Гросуляр
Гросуля́р, ґроссуляр (від лат. Grossularia — аґрус) — мінерал класу силікатів. Кальцієво-алюмінієвий гранат уграндитового ряду. Напівдорогоцінний камінь.
|
Гросуляр | |
|---|---|
| Синоніми | ґроссуляр |
| Клас мінералу | силікати |
| Колір | зелений, жовтий, коричневий, червоний |
| Сингонія | кубічна |
| Твердість | 6, 5-7, 5 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 3, 53–3, 60 г/см3 |
Зміст
Історична довідка
Назву дав у 1811 А. Г. Вернер за його зелений колір.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Ca3Al2[SiO4]3.
Хімічний склад (%): CaO — 37,15; Al2О3 — 24,19; SiO2 — 36,86.
Фізичні властивості
Сингонія кубічна. Густина 3,53–3,60 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 6,5-7,5. Блиск скляний. Злам нерівний. Асоціації: кальцит, доломіт, епідот, кліноцоїзит, воластоніт, скаполіт, везувіаніт, діопсид, тремоліт, кварц.
Різновиди
Залежно від кольору: гесоніт — коричневий, жовтий; розоліт — блідо-рожевий, рожево-червоний; сукциніт — янтарно-жовтий; цаворит — зелений; румянцевіт — бурувато-червоний.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється в контактових вапняках, у сланцях, нефелінових сієнітах і деяких кислих вивержених породах.
Характерний для термічно та регіонально змінених вапняних порід. Продукт кальцієвого метасоматозу. Іноді присутній в порожнинах метаморфізованих базальтів.
Поширення: Російська Федерація — у місці злиття річок Вілюй і Ахтарагда, Саха (Якутія); Італія (регіон П'ємонт); Австрія (земля Тіроль); Румунія (жудець Караш-Северін); Канада (провінція Онтаріо); США (штати Мен, Вермонт, Каліфорнія, Вашингтон). Знайдений у Мексиці, Танзанії, Кенії.
Гросуляр в Україні
Трапляється в межах Українського кристалічного щита.
Значення
Гросуляр — ювелірна сировина. В ювелірних виробах можна зустріти гросуляри різної якості, зазвичай їх відносять до напівдорогоцінного каміння.
Прозорі, гарно забарвлені кристали — дорогоцінні камені IV порядку. Найцінніші: помаранчевий гесоніт зі Шрі-Ланки, хромовий трав'яно-зелений гросуляр («пакистанський смарагд») з Пакистану і ванадієвий блакитно-зелений тсаворит з Танзанії і Кенії.
Література
- Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гросуляр // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гросуляр // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Grossular / Handbook of mineralogy. URL: http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/grossular.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гросуляр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гросуляр (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
