Бельман, Карл Мікаель
Бе́льман, Карл Мікае́ль (швед. Bellman, Carl Michael; 04.02.1740, м. Стокгольм, Швеція — 11.02.1795, там само) — поет, музикант, член Музичної академії Швеції (з 1793).
|
Бельман, Карл Мікаель (Bellman, Carl Michael) | |
|---|---|
| Народження | 04.02.1740 |
| Місце народження | Стокгольм |
| Смерть | 11.02.1795 |
| Місце смерті | Стокгольм |
| Місце поховання | Стокгольм |
| Alma mater | Уппсальський університет |
| Місце діяльності | Швеція |
| Напрями діяльності | поезія, музика |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї чиновника королівської канцелярії. Прадід походив із м. Бремена (Німеччина), близько 1660 приїхав до м. Стокгольма. Навчався у церковній школі імені святої Марії у м. Стокгольмі. З 1754 був учнем педагога К. Л. Еннеса (1727–1791; Швеція), який вчив його поезії. З дитинства грав на струнних музичних інструментах — цитринхені та лютні.
Навчався в Уппсальському університеті|Уппсальському університеті (1757–1758).
Працював службовцем Державного банку (1759–1763), мануфактурної контори (1764–1766), Генеральної дирекції митниці (1767–1772), секретарем Номерної лотереї (1776–1795).
У 1776 отримав від короля Швеції Густава III титул придворного секретаря.
Творчість
Автор понад 1800 віршів і пісень: привітань королівській родині, поховальних плачів, весільних пісень, віршів релігійного змісту, оспівувань військових перемог тощо.
Першими опублікованими творами Бельмана були переклади: «Євангельські думки про смерть» Д. фон Швейдниця (1600–1667; Німеччина) і «Напучення батька синові, що збирається в дорогу» Ф. С. Дюфура (1622–1687; Франція), обидва — 1757.
Серед власних опублікованих творів Бельмана — соціальна сатира «Місяць» («Månan»; 1760), збірка релігійних віршів «Роздуми про різні євангельські тексти» («Betraktelser över åtskillige evangeliske texter»; 1780) і віршована пародія на античні вакханалії «Храм Бахуса, відкритий у зв’язку зі смертю героя» («Bacchi tempel öppnat vid en hjältes död»; 1783).
У 1760-і Бельман почав створювати застільні пісні, які сам виконував. Вони були популярні у публіки по всій Скандинавії, згодом увійшли до збірок «Послання Фредмана» («Fredmans epistlar»; 1790) і «Пісні Фредмана» («Fredmans sånger»; 1791). Справжній Ж. Фредман, від імені якого нібито написані ці твори, був королівським годинникарем і любителем вина. «Послання» Фредмана» задумані як пародія на послання апостола Павла. У них Фредман проповідує вчення, уґрунтоване на опозиції християнству. Якщо християнство вчить про вічність, то Фредман уславлює мить, яку не можна проґавити; триєдності Отця, Сина і Святого духа (див. Трійця) у вченні Фредмана відповідає бог вина Бахус (Вакх), богиня кохання Венера (або у Скандинавії Фрейя) та перевізник мертвих Харон. Постійне відчуття наближення смерті є основою для насолоди життям, як проповідує Фредман. Постійною темою послань є тема прощання. Бельман пародіював і висміював застарілу мову тогочасного перекладу Біблії. Світ античних богів у його творах часом змішаний зі світом людей.
У пародійних віршах поет зобразив галерею реальних персонажів бражників. Бельман не осуджував людей, писав про них із розумінням і гумором.
Вірші Бельмана вирізняються ретельною проробкою деталей, багатством рими.
Крім вакхічних віршів, Бельман писав також вірші релігійного змісту. Він автор збірки «Торжество Сіону» («Zions Högtig»; 1787). Це вірші та коментарі до текстів, які читають між першим адвентом і вербною неділею. Також робив обробки псалмів, писав драматичні твори, оперу (не завершив).
Автор коротких мемуарів «Життєпис» («Lefvernesbeskrifning»; 1794), написаних живою мовою, але невірогідних як джерело інформації.
Твори Бельмана перекладені багатьма мовами світу (англійською, французькою, німецькою, фінською, датською, естонською, ісландською, норвезькою, польською, чеською, угорською тощо).
Українською мовою окремі вірші Бельмана переклав І. Лучук.
Нагороди та визнання
Нагороджений премією Шведської академії (1790) та медаллю за «заслуги у створенні щасливих і багатих картин, влучні дотепи, своєрідні рими, чудове поєднання з музикою, володіння мовою».
З 1920 Шведська академія присуджує премію імені Бельмана «насправді видатному шведському поетові».
У м. Стокгольмі 26.07.1829 встановлено бюст Бельмана, цей день відзначають як день Бельмана. 1919 створено Бельманівське товариство.
Додатково
- Бельман був відомий як виконавець своїх творів. Він співав, грав на музичних інструментах, використовував мелодії тогочасних композиторів (зокрема зі шведських і французьких опер), обробляв музику так, щоб пристосувати її до текстів. Можливо, окремі мелодії написав сам.
- Бельман є легендарною постаттю у сучасній Швеції, зокрема, персонажем анекдотів.
Твори
- Fredmans sånger: Fredmans epistler. Stockholm : Bokförlaget Prisma, 1978. 285 p.
- Р о с. п е р е к л. — Рыбная ловля // Поэты Швеции. Санкт-Петербург : Типография Сойкина, 1899. С. 5–6.
- Песенка. Прогулка Уллы // Глоба А. Песни. Москва : Гослитиздат, 1935. С. 29–35.
- Послания, песни и завещания Фредмана. Санкт-Петербург : Чернышев, 1995. 168 с.
- Песни Фредмана. Послания Фредмана. Санкт-Петербург : Тесса, 2005. 473 с.
- У к р. п е р е к л. — Пісні Фредмана. Пісня № 35 // Лучук І. В. Історія світової поезії. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2011. С. 490–492.
Література
- Мурадян К. В. Творчество Бельмана и шведская література ХVIII века в шведской критике // Современные зарубежные исследования по литературе ХVII–ХVIІІ веков : в 2 вып. Москва : Наука, 1981. Вып. 2. С. 131–142.
- Hulden L. Carl Michael Bellman. Stockholm : Natur och kultur, 1994. 238 p.
- Nyström M. Myt och sanning om Carl Michael Bellman. Stockholm : Carlsson, 1994. 170 p.
- Лучук І. В. Історія світової поезії. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2011. 672 с.
- Landen L. Carl Michael Bellman: en biografi. Stockholm : Dejavu, 2014. 412 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Бельман, Карл Мікаель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бельман, Карл Мікаель (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
