Кастова система в Індії

Ка́стова систе́ма в І́ндії — закрита (жорстка) система стратифікації, що існувала із сер. 2 тис. до н. е. до сер. 20 ст. в індійському суспільстві; складалася зі замкнених, ендогамних страт, пов’язаних між собою спільним походженням, професією, звичаями і правовим статусом. Належність до касти визначалося виключно за народженням. Шлюби між представниками різних каст заборонялися, різкі межі між кастами унеможливлювали будь-яку соціальну мобільність.

Виникнення

Становлення кастової системи в Індії пов’язують з індо-арійським вторгненням на північ Індії в сер. 2 тис. до н. е. З розвитком індо-арійської культурно-історичної спільноти була вибудувана жорстка система експлуатації та пригнічення місцевого населення. Це виражалося в узурпації соціальними групами завойовників найбільш престижних і значимих для традиційного суспільства форм діяльності (накопичення системи знань, політичне управління, культові практики і військова справа).


Легітимність індійської системи каст підтримувалася релігієюіндуїзмом. Рігведа, Артхашастра, Закони Ману та інші релігійні і правові приписи дали ідеологічне обґрунтування соціальній структурі індійського суспільства й закріпили кастові статуси на соціокультурному просторі Індії.


Згідно з індуїзмом, приналежність людини до касти визначається мірою «гріховності» її душі у «минулих існуваннях». Ця «гріховність» зберігається в нових тілесних оболонках і здатна «оскверняти» людей, що стоять вище в соціальній ієрархії. Духовна та інтелектуальна еліта індійського суспільства — жерці (брахмани), що століттями обороняли кастову систему, вбачали в ній ефективний механізм підтримання влади і системи соціальної стратифікації.

Різновиди каст

Усього в Індії — чотири основні касти, які поділялися на приблизно 3,5 тис. неосновних каст і підкаст:

1) брахмани (священики і вчені) — вершина кастової піраміди;

2) кшатрії — воїни і правителі;

3) вайш’ї — купці та фермери;

4) шудри — ремісники, робітники, слуги і раби.


Кожна каста облаштовувала життя згідно зі своєю дхармою — традиційними релігійними приписами і заборонами, створення яких приписувалося божественному одкровенню.


За межами всіх каст перебували недоторканні (або даліти). Вони не мали права общинного володіння і використання землі. Контакти з ними вважалися такими, що оскверняють осіб вищих каст (тому їх називали «недоторканними»). На недоторканних (далітів) не поширювалися правила життя кастового суспільства. Вони виконували роботи, що вважалися «ритуально нечистими»: важкі сільськогосподарські, прибирання сміття, нечистот, обробленням туш, вироблення шкіри, поховання померлих. За уявленнями індусів, пов’язаних із кармою і сансарою, народження в нижчих, нечистих кастах — результат неправедного життя в минулих перевтіленнях.


Протест народних мас проти кастових обмежень виникав, з одного боку, у формі сектантських рухів, що критикували існуючі порядки, з другого — в переході членів нижчих каст в інші релігії, що формально визнавали рівність людей перед богом (зокрема, в іслам та християнство).

Заборона кастової системи Конституцією Індії

Касти вплинули на формування класів в індійському суспільстві. Так, основна частина індійської буржуазії — вихідці з торгово-лихварської касти; верхні прошарки селянства, чиновництва та інтелігенції — з військово-землеробської і брахманської каст, сільськогосподарські робітники — з недоторканних.


Кастова система і недоторканність у будь-якій формі були заборонені Конституцією Індії 1950, їхня роль і значення в житті суспільства поступово знижується. Держава цілеспрямовано займається подоланням відсталості соціальних груп людей, що походять із нижчих каст індійського суспільства. У сучасній Індії належність до каст не фіксується в переписах населення, офіційно не береться до уваги при прийомі на роботу і навчання. Дискримінація за мотивами кастової належності, так само як релігійної та етнічної, заборонена і карається як кримінальний злочин.


Держава надає вихідцям із нижчих каст квоти на вакансії у державну службу, місця у законодавчих органах, органах місцевого самоврядування, навчання у закладах вищої освіти, сприяючи піднесенню їхнього матеріального і культурного рівня.

Література

  1. Blunt E. A. The Caste System of Northern India with Special Reference to the United Provinces of Agra and Oudh. Delhi : S. Chand, 1969. 374 p.
  2. Dutt N. K. Origin and Growth of Caste in India : in 2 vol. Calcutta : Mukhopadhyay, 1969.
  3. Успенская Е. Н. Антропология индийской касты. Санкт-Петербург : Наука, 2010. 560 с.
  4. Рождественская Е. С. Проблемы кастового общества в современной Индии // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2017. Вип. 23. С. 38–41.

Автор ВУЕ

М. Н. Єнін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Кастова система в Індії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кастова система в Індії (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶