Антропологія педагогічна
Антрополо́гія педагогі́чна — напрям у теоретичній педагогіці та людинознавстві. Термін вперше вжив 1867 К. Ушинський на позначення особливого погляду на виховання як гуманістично орієнтований процес, вільний від формалізму й бюрократизму. Окреслив педагічне розуміння людини як вільної, активної, відповідальної, духовно цілісної особистості.
Вживання терміну
У 20-21 ст. термін використовується в різних значеннях:
1) Відносно самостійна, міждисциплінарна галузь знань, що сформувалася на перетині філософської та педагогічної наук; спрямована на дослідження людини як біо-психо-соціокультурної цілісності, суб’єкта навчально-виховного процесу, активної ланки взаємодії вихователя й вихованця.
Ідеї антропології педагогічної базовані на спадщині Я. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Л. Феєрбаха, К. Ушинського, С. Голла, Дж. Болдуїна, В. Бехтерєва, Л. Виготського та ін.; пошуках колишньої педології, що прагнула інтегрувати підходи різних наук (медицини, біології, психології, педагогіки) до розвитку дитини (в СРСР заборонена в 1936); доробку вітчизняних і зарубіжних педагогів 20 ст.
Місце антропології педагогічної в системі наук, специфіка її предмету, мети, структури, методології лишається сферою наукових дискусій.
2) Антропологічний підхід до теорії та практики освітньої діяльності — теоретична, евристична і практична орієнтація освіти на людину як свою головну мету й цінність. Розуміється як методологічне ядро і сучасна парадигма комплексу педагогічних наук, що вимагає співвіднесення будь-якого знання про освітні явища і процеси зі знаннями про природу людини, закономірності становлення і розвитку особистості. При цьому представники різних галузей гуманітаристики тлумачать педагогічну антропологію або як педагогічно орієнтовану філософську теорію, або як антропологічне обґрунтування освіти, або як метапедагогічну теорію, спрямовану до філософсько-методологічних узагальнень.
3) Напрям гуманітарних досліджень, людинознавства, що сформувався в сер. 20 ст. у Західній Європі на основі синтезу антропології філософської, соціології, етики й теоретико-педагогічного знання. Набув розвитку переважно у Німеччині (що пояснюють потребою подолання кризи системи освітньо-виховних цінностей після Другої світової війни), а також в Італії, Австрії, Швейцарії. Серед відомих представників — М. Монтессорі, Г. Ноль, Г. Депп-Форвальд, О. Больнов, В. Лох, Ф. Кюммель, Г. Броєр, Г. Рот, А. Флітнер та ін. В його межах сформувалася низка течій: екзистенціальна, герменевтична, інтегративна, емпірична, біолого-еволюційна та ін. Антропологія педагогічна як напрям людинознавства вплинула на розвиток теорії виховання, філософії освіти, методології педагогічних досліджень.
Значення
Функціонально педагогічну антропологію розглядають як наукову основу гуманізації педагогічного процесу, теоретичне обґрунтування педагогічних інновацій і модернізації освітніх процесів. Результати досліджень в галузі педагогічної антропології є основою для розробки відповідних навчальних дисциплін, що викладаються у педагогічних закладах освіти.
Джерела
- Roth H. Padagogische Anthropologie : in 2 bd. Hannover : Schroedel, 1966–1971.
- Dienelt K. Pädagogische Anthropologie. München : Reinhardt, 1970. 417 p.
- Bollnow O. F. Anthropologische Padagogik. Stuttgart; Bern : Haupt, 1983. 144 p.
- Ушинский К. Д. Избранные труды : в 4 кн. Москва : Дрофа, 2005. Кн. 3–4.
- Montessori М. Pedagogical Anthropology. London : Forgotten Books, 2015. 576 p.
Література
- Braun W. Pädagogische Anthropologie im Widerstreit. Genese und Versuch einer Systematik. Bad Heilbrunn : Klinkhardt, 1989. 120 p.
- Рахлевская Л. К. Педагогическая антропология (человековедение) в системе непрерывного образования (история, теория, практика). Томск : Томский государственный педагогический университет, 1997. 159 с.
- Liedtke M. Evolution und Erziehung Ein Beitrag zur integrativen padagogischen Anthropologie. Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2002. 305 p.
- Аносов І. П. Місце педагогічної антропології в єдності і різноманітті антропологічного знання // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2015. Вип. 43. С. 52–57.
- Sujay R. M. Introducing Anthropological Pedagogy as a Core Component of Twenty-first Century Anthropology // Anthropological and Sociological objectives. International Journal of Innovative Science and Research Technology. 2018. Vol. 3. Is. 7. P. 1–66.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Антропологія педагогічна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропологія педагогічна (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
