Капітуляція

Капітуля́ція (від лат. capitulare — домовлятися щодо певних пунктів):

  1. заключна стадія збройного опору однієї зі сторін, що воює, у результаті її безнадійного воєнного становища або з політичних, ідеологічних та інших мотивів, що характеризується припиненням бойових, диверсійних розвідувальних дій супротивних сторін;
  2. у міжнародному праві — припинення збройного опору, війни, дій та здача збройних сил зі зброєю, технікою тощо, держави, що воює, під впливом переваги військової сили держави-переможниці на умовах останньої або на умовах, погоджених унаслідок переговорів.

Характеристика

Про початок переговорів щодо капітуляції і згоду на припинення опору всією армією або її частиною супротивника інформують шляхом направлення до його табору парламентерів під прапором білого кольору, який є їхнім відмітним знаком. Ці особи — недоторканні. Відповідно до ст. 32 Додатку до 4-ї Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 (див. Гаазькі конвенції з міжнародного гуманітарного права 1899 і 1907) право недоторканності поширюється також на осіб, які супроводжують парламентерів, — сурмача, горніста чи барабанщика, прапороносця і перекладача. Взяття їх у полон, знущання з них або їхнє фізичне знищення означає переривання переговорів та поновлення бойових дій. Підняття прапора білого кольору над об’єктами, що захищаються (фортеці, укріплені пункти, окремі оселі, кораблі тощо), свідчить про беззастережну капітуляцію. Їй передують переговори про припинення опору переможеної сторони на умовах, запропонованих переможцем або узгоджених між командувачами збройних сил.

Умови капітуляції може запропонувати будь-яка зі сторін. Переговори про капітуляцію супроводжуються припиненням вогню сухопутних, повітряних, військово-морських сил або їхніх частин на територіях і в районах воєн, дій, населених пунктах, фортецях, на морі, військово-морських чи військово-повітряних базах тощо. На час переговорів про умови капітуляції між сторонами встановлюється стан тимчасового перемир’я. При капітуляції, як правило, все озброєння, військові кораблі та літаки, техніка і військове майно, укріплені пункти передають переможцеві як трофеї, а особовий склад армії, що капітулювала, або її частини — як полонені.

Класифікація

Розрізняють такі типи капітуляції:

  • почесна — зі збереженням прапорів, озброєння та військової техніки у переможеної сторони;
  • проста — капітуляція окремого військового об’єднання, що не зумовлює капітуляції на рівні всієї сторони конфлікту, що воює;
  • повна — цілковите і остаточне припинення опору всіма збройними силами однієї зі сторін, означає визнання державою військової поразки, однак формально не припиняє стан війни між учасниками;
  • беззастережна — роззброєння і здача всіх збройних сил капітулюючої держави на умовах, поставлених переможцем, переможена сторона втрачає формальне рівноправне становище на переговорах із переможцем.

Прикладами беззастережної капітуляції були Капітуляція Німеччини у Другій світовій війні та Капітуляція Японії у Другій світовій війні.

У разі неприйняття сторонами умов капітуляції бойові дії поновлюються. При захопленні військами однієї держави частини або всієї території іншої держави переможцем встановлюється окупаційний режим. Окупація повинна мати тимчасовий характер і не розв’язувати питання про політичну долю окупованої території. Правила окупаційного режиму регулюються Положенням про закони і звичаї сухопутної війни, доданим до Гаазької конвенції 1907, Женевськими конвенціями 1949 та іншими міжнародними угодами й звичаями, а їх порушення є міжнародним злочином. Капітуляцію оформлюють підписанням сторонами-учасниками акта, що передує мирному договору. Капітуляція завершує воєнні дії, але юридично не ліквідує стан війни. Тільки за умови укладення мирного договору можна досягти домовленість про припинення стану війни, встановлення, відновлення або врегулювання політичних, економічних та інших відносин, територіальних питань між сторонами, що воюють.

Додатково

В епоху феодалізму з метою уникнення руйнування чи пограбування укріплення (міста, фортеці, замку), що захищалися, насильства або винищення мирного населення, збереження майна і культурних цінностей переможцеві пропонували (як компенсацію) викуп чи сплату данини.

Див. також

Джерела

  • IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text
  • Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text

Література

  1. Короткий Т. Р. Капітуляція // Енциклопедія міжнародного права : в 3 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови), В. І. Акуленко та ін. Київ : Академперіодика, 2017. Т. 2. С. 575.

Автор ВУЕ

О. В. Бакаєв


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бакаєв О. В. Капітуляція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Капітуляція (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶