Берил
_(14561871940).jpg)
|
Берил | |
|---|---|
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | зелений, блакитний, жовтий, червоний, білий, золотистий, рожевий |
| Форма кристалів | гексагональні колони |
| Сингонія | гексагональна |
| Твердість | 7, 5—8 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
| Густина | 2, 6—2, 9 |
Бери́л (грец. βήρυλλος, можливо від Вelur — Белур, місто в Індії) — мінерал класу силікатів, найпоширеніший мінерал Берилію.
Зміст
Історична довідка
Видобуток смарагду сорту берил відомий з 13 ст. до н. е.: його знали у Стародавньому Єгипті. Цей дорогоцінний камінь широко відомий і в доколумбовій Південній Америці. В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана (Прокоповича), яку він читав у Києво-Могилянській академії (1705–1709).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Al2Be3[Si6O18].
Домішки: Na, Cs, Rb, Li, Fe2+, Fe3+, Mn, Mg, H2O, He; метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови.
Хімічний склад: (%): Al2О3 — 19; BeO — 14; SiO2 — 67.
Нечутливий до різних кислот, слабо розчинний лише у флуористому водні (HF). Водночас чутливий до лужних розчинів: розчиняється у розчинах гідроксиду натрію (NaOH) та гідроксиду калію (КОН).
Фізтчні властивості
Температура плавлення: 1650 °С.
Сингонія гексагональна; зазвичай утворює гексагональні колони, але може траплятися в інших формах.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7,5—8. Густина — 2,6—2,9. Колір зелений, блакитний, жовтий, червоний, білий, золотистий, рожевий. Блиск скляний. Прозорий, напівпрозорий
Асоціації: альбіт, мікроклін, біотит, мусковіт, лепідоліт, кварц, флуорит, топаз, різні турмаліни, а також рудні мінерали, такі як: сподумен, амблігоніт, каситерит, танталіт-(Mn), танталіт-(Fe), колумбіт-(Mn) і колумбіт-(Fe).
Різновиди
За хімічним складом виділяють такі відміни берилу:
- літієвий — містить понад 1 % Li2O;
- натрієвий — містить понад 1 % Na2O;
- лужний — містить до 5 % (Na2O, K2O);
- цезієвий (вороб'євіт) — містить до 3 % Cs2O;
- смарагд — берил, який містить до 3 % Cr2O3;
- берил скандієвий — бацит.
За кольором та ювелірними особливостями:
- берил Барбари — берил з провінції Трансвааль (місцевість Барбара, ПАР); благородний — дорогоцінний берил без включень і дефектів; блакитний — аквамарин;
- золотистий — геліодор;
- рожевий — різновид берилу рожево-червоного кольору; вороб'євіт/ростерит — безбарвний або блідо-рожевий берил, представлений короткостовпчастими або таблитчастими кристалами, які містять натрій та літій або цезій.
Деякі різновиди берилу — дорогоцінні камені.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється у гранітних пегматитах, грейзенах і гідротермально-пневматолітових жилах, зв’язаний з кислими виверженими гірськими породами. Берил з пегматитів представлений головним чином натрієвими, натрієво-літієвими, літієво-цезієвими різновидами.
Найменша кількість домішок характерна для берилу з кварцових жил, кварц- і флюорит-мусковітових грейзенів.
Поклади берилу присутні в багатьох країнах світу. Найбільші родовища знаходяться в Бразилії та Аргентині, а також в Африці, Індії, Казахстані, Росії (Республіка Бурятія, Сибір) та ін. На них станом на початок 21 ст. припадає приблизно 40 % світового видобутку берилу. Розвідані запаси становлять приблизно 400 тис. т.
Найбільші пегматитові родовища берилу: Бернік-Лейк (Канада), Блек-Гіллс (США), Мінас-Жерайс, Боа-Вісту (Бразилія).
Крім того, відомі родовища: Коскезуз і Музо (Колумбія); Анцірабе (о. Мадагаскар), Шпіцкоппе (Намібія), Івеланд (Норвегія), Хабахтал (Австрія), Гілгіт (Пакистан), Малишево і Мурзінка (Урал, РФ), Адун-Хілон (Сибір, РФ), а також Кейнстоун (штат Південна Дакота) та Пала (штат Каліфорнія) у США.
Найбільші знайдені кристали: у штаті Мен (США) було знайдено кристали берилу 6 м завдовжки, кристали вагою до 177 т — в родовищі Альто-Лігонья (провінція Замбезія, Мозамбік).
В Україні берил трапляється у гранітних пегматитах на північному заході Українського кристалічного щита і у Приазов'ї.
Переробка
Дрібно- і тонковкраплені берилової руди збагачують флотацією за кислотною або лужною схемою. Найбільше розповсюдження отримали лужні схеми: подрібнену і знешламлену руду обробляють лугом, контрактують при підігріві до 80 °С з жирно-кислотним збирачем із наступною флотацією берилу.
Значення
Гарно забарвлені берили й різновиди берилу — популярні самоцвіти; їх використовують в ювелірній справі. З берилу виготовляють також різні дрібні вироби, печатки, різьблені прикраси. Непрозорий камінь («звичайний берил») є рудним мінералом і слугує джерелом для отримання оксиду берилію.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Берил // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel, 2002. 296 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Берил // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берил (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
