Гельвін
Гельві́н (від грец. ἥλιος — сонце) — мінерал класу силікатів, руда берилію.
|
Гельвін | |
|---|---|
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | жовтий, сіро-жовтий, жовто-зелений, коричневий, червоно-коричневий |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 5, 5–6, 5 |
| Блиск | матовий |
| Прозорість | напівпрозорий |
| Густина | 3, 2–3, 45 г/см3 |
| Особливі характеристики | піроелектричний, ізотропний |
Зміст
Історична довідка
Мінерал назвав у 1817 А. Г. Вернер за переважно жовте забарвлення. У 1829 описаний К.Ф.К Моосом як прикріплення до гранату.
Характеристика
Хімічний склад
Член групи мінералів із загальною формулою Ме4[BeSiO4]3S, де Ме — Mn, Fe, Zn. Вміст ВеО в мінералах цієї групи становить 8–15,5 %.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Кристалічна структура близька до структури содаліту.
Колір жовтий, сіро-жовтий, жовто-зелений, коричневий, червоно-коричневий; забарвлення нерідко зональне. Напівпрозорий. Злам нерівний, раковистий. Піроелектричний. Ізотропний.
Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів 5,5–6,5. Густина 3,2–3,45 г/см3.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється у вигляді акцесорної вкрапленості в магматичних породах лужного складу. Асоціює з гранатом, магнетитом, хлоритом, діопсидом, везувіаном.
Скупчення мінералу гельвіну відомі: в амазонітових пегматитах з топазом, спесартином, монацитом, фенакітом;
- у літієвих пегматитах з петалітом, сподуменом, спесартином;
- у нефелін-сієнітових пегматитах з нефеліном, егірином, цирконом;
- у ґрейзенах з вольфрамітом, гематитом;
- у магнетит-флюоритових скарнах з магнетитом, флюоритом, везувіаном;
- у гідротермальних кварцових жилах з вольфрамітом, родонітом, родохрозитом, сфалеритом, піритом.
Найбільш поширений і важливий тип родовищ гельвіну — магнетит-флюоритові скарни.
Знайдений у Швеції, Росії, Киргизстані, Казахстані, Норвегії, Фінляндії, США, Японії.
Література
- A. G. Werner: Helvin, In: Craz, Gerlach, Carl Gerold (Hrsg.): Letztes Mineral-System, Freiberg und Wien 1817, S. 29.
- Dana E. S. Dana’s System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Гельвін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2018. Т. 1. Мінералогічний словник. 444 с.
- Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/helvine.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гельвін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гельвін (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
