Безант, Анні
Бе́зант, А́нні (англ. Besant, Annie; 01.10.1847, м. Ламбет, тепер боро Лондона, Велика Британія — 20.09.1933, с. Ад’яр, передмістя Мадраса, тепер район м. Ченнаї, Індія) — письменниця, журналістка, політична і громадська діячка, масон, теософиня (див. Теософія), одна з лідерів руху за незалежність Індії. Писала англійською мовою.
|
Безант, Анні (Besant, Annie) | |
|---|---|
| Народження | 01.10.1847 |
| Місце народження | Ламбет |
| Смерть | 20.09.1933 |
| Місце смерті | Ад’яр |
| Напрями діяльності | журналістика, громадсько-політична активність, філософія |
| Традиція/школа | теософія |
Зміст
Життєпис і діяльність
Народилася в сім’ї лікаря Вільяма Вуда (ірландського походження). З дитинства виховувалася в атмосфері релігійності та пуританства.
1867 вийшла заміж за Франка Безанта — вікарія Англіканської церкви в с. Лінкольнширі. Розчарування у церковному християнстві призвело до розлучення з чоловіком (офіційно у 1873).
Знайомство з лідером соціалістичної групи «Вільнодумство» Чарльзом Бредлоу (Charles Bradlaugh, 1833–1891) навернуло до соціалістичних переконань. Анні Безант зорганізовувала гуртки для бідних, благодійні їдальні, читала лекції на робочих околицях, стала членом Фабіанського товариства (див. Фабіанство) Бернарда Шоу, Національного секулярного товариства під проводом Ч. Бредлоу. Стала знаною як успішна ораторка, журналістка, організаторка.
1877 спільно з Бредлоу видала книгу лікаря і письменника Чарльза Ноултона «Плоди філософії» («The Fruits of Philosophy»), що обстоювала ідею обмеження народжуваності та право жінок на аборт. За цю діяльність А. Безант і Ч. Бредлоу були засуджені до 6-ти місяців ув’язнення.
1889 на замовлення «Пел Мел Газет» («Pall Mall Gazette») уклала рецензію на книгу
О. П. Блаватської «Таємна доктрина». Зацікавившись її змістом, зустрілася з Блаватською в м. Парижі, взяла в неї інтерв’ю. Знайомство з діячкою мало віхове значення в житті Безант: вона змінила свої світоглядні орієнтації, активно зайнялася теософією, зупинила членство у Фабіанському товаристві (1890), розірвала зв’язки з марксистами.
1893 стала членом Теософського товариства Ад’яр, цього ж року вперше відвідала Індію. Активно долучилася до руху за її незалежність, доєдналася до Індійського національного конгресу.
Поряд із активною громадською та журналістською діяльністю, Анні Безант постала апологетом та пропагандистом теософії. Вивчала Бгаґавадґіту, священні тексти індуїзму. Відкрито маніфестувала свої теософські переконання, викладені в брошурі «Чому я стала теософом?» («Why I became a Theosophist?»; 1889), що викликала інтелектуальні дискусії в Англії.
Виявила інтерес до масонства. Ідея братерства привела її до Міжнародного змішаного масонського ордену «Право Людини» («Le Droit Humain»). Завдяки посередництву теософині Франчески Арундейл у (Francesca Arundale, 1847–1924) Безант 1902 отримала посвячення в масони (шотландського змішаного обряду). Заснувала нові масонські ложі: три — у м. Лондоні, три — на півдні Англії, одну — в Шотландії та три — у Північно-Західному регіоні; Британську федерацію Ордену «Право Людини», стала Великим командором Ордену. Під її впливом створено статут, що отримав назву «Обряд Дгарми» (також відомий як «Обряд Безант-Ледбітера»), у ритуалі особлива увага приділена езотеричним і містичним аспектам.
Разом з О. Блаватською та Г. С. Олкоттом (Henry Steel Olcott, 1832–1907; перший президент Теософського товариства) очолила теософський рух, активно поширювала теософію серед індусів. Одночасно прагнула привернути увагу теософів до індуїзму. Після смерті Блаватської (1891) та розколу теософського середовища очолила одну з груп (другу — Г. Олкотт). У 1907 обрана президентом Міжнародного теософського товариства. Була у проводі товариства протягом 26 років, до кінця життя.
1916 Безант стала президентом Ліги самоуправління Індії (англ. Indian Home Rule League) — руху за права народу Індії на самостійний вибір уряду, засновником якого був Магатма Ґанді. В кінці 1917 обрана президентом Індійського національного конгресу. Одна зі співзасновників Індуїстського університету в м. Варанасі, Індія (тепер Бенареський індуїстський університет).
Після смерті тіло А. Безант було піддано кремації, а попіл похований на морському узбережжі в Ад’ярі.
Доробок
Анні Безант залишила по собі велику письмову спадщину — понад 300 книг і брошур. Їх умовно поділяють на дві групи: 1) праці соціально-політичного змісту, присвячені правам жінок, рівноправності шлюбних стосунків, ідеям соціальної справедливості, свободи та рівності, а також питанням атеїзму; 2) твори теософського змісту, присвячені популяризації теософського вчення, постаті та діяльності О. Блаватської, теософському розумінню єдиної сутності всіх релігій, питанням свідомості та її еволюції, а також автобіографічні публікації.
Теософський доробок Анні Безант характеризується спрощеним викладом основних положень теософії, усоціальненням теософського вчення й руху, а також переорієнтацією з буддизму на індуїзм. Завдяки публікаціям Безант теософське вчення набуло поширення й адаптовано як для початківців у теософії, так і для її адептів.
Серед праць: «Політичний статус жінки» («The Political Status of Women»; 1874), «Шлюб, яким він був, є та яким він повинен бути: заклик до реформи» («Marriage, As It Was, As It Is, And As It Should Be: A Plea for Reform»; 1878), «Чому я соціалістка» («Why I Am a Socialist»; 1886), «Сім принципів людини» («The Seven Principles of Man»; 1892), «Стародавня мудрість» («The Ancient Wisdom»; 1897), «Сила думки: її контроль та культура» («Thought Power: Its Control and Culture»; 1901), «Езотеричне християнство» («Esoteric Christianity»; 1905, 2-е вид.), «Анні Безант: Автобіографія» («Annie Besant: An Autobiography»; 1908, 2-е вид.), «Релігійна проблема в Індії. Лекції по ісламу, джайнізму, сикхізму, теософії» («The Religious Problem in India Lectures on Islam, Jainism, Sikhism, Theosophy»; 1909), «Людина та її тіла» («Man and His Bodies»; 1911), «Дослідження карми» («A Study in Karma»; 1912), «Життя людини в цьому та інших світах» («Man’s Life in This and Other Worlds»; 1913), «Сучасна наука та вище Я» («Modern Science and the Higher Self»; 1915) тощо.
Визнання
На честь діячки неподалік від центру Теософського товариства в м. Ченнаї названо район Безант Нагар.
Додатково
У період президентства у Теософському товаристві Анні Безант оголосила хлопчика з родини брамінів Джідду Крішнамурті новим Месією і втіленим Буддою. Взявши Джидду під опіку, Безант дала йому європейську освіту, виховувала в теософському дусі, готуючи до благородної місії. Проте, з бігом років Джидду публічно від неї відмовився.
Праці
- The Christian Creed, or, What it is Blasphemy to Deny : in 2 pt. London : Freethought Publishing, 1883–1884.
- Death, and After? London : Theosophical Publishing Society, 1901. 80 p.
- Esoteric Christianity, or The Lesser Mysteries. London : Theosophical Publishing Society, 1901. 404 p.
- Evolution of Life and Form. 3rd ed. London : Theosophical Publishing Society, 1909. 164 p.
- An Introduction to Yoga. Adyar : Theosophical Publishing House, 1927. 137 p.
- The Basis of Morality. Waiheke Island : Floating Press, 2009. 46 p.
- Is the Bible Indictable? Auckland : The Floating Press, 2014. 18 p.
- Christianity: Its Evidences, Its Origin, Its Morality, Its History. [W. p.] : Bibliotech Press, 2020. 224 p.
Література
- Тaylor A. Annie Besant: A Biography. Oxford : Oxford University Press, 1992. 383 р.
- Крэнстон С. Е., при участии Уильямс К. Е. П. Блаватская. Жизнь и творчество основательницы современного теософского общества / Пер. c англ. 2-е изд., доп. Рига; Москва : ЛИГАТМА, 1999. 736 с.
- Kumar R., Devi R., Pruthi R. Annie Besant: Founder of Home Rule Movement. Jaipur : Pointer Publishers, 2003. 209 p.
- Шабанова Ю. А. Теософия в ракурсе философского и социокультурного осмысления. Днепропетровск : Национальный горный университет, 2011. 141 с.
- Краткая история теософского общества: 1874–1891 / Сост. Ж. Рэнсом ; пер. с англ. Київ : Арктур-А, 2015. 181 с.
- Шабанова Ю. А. Теософия: история и современность. Монография. Харьков : Панов А. Н., 2016. 198 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шабанова Ю. О. Безант, Анні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безант, Анні (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
