Хоровод

Хорово́д ― одна з первісних форм синкретичного мистецтва східнослов’янських народів, де поєднується танець із піснею.

Історична довідка

Хороводи передусім виконували обрядову функцію (див. Обрядовість), оскільки були пов’язані з язичництвом, магією та міфологією. Вони стали підґрунтям для становлення й розвитку танцювального мистецтва українців.

Основний малюнок хороводу ― коло. Учасники, тримаючись за руки, спільно виконували пісню й рухалися за сонцем, що було типовим для язичницьких обрядів та ігрищ слов’ян, які поклонялися богу сонця Ярилу.

Хороводи були невід’ємним складником календарно-обрядового циклу. Здебільшого їх виконували у весняно-літній період від дня св. Юрія, Благовіщення до Великодня, а також у період свята Купала та Зелених свят.

Найпоширенішими були весняні хороводи, пов’язані із зустріччю весни, коли природа прокидалася після сну, і починалися роботи на землі. Їх могли виконувати змішаним складом ― дівчата й хлопці або діти, але переважно лише дівчата. Учасники своїми танцювальними обрядами в різних інтерпретаціях закликали весну, визволяли її з зимового полону, виконували різні дії довкола центрального персонажа, що надалі сформувало образ дівчини-весни.

З часом хороводи втратили культово-обрядове значення. Урізноманітнився зміст пісень і відповідно з’явилися хороводи, що відображали різні теми, зокрема соціальні та побутові.

Хороводи трансформувалися в хороводні танці, які відрізняються ускладненим хореографічним текстом і музичним супроводом, прискореним темпом виконання.

Сучасні балетмейстери створюють сценічні інтерпретації хороводів, застосовуючи різні режисерсько-пластичні та музичні прийоми. Хороводи та хороводні танці збагачуються новими танцювальними елементами, набувають новітніх художніх форм та змісту і відповідно ― сучасного звучання. Для сценічних постановок українських хороводів характерне використання реквізиту ― рушників, віночків, вербових гілочок, хустин, квіткових гірлянд, дзвіночків тощо, які сприяють створенню хореографічно-образних малюнків.

Авторські сценічні варіанти хороводів і хороводних танців представлено у творчості П. Вірського, А. Кривохижі (1925), К. Балог (1928–2018), О. Гомона, Д. Ластівки (1928–2007), В. Дебелого (1946; усі — тепер Україна) та ін.

Характеристика

У танці учасники переважно тримаються за руки або йдуть один за одним чи парами, зберігаючи чіткій інтервал. Можливі варіанти тримання за пояс, вінок або хустину. Хороводам властиві не лише різні види колових малюнків — загальне коло, подвійне коло (коло в колі), два кола поряд, «кошик», «равлик», ― а також різноманітні лінії, «зиґзаґи», «ворітця», «колонки» тощо. Композиційна побудова хороводів залежить від регіональних особливостей, змісту пісні та характеру її виконання.

Класифікація

Хороводи класифікують за різними ознаками. За темами виокремлюють три групи хороводів:

- відображення трудових процесів («Шевчики», «Бондар», «Мак», «Коваль», «А ми просо сіяли» та ін.);

- відображення родинно-побутових стосунків («Перепілка», «Король», «Слабкий дідусь»);

- оспівування природи (веснянки в Наддніпрянській Україні, гаївки, ягівки та гагілки в Галичині; купальські хороводи).

За хореографією хороводи поділяють на: а) пантомімно-ілюстративні, у яких солісти переважно розігрують зміст пісні, створюючи яскраві хореографічні образи; б) орнаментальні, де зміст пісні розкривають хореографічні малюнки, інколи з використанням відповідного реквізиту.

Залежно від змісту, стилістичних і хореографічних особливостей розрізняють:

1) хоровод, хороводну пісню ― класична форма синкретичного мистецтва, у якій основну увагу приділено пісні, а текст та хореографія мають другорядне значення;

2) хороводна гра-розвага ― де зміст, розвиток дії обряду чи традиції розкрито засобами синтезу пісні, гри, ілюстративних жестів і міміки, танцювальних рухів;

3) хороводний танець із піснею і музичним супроводом, який зазвичай має просту й лаконічну хореографічну лексику та композиційну побудову; його виконують у повільному темпі, що зумовлено ліричним, мелодійним пісенним супроводом;

4) хороводний танець із музичним супроводом, де пісня та її зміст вже не є пріоритетними, а основним засобом виразності стали хореографічні рухи, удосконалені, доповнені елементами імпровізації. Такі хороводи можуть виконувати як у повільному, так і у швидкому або мішаному темпі.

Значення

Хороводи стали основою для формування та розвитку української народної хореографії. Хороводи та хороводні танці до сьогодні виконують у побуті, зберігаючи архетипні (див. Архетип) риси української культури. Балетмейстерські інтерпретації хороводів — невід’ємний складник репертуару професійних і аматорських хореографічних колективів, балетів, музично-драматичних театральних постановок, масових сценічних видовищ та ін.

Цитата

К. Василенко:

«…саме у хороводах, музичних іграх, розвагах закладались основи первісної народної драми, які в подальшому перейшли в народний театр».

 Цит. за: Василенко К. Український танець. Київ : Інститут підвищення кваліфікації працівників культури Мінкультури і мистецтв України, 1997. С. 16.

Література

1. Лисенко М. Молодощі. Київ : [б. в.], 1875. 84 с.
2. Матеріали до української етнології : в 22 т. Львів : Друкарня НТШ, 1909. Т. 12: Гаївки. 367 с.
3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні : в 5 т. Вінніпеґ, Торонто : Український Національний Видавничий комітет, 1957–1964.
4. Українські народні танці / Упоряд. А. І. Гуменюк. Київ : Наукова думка, 1969. 610 с.
5. Верховинець В. Весняночка. 4-те вид., перероб. і допов. Київ : Музична Україна, 1979. 340 с.
6. Василенко К. Український танець. Київ : Інститут підвищення кваліфікації працівників культури Мінкультури і мистецтв України, 1997. 282 с.
7. Максимович М. Дні та місяці українського селянина. Київ : Обереги, 2002. 189 с.
8. Гутник І. Інтерпретації хороводів і хороводних танців українців у професійному народно-сценічному хореографічному мистецтві сучасності // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2023. № 48. С. 109–116.

Автор ВУЕ

І. М. Гутник

Покликання на цю статтю: Гутник І. М. Хоровод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хоровод (дата звернення: 29.04.2024).