Берилієві руди

Берилієві руди — природні мінеральні утворення, що містять берилій.

Характеристика

У рудах берилій міститься насамперед у вигляді власних мінералівберилу (14,1 % ВеО), фенакіту (42–45 %), бертрандиту (40–42 %), гельбертрандиту (32–35 %), хризоберилу (18–20 %), гельвін-гентгельвін-даналіту (10–12 %), евклазу (16–17 %) і лейкофану (10–12 %). У вигляді ізоморфної домішки берил може розсіюватися у складі везувіану (до 1–4 % ВеО) і маргариту (до 3 %).

Походження

Поклади берилієвих руд мають здебільшого ендогенне постмагматичне походження. Родовища розрізняють власне берилієві та комплексні — ті, в яких, окрім берилію, видобувають інші корисні компоненти: дорогоцінні метали, флюорит, слюду, польовий шпат. Рудні тіла різняться за морфологією: рудні шток (геологія)и, пошарові пласти, стовпи, трубоподібні поклади, пологі і круті жили. Найпоширеніші геолого-промислові типи власне берилієвих родовищ такі: бертрандит-адуляр-аргілізовані, бертрандит-фенакіт-флюоритові, берилієносні польовошпатові, берил-слюдяні метасоматити (породи та мінерали, що в процесі творення зазнали змін під впливом активних розчинів), а також мінералізовані зони дроблення. Найперспективнішими у плані видобутку вважають пневматоліто-гідротермальні родовища комплексних руд, що мають у складі бертрандит, фенакіт та/або флюорит.

Поширення

Родовища берилієвих руд зосереджені у США, Бразилії, Аргентині, Мексиці, ПАР, Намібії, Мозамбіку, Зімбабве, Уганді, Мадагаскарі, Індії, Португалії та ін. 61 % світових запасів належить Америці (з них 42 % Бразилії, по 8 % США і Аргентині), близько 20 % — Азії, 16 % — Африці, 3 % — Австралії. Західна Європа практично позбавлена запасів берилієвих руд.

За обсягами підтверджених запасів оксиду берилію в світі провідну позицію займають США (21% світових запасів), а друге і третє місця ділять Бразилія і Китай (по 18 %).

Станом на 2016 промисловим видобуванням берилію займаються лише у США, Китаї та Казахстані.

Станом на 2000 основними країнами-виробниками берилію були: США (з великим відривом; Brush Wellman Inc. — компанія у США, основний виробник берилію у світі), а також Китай та Казахстан. На частку інших країн припадало менше 1 % світового видобутку.

Берилієві руди в Україні

В Україні промислові запаси берилієвих руд приурочені до Українського кристалічного щита, що в Сущано-Пержанській тектонічній зоні. Зруденіння представлене польовошпатовими, кварц-польовошпатовими та польовошпат-сидеритовими метасоматитами. У межах Українського щита поклади хризоберилу виявлені в пегматитах Петроострівсько-Полохівського рудного поля. Скупчення берилієвих руд знайдені також у Приазов’ї — в Шевченківському родовищі літієвих пегматитів, родовищі «Балка Крута», Єлисеївському пегматитовому полі, рудопрояві «Кам’яні Могили».

Значення

Берилій легко утворює сплави з багатьма металами, надаючи їм більшої твердості, міцності, жаротривкості та корозійної стійкості. Добавки берилію, зокрема, облагороджують сплави на основі алюмінію і магнію. Берилій застосовують у конструкційних сплавах надзвукових літаків, ракет, космічних апаратів тощо. В ядерній техніці берилій — сповільнювач нейтронів. Із берилієвих руд вилучають також вольфрам, молібден, олово, тантал, літій, цезій, рубідій та ін., а хвости збагачення (побічні продукти, отримані в результаті переробки) берилієвих руд є сировиною для керамічної промисловості та будівельної галузі.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Гурський Д. С. Неметалічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 2. 551 с.
  3. Emsley J. Nature's Building Blocks: An A–Z Guide to the Elements. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2011. 700 p.
  4. Сивий М., Паранько І. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2015. 456 с.
  5. McNeil D. Beryllium. URL: http://beryllium.eu/wp-content/uploads/2016/07/Beryllium-Production-and-Outlook-Roskill-Mineral-Sevices.pdf.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Берилієві руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берилієві руди (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶