Рідна віра (конфесія)
Рі́дна ві́ра (повна назва — Релігійний центр Об’єднання релігійних громад рідновірів України) — конфесія, орієнтована на відродження традиційної, автентичної української духовної спадщини; діє в Україні від середини 1990-х.
Зміст
Історична довідка
Ідея відродження рідної віри в Європі вперше виникла в середовищі традиціоналістів кінця 19 — поч. 20 ст.
В Україні цю ідею втілив професор В. Шаян, який розробив загальну концепцію і методику наукової реконструкції Рідної віри як автохтонного українського віросповідання.
1943 його зусиллями створено Орден Бога Сонця — об’єднання посвячених лицарів, готових на самовіддане служіння священній ідеї. Натепер відродження Рідної віри в Україні продовжує конфесія Релігійний центр Об’єднання релігійних громад рідновірів України (ОРУ), що розпочав діяльність з 1995, офіційно зареєстрований 24.05.2001.
Перший Всеукраїнський собор Рідної віри 25.08.1998 у м. Києві затвердив Символ віри (кредо), релігійний славень «Слава Велика» та «Застороги нащадкам».
Світогляд, віровчення, релігійні практики
Як зазначено у статуті ОРУ, Рідна віра відроджує духовні традиції предків, тобто етнічної релігії Давньої Русі, є її «спадкоємцем і правонаступником».
Основою богослов'я Рідної віри є, за переконанням послідовників, автентична українська духовна спадщина, уґрунтована на політеїстичному уявленні про багатопроявність і багатойменність Божих сил (відображених у пантеоні), вчення проф. В. Шаяна, наукові та богословські праці членів ОРУ.
Основою пізнання Бога/богів у Рідній вірі є:
- певність в Його/їх іманентності (розлитість у природі, Божественна присутність у людині);
- зв'язок, єднання людини з богами, можливе завдяки особистим або спільним громадським славленням, обрядам, жертвопринесенню продуктів харчування (хліб, напої, овочі) або квітів, полотна (напр., Мокоші), здійснюваним під керівництвом священиків чи одноосібно;
- славлення богів засобами співу, танцю (хоровод), декламації поезії (напр., Велесу), спортивними змаганнями на їхню честь (напр., присвячені Перуну).
Рідна віра не містить ідеї креаціонізму, «світ безначальний, перетворення вічне» (Г. Сковорода), боги створюють і руйнують світ постійно. Творення людини богами уявляється як народження онуків Дажбожих (див. Дажбог) від самих богів (лат. ex Deo), тому взаємини людини й Бога носять родинний характер.
Перевтілення людської душі після смерті тіла відбувається на Луках Сварожих (див. Сварог), при цьому душа зберігає ідентичність крізь усі свої втілення, а тіло (як «сорочка душі») постійно оновлюється.
Традиційні громади рідновірів поєднують науковий підхід до вивчення традицій із автентичними релігійними практиками (славлення, молитви, фольклорні співи й танці, ігри, змагання), прагнуть до відновлення звичаєвої обрядової культури. Рідновіри-традиціоналісти відмежовуються від неорелігій та Нью-ейджу.
Духовний провід
Духовна верства Рідної віри є традиційною — волхви і жерці, які здійснюють славлення річного святкового кола і домашні обряди родинного циклу (ім'янаречення дітей, освячення житла, вінчання, похорон тощо).
Духовний стан Рідної віри у своєму служінні керується внутрішніми правилами, які передбачені статутом ОРУ. Волхви і жерці після спеціального навчання обов'язково проходять ініціацію — посвяту в духовний стан, яку здійснюють вже посвячені волхви і жерці, пильнуючи, щоб відновлений В. Шаяном «ланцюг» посвяти не переривався. Без ініціації жерця будь-які його дії є нелегітимними, конфесія сприймає їх як порушення статуту. Допускається лише проведення похорону неініційованим рідновіром у разі, якщо відсутні посвячені священники Рідної віри.
Між волхвами і жерцями існує відмінність: волхв спеціалізується на духовно-науковій діяльності (вивчення вед, Святого Письма, передачі знань, укладанні волховників тощо), жрець — на обрядовій практиці. Водночас, на етапі формування духовної верстви Рідної віри, вони можуть взаємозаміщувати один одного або здійснювати славлення разом.
Стаціонарного храму Рідної віри станом на 2022 немає, приміщення конфесія орендує.
Інституціалізація конфесії
До конфесії в різний час входило від 30 до 40 громад, які діють у різних областях України. Офіційна реєстрація громад, за твердженням очільників конфесії, нерідко наражалася на упередження й опір місцевої влади.
Станом на 2022 до Рідної віри належать громади, які діють у містах Бердянську, Борисполі, Вінниці, Івано-Франківську, Запоріжжі, Києві, Кривому Розі, Корюківці, Куп'янську, Лубнах, Львові, Миколаєві, Нікополі, Одесі, Полтаві, Слов'янську, Тернополі, Харкові, Фастові, смт Клавдієво-Тарасове (Бучанського району Київської області) та ін.
Для навчання волхвів і жерців створено духовний заклад вищої освіти Рідної віри — Українську духовну академію рідновірів (заснована 2002) з двома факультетами — богословським і жрецьким.
ОРУ також здійснює навчання осіб, які готуються до посвяти, у недільних школах Рідної віри та літніх таборах на Перуновому острові (в затоці р. Дніпра).
Міжнародна діяльність: ОРУ є учасником Європейського конгресу етнічних релігій (з 1998) та засновником і учасником Родового слов'янського віча (з 2003).
Інформаційні засоби
Видається часопис «Сварог», вісник «Слава!», газета «За Рідну віру!». Укладаються і публікуються молитовники, збірки дохристиянських (рідних) імен, посібників для рідновірів. Здійснено наукову реконструкцію астрономічного святкового календаря «Коло Свароже», згідно з яким видаються щорічні настінні календарі.
Місіонерської діяльності конфесія не здійснює.
Офіційний сайт: http://www.oru.org.ua/, є тематичні сторінки у соцмережах.
Додатково
Під час воєнного стану в Україні ОРУ надає консультації та чин обряду воїнам, які звернулися по допомогу.
Джерела
- Лозко Г. Рідні імена. Слов'янський іменослов (4 тис. імен). Тернопіль : Мандрівець, 2011. 368 с.
- Волховник: Правослов Рідної віри / Упор. Г. Лозко. Тернопіль : Мандрівець, 2012. С. 389–433.
- Шаян В. Віра Предків наших: вибрані твори / Передмова, упор., комент. та заг. ред. проф. Г. С. Лозко. Київ : ФОП Стебеляк О.М., 2018. 400 с.
- Богославлення в Рідній вірі. Посібник рідновіра / Заг. ред. проф. Г. С. Лозко. Миколаїв : Іліон, 2020. 36 с.
Література
- Лозко Г. Коло Свароже. Відроджені традиції. Київ : Український письменник, 2004. 222 с.
- Історія релігій в Україні: у 10 т. / За ред. проф. А. Колодного. Т. 8: Нові релігії України. Київ, 2010. 828 с.
- Лозко Г. Етнотрадиційні релігійні рухи та їхні філософські засади // Боги і народи. Етносоціальний вимір. Тернопіль : Мандрівець, 2015. С. 551–560.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Лозко Г. С. Рідна віра (конфесія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Рідна віра (конфесія) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
