Бєлозьорова, Лідія Олексіївна
Бєлозьо́рова, Лі́дія Олексі́ївна (прізвище при народженні — Вакула; 31.03.1945, м. Херсон, тепер Україна — 15.02.2022, м. Вінниця, Україна) — актриса театру і кіно, народна артистка України (з 1993).
|
Бєлозьорова, Лідія Олексіївна | |
|---|---|
| Народження | 31.03.1945 |
| Місце народження | Херсон |
| Смерть | 15.02.2022 |
| Місце смерті | Вінниця |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого |
| Напрями діяльності | театральне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | княгині Ольги (ІІІ ст.) |
Життєпис
Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (1968, тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого), курс професора Л. Олійника (1913–1996; тепер Україна).
Ще студенткою 1964 розпочала творчий шлях як актриса в Херсонському обласному музично-драматичному театрі (тепер Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша).
Працювала 1968–1969 у Рівненському українському музично-драматичному театрі ім. М. Островського (тепер Рівненський академічний український музично-драматичний театр), 1969–1972 — у Львівському академічному театрі імені М. Заньковецької (тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької), з 1972 до кінця життя — у Вінницькому обласному українському музично-драматичному театрі імені М. К. Садовського (тепер Вінницький академічний український музично-драматичний театр імені М. К. Садовського).
Творчість
Актриса широкого амплуа. Бєлозьоровій було притаманне глибоко психологічне трактування образів. Від природи володіла сильним голосом, що дозволяло їй професійно поєднувати акторське виконання з вокальними партіями, створювати колоритні образи в музичних спектаклях, фільмах, концертах.
На сцені Рівненського українського музично-драматичного театру зіграла Чаніту в опереті Ю. Мілютина «Поцілунок Чаніти», Глорію в його ж опереті «Цирк запалює вогні», циганку Азу в однойменній драмі М. Старицького.
Партнерами по сцені Львівського академічного театру імені М. Заньковецької були Ф. Стригун, Л. Кадирова, Б. Ступка, В. Розстальний.
На сцені Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського зіграла понад 100 ролей. Дебютувала у ролі Мони в комедії М. Себастьяна «Безіменна зірка». Зіграла персонажів, різних за віком, характером і національністю. Серед театральних ролей: Мірандоліна в комедії «Господиня заїзду» К. Гольдоні, Ельза у публіцистичній виставі «Третє покоління» М. Мірошниченка, Ханума у музичній комедії А. Цагареллі «Ханума», Марія в комедії «Дванадцята ніч» В. Шекспіра, Памела в джаз-комедії Дж. Патріка «Дорога Памела», Одарка в опері «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Наталка-Полтавка в однойменній опері М. Лисенка, Баядера в однойменній опереті І. Кальмана, Голда у п'єсі Г. Горіна «Поминальна молитва» за творами Шолом-Алейхема, Бобренчиха в поетичній драмі Л. Костенко «Маруся Чурай», Бернарда Альба у п'єсі Ф. Гарсіа Лорки «Дім Бернарди Альби», Марія Василівна у п'єсі А. Чехова «Дядя Ваня», Марселіна у п'єсі П. О. де Бомарше «Божевільний день, або Одруження Фігаро»), Дульська у трагіфарсі Г. Запольської «Мораль пані Дульської»).
Знімалася в кіно. Серед ролей: Парася у музичному фільмі Веселі Жабокричі» за мотивами комедій М. Кропивницького, В. Гоголя, І. Котляревського і С. Васильченка (1972, режисер В. Іванов), дружина Василя, відьма, цариця у комедії за оповіданням М. Гоголя «Пропала грамота» (1972, режисер Б. Івченко), Таїсія у стрічці «Прості турботи» (1975, режисер І. Шмарук). Зіграла у детективному телесеріалі «Повернення Мухтара-2» (2005, 2007, режисер І. Златоустовський).
Нагороди
Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною» (2015).
Лауреат премії імені М. Зарудного (2001) за театральну роботу.
Додатково
Віддала кошти, виручені від свого бенефісу 2015, на потреби місцевого військово-медичного центру, де лікувались поранені бійці АТО.
Цитата
«Для того щоб діамант засяяв, потрібне світло. Цим світлом для Лідії Олексіївни і стала сцена, бажання служити мистецтву, служити глядачеві, щоб кожний краще зрозумів себе й світ, в якому живе. Артистка поєднувала у собі високе й земне. Створені нею образи, психологічно-глибокі, виразно-життєві, колоритні, свідчили про яскраву палітру акторських засобів, багатогранність її таланту, різноплановість, високе мистецтво перевтілення. Чаніта, Маруся Богуславка, циганка Аза, Мірандоліна, Еліза Дулітл, Кочубеїха, Мавра — на сцені, а в житті — жінка, матуся, бабуся…».
Світлана Фицайло, керівник літературно-драматургічної частини Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського. Цит. за: Олійник Л. Її ховатимуть 17-го лютого. Колеги розповідають, якою була легенда театру Лідія Бєлозьорова // 20 хвилин. 2022. URL: https://vn.20minut.ua/lyudi/svitlom-dlya-neyi-stala-stsena-kolegi-dilyatsya-zgadkami-pro-legendu-n-11519313.html
Література
- Фицайло С. Лідія Вакула — хто вона? // Кіно-Театр. 2010. URL: http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1296
- Зотов М. Вінничан вітала Польща, Молдова, Румунія // Місто. 2015. 26 серп. С. 2.
- Народна артистка з Вінницького театру віддала гроші від бенефісу пораненим // 0432.ua. 2015. URL: https://www.0432.ua/news/785300/narodna-artistka-z-vinnickogo-teatru-viddala-grosi-vid-benefisu-poranenim
- Дмитрук О. Відійшла у вічність народна артистка з Вінниці Лідія Бєлозьорова // Depo.Вінниця. 2022. URL: https://vn.depo.ua/ukr/vn/vidiyshla-u-vichnist-narodna-artistka-z-vinnitsi-lidiya-belozorova-202202151424828
- Олійник Л. Її ховатимуть 17-го лютого. Колеги розповідають, якою була легенда театру Лідія Бєлозьорова // 20 хвилин. 2022. URL: https://vn.20minut.ua/lyudi/svitlom-dlya-neyi-stala-stsena-kolegi-dilyatsya-zgadkami-pro-legendu-n-11519313.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорна М. В. Бєлозьорова, Лідія Олексіївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бєлозьорова, Лідія Олексіївна (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
