Сират
Сира́т (Ас-Сират; араб. صراط , Аs-Ṣirāṭ, букв. — шлях) — у віровченні ісламу — встановлений Аллагом міст, що пролягає над вогняним пеклом (див. Джаганнам), через який всі люди мусять пройти в Судний день.
Термін «міст Сират» прямо не згаданий у Корані (натомість часто трапляється словосполучення «ас-сират аль-мустакім» зі значенням «прямий шлях», або «правильний шлях»), але відомий з хадисів («Сахіх аль-Бухарі») і переказів. Деякі аяти Корану (наприклад, Коран 36:66; 50:24 та ін.) тлумачать як такі, що вказують на цей міст.
У мусульманській есхатології — призначений для випробування вірян. Сират перебуватиме у темряві, але віра того, хто його долатиме, освітить шлях. Описують міст як тонкий, наче волосина, гострий, наче лезо меча, із гачками й шипами. Швидкість просування ним прямо залежатиме від віри людини: праведники легко й швидко (за мить, або наче блискавка, сильний вітер чи швидкий кінь) перетнуть Сират і дістануться раю (див. Джаннат), а грішники й невірні зірвуться з нього у вогонь геєни. Уявлення дещо різняться у сунітській та шиїтській традиціях. Припускають також не буквальне, а алегоричне тлумачення терміна.
Ідея мосту, що пролягає між раєм і пеклом, або є шляхом, яким душі померлих прямують до відведеного їм місця в потойбіччі, притаманна есхатологічним вченням багатьох релігій (зокрема, зороастризму, маніхейству, єзидизму тощо). У релігієзнавстві обговорюють питання про ймовірні запозичення цього сюжету серед територіально й історично близьких релігійних комплексів.
