Ватиканська апостольська бібліотека
.jpg)
Ватика́нська апо́стольська бібліоте́ка (лат. Bibliotheca Apostolica Vaticana; італ. Biblioteca Apostolica Vaticana) — державна книгозбірня Ватикану, офіційно заснована в 15 ст. Папою Римським Сікстом ІV.
Зміст
Історична довідка
Створення першої книгозбірні римських пап було ініційоване папою Дамасієм І з метою збереження численних документів Церкви і таємного архіву Ватикану.
В 5 ст. за розпорядженням папи Гіларія поряд із базилікою Св. Лаврентія збудували окреме приміщення бібліотеки.
З 6 ст. поповненням фондів бібліотеки займався диякон Агапіт — майбутній папа Агапіт I. За папи Адріана І у документі від 784 вперше згадано постать «біліотекарія Римської Церкви» (Bibliothecarius della Chiesa Romana).
Формуванням фондів бібліотеки спеціально опікувалися понтифіки Боніфацій VIII (після розпорошення бібліотеки та папського архіву у 1-й пол. 13 ст.) та Миколай V. Приватна колекція Миколая V склала основу тогочасної книгозбірні, папа відомий зусиллями з розшуку манускриптів, а також тим, що організував копіювання стародавніх текстів, рідкісних книг, правових документів тощо.
.jpg)
Проекти Миколая V були завершені й зреалізовані папою Сікстом ІV. Відповідно до булли «Для краси войовничої Церкви» («Ad decorem militantis Ecclesiae») від 15 червня 1475 бібліотека отримала статус папської інституції (до цього часу бібліотека функціонувала, по суті, як читацький зал). За вказівкою понтифіка бібліотечні фонди були систематизовані, бібліотеку розмістили у трьох залах Ватиканського палацу. Два з них утворили публічну книгозбірню — Bibliotheca publica [поділені, відповідно, на зали для латинських (Bibliotheca latina) та грецьких (Bibliotheca graeca) рукописів], третій — приватну читальню папи, що включала цінні документи, недоступні читачам (Bibliotheca secreta, тепер Секретний архів). Папа встановив штат працівників (бібліотекар і троє підлеглих, палітурник), винагороду персоналу й призначив першим офіційним кардиналом-бібліотекаром Бартоломео Платіну. Дозволив доступ до бібліотеки студентам і вченим. У 1481 фонд бібліотеки складав майже 4 тис. документів.
Під час пограбування м. Рима в 1527 папа Климент VII урятував бібліотеку від нищення найманцями імператора Карла V, заплативши великий викуп за її недоторканність.
1555 папа Павло IV офіційно ввів у штат працівників бібліотеки реставратора. За Павла V у складі бібліотеки створено окрему інституцію — Ватиканський секретний архів.
У наступні роки фонди бібліотеки поповнювали численні віднайдені рукописи, манускрипти і друковані книги, гравюри, мапи, інші цінні артефакти. Її зали, прикрашені фресками Доменіко Гірландайо, Мелоццо да Форлі та Антоніаццо Романо, набули статусу високої культурної цінності.
В кінці 16 ст. бібліотека, чиї площі вже не могли вмістити постійно зростаючі фонди, зайняла нове приміщення, зведене 1587–1589 за проектом архітектора та інженера Доменіко Фонтани (1543–1607; Італія). Фонди бібліотеки поповнювалися як за рахунок розшуково-дослідницької діяльності, так і шляхом придбання (купівлі, успадкування, отримання в дар) приватних колекцій, зібраних представниками аристократичних родів, монаршими персонами.
З 18 ст. набутком бібліотеки ставали антикварні та художні колекції, вироби зі слонової кістки, скла, теракоти, бронзи тощо (значна частина колекцій з 1999 передана Ватиканським музеям). Від кін. 19 ст. розпочато детальну каталогізацію фондів; засновано реставраційну лабораторію.
Основні завдання
Для Апостольської бібліотеки лишаються пріоритетними завдання, означені ще її фундатором Сікстом ІV:
- збереження артефактів світової культури;
- поповнення вже існуючих колекцій новими манускриптами, рідкісними книгами шляхом придбання, обміну, дарування;
- організація дослідження найдавніших писемних джерел, особливо цінних і раритетних книг, їх перевидання;
- створення сприятливих технічних можливостей для дослідницької праці у фондах бібліотеки.
Від 19 ст. у бібліотеці розпочато масштабні роботи з реставрації манускриптів. За Івана Павла ІІ були зреалізовані програми контролю за станом книг, уведена спеціальна технологія їх автоматичної ідентифікації, залучені найновіші бібліотечно-інформаційні, музейні, охоронні тощо технології, наукові методи виявлення, фіксації, дослідження написів, документів. З 1985 електронна каталогізація фондів остаточно замінила паперову.
Структура і фонди
Ватиканська бібліотека дозволяє відвідати для огляду чи праці такі приміщення: Зала одруження Альдобрандіні (італ. Sala delle Nozze Aldobrandine), Зала папірусів (Sala dei Papiri), Александрова зала (Sala Alessandrina), Зала Павла (Sale Paoline), Сікстинська зала (Sale Sistine), Галерея Урбана VIII (Galleria di Urbano VIII), Музей сакрального мистецтва Апостольської бібліотеки (Museo sacro della Biblioteca Apostolica), Музей світського мистецтва Апостольської бібліотеки (Museo Profano della Biblioteca Apostolica), Капела Пія V (Capella di Pio V), Галерея Климента (Galleria Clementina), Сікстинський Салон (італ. Salone Sistin), Зала славлень Пія IX (італ. Sala degli Indirizzi di Pio IX), Зала славлень (італ. Sala degli Indirizzi).
Особливо цінним надбанням Апостольської бібліотеки є багатотисячне зібрання стародавніх писемних пам’яток і манускриптів, тексти античних авторів — Цицерона, Теренція, Гомера, Аристотеля, Евкліда, Вергілія та ін. Тут зберігається т. з. Папірус Бодмера з першими текстами Євангелій від Луки та від Івана (2 ст.), два екземпляра першодруку Біблії Гутенберга, листи Фоми Аквінського, Петрарки, Мікеланджело, Мартіна Лютера тощо. Друковані книги в бібліотеці розподілені за розділами палеографії, історії, історії мистецтва та класичної, середньовічної й ренесансної філології.
У фондах Ватиканської бібліотеки зберігаються прибл. 180 тис. рукописних та архівних документів, понад 100 тис. гравюр і мап, бл. 9 тис. інкунабул, прибл. 1,6 млн друкованих книг, понад 200 тис. світлин. Так, у кабінеті мідних гравюр представлена колекція малюнків і репродукцій загальною чисельністю у 32 тис. аркушів, відібраних за школами і жанрами. В бібліотеці зібрана велика колекція монет і медалей (бл. 300 тис.). Відомі також колекції старовинних скляних виробів, виготовлених ще в часи раннього християнства (1–3 ст.), коштовних каменів, античних медальйонів із портретами святих, зображеннями подій зі Святого Письма, світського життя (портрети сімейних пар, сцени полювання тощо).
Справами бібліотеки керує кардинал-бібліотекар, йому підпорядковані префект із технічних і наукових питань та його заступник, керуючі окремими відділами та колекціями, секретар і скарбник. Діє спеціальна рада, яка консультує кардинала-бібліотекара й префекта щодо надважливих питань.
Щоденно бібліотеку можуть відвідати 150 вчених, які попередньо отримали відповідний дозвіл. У секретаріаті бібліотеки діє відділ допуску читачів до фонду. Спеціальне бюро з репродукції і прав відає питаннями копіювання документів для вчених-дослідників, організаторів виставок, офіційних сайтів: фотографуванням, оцифруванням, мікрофільмуванням текстів, перенесенням їх на сучасні носії. Частина каталогів сучасних видань представлена в інтернет-мережі.
Офіційний сайт Ватиканської апостольської бібліотеки: http://www.vaticanlibrary.va
Значення
На початку 3-го тисячоліття Ватиканська бібілотека набула статусу найдавнішої і найчисельнішої діючої книгозбірні, що володіє безцінним зібранням античних писемних пам’яток, середньовічних манускриптів та текстів епохи Відродження.
Цитата
«Упродовж століть бібліотека Ватикану засвоювала та вдосконалювала цю місію, надаючи їй безпомильного характеру, завдяки чому вона стала гостинним будинком науки, культури та людства, який відкриває свої двері для вчених з усіх куточків світу, незалежно від їхнього походження, релігії чи культури.»
«Down the centuries, the Vatican Library has assimilated and refined this mission, giving it an unmistakeable character so that it has become a welcoming house of knowledge, culture and humanity, which opens its doors to scholars from every part of the world, irrespective of their origin, religion or culture.»Visit to the Vatican Apostolic Library аnd the Vatican Secret Archives. Address оf His Holiness Benedict XVI Benedetto XVI. Monday, 25 June 2007. URL: http://www.vatican.va/content/benedict-xvi/it/speeches/2007/june/documents/hf_ben-xvi_spe_20070625_bav-asv.html
Література
- Pelzer А. Addenda et Emendanda ad Francisci Ehrle Historiae Bibliothecae Romanorum Pontificum tum Bonifatianae tum Avenionensis Tomum I. Rome : In Bibliotheca Vaticana, 1947. 184 р.
- Odier J. B. La Bibliothèque Vaticane de Sixte IV à Pie XI. Recherches sur l'histoire des collections de manuscrits. Città del Vaticano : Biblioteca Apostolica Vaticana, 1973. 477 p.
- Discorso di Paolo VI in occasione del V centenario della Biblioteca Apostolica Vaticana // Libreria Editrice. Vaticana 1975. URL: http://www.vatican.va/content/paul-vi/it/speeches/1975/documents/hf_p-vi_spe_19750620_biblioteca-vaticana.html
- Storia della Biblioteca Apostolica Vaticana : in 5 vol. Città del Vaticano : Biblioteca Apostolica Vaticana, 2010–2020.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Ватиканська апостольська бібліотека // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ватиканська апостольська бібліотека (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
