Злочини проти людяності
Зло́чини про́ти лю́дяності (англ. crimes against humanity) — широкомасштабний або систематичний збройний напад на будь-яких цивільних осіб із метою проведення політики держави або організації, спрямованої на скоєння такого нападу, або в цілях сприяння такій політиці.
Зміст
Перелік
У сучасному договірному та звичаєвому міжнародному праві до злочинів проти людяності належать такі діяння проти цивільного населення:
- вбивства;
- винищення;
- поневолення;
- депортація;
- тюремне ув’язнення;
- катування;
- статеве насильство;
- переслідування;
- насильницьке зникнення людей;
- інші нелюдські діяння.
Становлення терміна
Перше визначення злочинів проти людяності як категорії злочинів проти міжнародного права містилося в статті 6 (в) Статуту Нюрнберзького трибуналу: «злочини проти людяності, а саме: вбивства, винищення, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені стосовно цивільного населення до чи під час війни, або переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів із метою здійснення або у зв’язку з будь-яким злочином, що підлягає юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішнього права країни, де їх було вчинено, чи ні». Це визначення також було внесено до статті 5 (в) Статуту Міжнародного воєнного трибуналу для Далекого Сходу в Токіо (див. Токійський процес), який, на відміну від Нюрнберзького трибуналу, не засудив жодної особи за цю категорію злочинів.
Криміналізацію злочинів проти людяності здійснено стосовно злодіянь нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Вона мала заповнити прогалину в тогочасному міжнародному праві щодо злочинних дій, скоєних унаслідок агресивної війни або у зв’язку з нею (див. Агресія військова). Згідно з визначенням злочинів проти людяності напад має місце, якщо населення багаторазово зазнає серйозних актів насилля, вчинених у цілях політики держави чи організованих державоподібних організацій.
На відміну від злочину геноциду, конвенційне визначення якого, розроблене 1948, повторюється в усіх статутних документах міжнародних кримінальних трибуналів, визначення злочинів проти людяності еволюціонувало від Статуту Міжнародного воєнного трибуналу для переслідування та покарання головних воєнних злочинців європейських країн (див. Нюрнберзький процес 1945) до Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Утвердження злочинів проти людяності у загальному звичаєвому міжнародному праві продовжилося в роботі Комісії міжнародного права ООН над Кодексом злочинів проти миру і безпеки людства. Скасування строків давності щодо злочинів проти людяності здійснено у Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності 1968 і Конвенції про припинення злочину апартеїду та покарання за нього 1973 (див. Апартеїд). Статут Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії та Статут Міжнародного кримінального трибуналу з Руанди підтвердили звичаєвий характер злочинів проти людяності. Проте, розглядаючи зміст відповідних положень, потрібно враховувати спеціальний характер юрисдикції цих трибуналів, що є обмеженим у часі та просторі.
Характеристика
У сучасному міжнародному праві відповідальність за злочини проти людяності настає незалежно від наявності збройного конфлікту, зокрема якщо вони здійснені в мирний час, коли має місце загальна ситуація безпорядків і напруженості, що характеризується серйозними та численними порушеннями прав людини, які вчиняються в організованому й узгодженому порядку. Згідно із статтею 7 Статуту МКС злочином проти людяності визнається будь-яке з таких діянь, коли воно вчиняється в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на будь-яких цивільних осіб, якщо такий напад вчиняється свідомо:
- вбивство;
- винищення;
- поневолення;
- депортація або примусове переміщення населення;
- тюремне ув’язнення або інше жорстоке позбавлення фізичної волі на порушення основоположних норм міжнародного права;
- катування;
- зґвалтування, сексуальне поневолення, примушування до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація або будь-які інші форми сексуального насильства зіставної тяжкості;
- переслідування будь-якої групи або спільноти, яка може бути ідентифікована, з політичного, расового, національного, етнічного, культурного, релігійного, гендерного або інших мотивів, які повсюдно визнані неприпустимими згідно з міжнародним правом, у зв’язку з будь-якими діяннями, вказаними в цьому пункті, або будь-якими злочинами, що підпадають під юрисдикцію Суду;
- насильницьке зникнення людей;
- злочин апартеїду;
- інші нелюдські діяння аналогічного характеру, які полягають в умисному завданні сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень чи серйозної шкоди психічному або фізичному здоров’ю.
Міжнародний злочин апартеїду, що є інституціоналізованою формою расового гноблення, також віднесено до злочинів проти людяності.
У випадку злочинів проти людяності загроза миру, безпеці та добробуту людства полягає у систематичному або широкомасштабному порушенні прав та основних свобод цивільного населення. Таке організоване насильство загрожує людству як такому та людяності як мінімальному стандарту норм людського співіснування, отже, зачіпає не тільки безпосередніх жертв та їхніх родичів, а й міжнародне співтовариство загалом.
Об’єктивна сторона злочинів проти людяності містить вчинення одного з діянь, зазначених у статті 7 Статуту МКС. Злочинами проти людяності вони стають тільки тоді, коли вчиняються за умов широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення. Тому контекст злочинів проти людяності є їхньою визначальною ознакою. Злочини проти людяності спрямовані не тільки проти конкретної особи, а й проти цивільного населення як такого. Застосування терміна «населення» не означає, що всі жителі деякої географічної одиниці мають зазнати нападу. Достатньо продемонструвати, що значна кількість індивідів стала об’єктом нападу або що напад справді здійснювався проти «населення», а не проти обмеженої кількості випадково обраних індивідів. Передбачено широке тлумачення поняття «цивільне населення», до якого включаються також військовослужбовці, які втратили боєздатність (поранені та хворі, військовополонені).
На відміну від воєнних злочинів, визначення злочинів проти людяності має на меті захистити не тільки цивільне населення супротивної сторони, а й цивільне населення держави, до якої належить злочинець. При цьому громадянство як злочинця, так і жертв не має значення.
За своїм характером ознака «широкомасштабності» нападу є кількісною. Широкомасштабний характер нападу може бути виведений із кількості жертв або поширення нападу на великий географічний район. Ознака «систематичності» нападу має якісний характер і передбачає організований характер актів насильства та малоймовірність їх випадковості. Кожний окремий акт насильства в цьому контексті має відповідати певному заздалегідь визначеному плану або політиці. Суб’єктивна сторона злочинів проти людяності вимагає наявності умислу та усвідомлення (стаття 30 Статуту МКС) як щодо конкретних діянь, так і щодо контексту.
Класифікація
На першому етапі закріплення міжнародно-правової кримінальної санкції за злочинів проти людяності на основі структури статті 6 (в) Статуту Нюрнберзького трибуналу вироблено класифікацію злочинів проти людяності:
- «злочини проти людяності типу вбивства» (murder type crimes against humanity) — вбивства, винищення, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені стосовно цивільного населення до або під час війни;
- «злочини проти людяності типу переслідувань» (persecution type crimes against humanity) — переслідування з політичних, расових або релігійних мотивів із метою здійснення або у зв’язку з будь-яким злочином, що підлягає юрисдикції Нюрнберзького трибуналу.
Раціональна основа такої класифікації полягає в тому, що кваліфікація поведінки особи як «злочину типу переслідувань» вимагає наявності у неї дискримінаційних мотивів, тоді для «злочинів типу вбивства» вони не обов’язкові. Проте всі пізніші кодифікації міжнародного кримінального права такої класифікації не дотримуються.
Злочинна поведінка, яка є злочином проти людяності, також може відповідати ознакам геноциду або воєнних злочинів. Сучасне міжнародне право виключає можливість розгляду злочину геноциду як різновиду злочинів проти людяності або lex specialis (спеціальна норма, що витісняє загальну) щодо них. На відміну від злочину геноциду, склад злочинів проти людяності завжди вимагає наявності широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення. Проте, на відміну від складу злочинів проти людяності, склад злочину геноциду передбачає спеціальний умисел суб’єкта злочину знищити певну захищену групу повністю або частково. Так само злочини проти людяності не виключають кваліфікації дій суб’єкта як воєнних злочинів, тому конкретні злочини, що містяться у статтях 7, 8 Статуту МКС (зокрема вбивство, катування, зґвалтування, позбавлення волі), можуть одночасно кваліфікувати як злочини проти людяності та воєнні злочини.
Сучасний стан
На відміну від геноциду та воєнних злочинів, у міжнародному праві не існує всеосяжної конвенції про злочини проти людяності, хоч їхню суть визначено в окремих документах міжнародного права та рішеннях міжнародних судів.
2014 Комісія міжнародного права ООН внесла тему «Злочини проти людяності» до порядку денного і призначила спеціальним доповідачем Ш. Мерфі. Метою розгляду теми є розробка проекту Конвенції про запобігання та покарання злочинів проти людяності. 2019 Комісія розробила документ «Текст проектів статей щодо запобігання та покарання злочинів проти людяності» (складається з Преамбули та 15-ти статей) і представила Генеральній Асамблеї ООН із рекомендацією розробити на цій основі цих Конвенцію. Проект схвалено ГА ООН (Резолюція A/RES/74/187 від 18.12.2019).
Джерела
- Конвенция о пресечении преступления апартеида и наказания за него от 30 ноября 1973 года // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_149#Text
- Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_168#Text
- Римский статут международного уголовного суда // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
- Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових злочинців європейських країн осі // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_201#Text
Література
- May L. Crimes against Humanity. A Normative Account. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. 326 p.
- Гнатовський М. М. Злочини проти людяності: поняття та загальна характеристика у сучасному міжнародному кримінальному праві // Український часопис міжнародного права. 2007. № 1. С. 34–42.
- Гнатовський М. М. Злочини проти людяності: характеристика окремих діянь // Український часопис міжнародного права. 2007. № 3. С. 26–44.
- Boas G., Bischoff J., Reid N. Elements of Crimes under International Law. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 444 p.
- Geras N. Crimes Against Humanity. Birth of a Concept. Manchester : Manchester University Press, 2011. 162 p.
- Forging a Convention for Crimes Against Humanity / Ed. L. N. Sadat. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 611 p.
- Ambos K. Treatise on International Criminal Law : in 3 vol. Oxford : Oxford University Press, 2014. Vol. 2. 339 p.
- Cherif Bassiouni M. Crimes Against Humanity. Historical Evolution and Contemporary Application. Cambridge : Cambridge University Press, 2014. 884 p.
- Гнатовський М. М. Злочини проти людяності // Енциклопедія міжнародного права : у 3 т. Київ : Академперіодика, 2017. Т. 2. С. 490–493.
- Держипільська А. Запобігання злочинам проти людяності та покарання за їх вчинення: шлях до Конвенції // Публічне право. 2020. № 1. С. 188–196. URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/files/37/pdf/pp-2020-37-19.pdf
- Мельцер Н. Міжнародне гуманітарне право / Пер. з англ. Київ : Делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, 2021. 398 с. URL: https://blogs.icrc.org/ua/wp-content/uploads/sites/98/2021/05/Nils-Melzer-Comprehensive-introduction-to-IHL-UKR.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гнатовський М. М. Злочини проти людяності // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Злочини проти людяності (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
