів бгакті — кришнаїзму і традицій бгакті-йоги. Особливої популярності набула у бенгальському вішнуїзмі (ґаудія-вайшнавізмі), зберігає значення основного священного тексту і в неоіндуїзмі (зокрема, серед прибічників Міжнародного товариства Свідомості Кришни).
Характеристика
Має 10-складову, характерну для махапуран, композицію (етапи первинного і вторинного творення Всесвіту, його заселення різними істотами, статична світобудова, покровительство Бога праведним, явні та неявні бажання живих істот, аватари Бгаґавана, перелік 14-ти Ману поточної кальпи, спасіння живих істот із тенет матерії, руйнування світу та його повернення у витокове першоджерело тощо). Включає 12 частин, т. з. Пісень, 18 тис. віршів. Найбільша і найвідоміша — Десята (4 тис. віршів), присвячена народженню, дитинству юності, діянням та вченню Кришни. Екстатичні танці Кришни і пастушок-ґопі, (що витлумачені як алегорія щирого і й відданого служіння Богові, найвищого рівня бгакті) є поширеним сюжетом індійського мистецтва.
Коментарі до тексту складали вчителі різних вайшнавських шкіл, зокрема Шрідгара (10–11 ст.), Мадгва, Валлабга, Джіва Ґосвамі (бл. 1511 — бл. 1596), Прабгупада та ін.
Європейським дослідникам «Бгаґавата-пурана» відома з 18 ст. (перший переклад французькою мовою здійснено 1788). Стала першою пураною, перекладеною з оригіналу (Е. Бюрнуф), яку видали в Європі («Bhâgavata Purâna ou histoire poétique de Krichna», т. 1–3,
1840—1847).
Література
- Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь / Под. общ. ред. Альбедиль М. Ф., Дубянского А. М. Москва : Республика, 1996. 576 с.
- Srimad Bhagavatam (with Sanskrit text) / Transl. by Bhaktivedanta Swami Prabhupada A. C. : in 18 vol. New York; London : Bhaktivedanta Book Trust, 1982.
- Sheridan D. P. The Advaitic Theism of the Bhāgavata Purāṇa. Delhi : Motilal Banarsidas, 1986. 182 р.
- Bryant E. F. Krishna. A Sourcebook. Oxford : Oxford University Press, 2007. 592 р.
- Srimad Bhagavatam. Sarartha Darsini (Volume 3 Canto IV). Commentary by Srila Visvanatha Cakravarti Thakkura / Transl. by
H. H. Bhanu Swami. Chennai : ISKCON, 2009. 616 р. - Останин В. В. Архитектоника «Бхагавата-пураны» // Оrientalistica. 2019. № 1. С. 150–158.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бгаґавата-пурана // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бгаґавата-пурана (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
