Хресна дорога
Хре́сна доро́га (лат. Via Crucis) — католицька практика побожності, що полягає в духовних рефлексіях (читання фрагментів Святого Письма, молитви, роздуми тощо) про шлях Ісуса Христа на Голгофу, Його смерть і поховання. При здійсненні Хресної дороги, як правило, віруючі прямують визначеним шляхом (у приміщенні храму чи на відкритому просторі), зі спеціальними зупинками (14 стацій), стояннями для молитовного роздумування.
Зміст
Історична довідка
Про зачатки такої релігійної практики відомо з кінця 4 ст. (за свідоцтвом християнської письменниці та паломниці Егерії).
Із завершенням періоду хрестових походів символічна Хресна дорога в м. Єрусалимі пролягає точно визначеною трасою, що з 16 ст. відома як Віа Долороза (лат. Via Dolorosa — Шлях Скорботи). Проте вона не відповідає історичній дорозі, якою прямував Ісус Христос на Голгофу, позаяк місто Єрусалим було неодноразово зруйноване та перебудоване від часу євангельських подій.
Основним поширювачем культу Хресної дороги був Орден братів менших (францисканців). Послідовники св. Франциска просили Апостольську столицю встановити особливі індульгенції для вірян, що брали участь у цьому богослужінні. Спочатку Хресні дороги відтворювалися лише при францисканських парафіях. У дієцезіальних парафіях — тільки за рішенням єпископа-ординарія. Зазвичай це було після реколекцій, які проводили францисканці.
Папа Бенедикт XIV у 1742 рекомендував поширити традицію зображень Хресної дороги по всій Католицькій церкві латинського обряду. Відтоді у більшості католицьких храмів (зокрема і в УГКЦ) присутні 14 картин, рельєфів, скульптурних композицій чи окремих каплиць із зображенням відповідних стоянь (у невеликих сакральних приміщеннях можуть бути символічні малі хрестики), що послідовно й синхронно розміщені у внутрішньому периметрі храмової будівлі (окрім вівтарної частини).
Богослужіння
Хресна дорога складається з 14 стацій (подій), що фіксують різні моменти страждань Христових.
Первісно не існувало визначеної кількості, послідовності й змісту стоянь. Сучасна їх форма утвердилася в 1-ій пол. 18 ст. та поширилася завдяки діяльності францисканця Леонардо да Порто Мауріціо (1676–1751), зусиллями якого цей культ організовано, зокрема у Колізеї в Римі.
Стояння Хресної дороги (конкретні події можуть мати різне формулювання): 1) Ісуса засуджено на смерть; 2) Ісус бере хрест; 3) перше падіння Ісуса під хрестом; 4) зустріч Ісуса з Матір’ю; 5) Симон з Киринеї допомагає нести Ісусові хрест; 6) Вероніка витирає Ісусове обличчя; 7) друге падіння Ісуса під хрестом; 8) зустріч Ісуса з єрусалимськими жінками; 9) третє падіння Ісуса під хрестом; 10) з Ісуса здирають одяг; 11) розп’яття Ісуса; 12) смерть Ісуса; 13) зняття Ісуса з хреста; 14) покладання Ісуса до гробу.
Богослужіння Хресної дороги є формою духовного паломництва на Голгофу. З погляду католицької духовності, прямуючи зупинками Хресної дороги, християнин повинен пригадувати й розважувати відповідні події на шляху страждань Сина Божого. Читання текстів і споглядання зображень покликані живити відчуття співпричетності до муки Христа, що є важливою частиною християнського розуміння страждання, та бажання покаяння (оскільки саме людські гріхи вважаються причиною смерті Ісуса).
Особливою літургійно-культовою й організаційно-структурною формою розвитку пасійного культу Хресної дороги є т. з. кальварії (лат. Calvaria — Голгофа), зумовлені прагненням символічно відтворити топографію м. Єрусалима задля того, щоб поглибити особисте переживання вірянами страстей Господніх. З цією метою обиралися такі ландшафти в європейських країнах, що нагадували Єрусалим із його пагорбами.
Хресна дорога найбільше практикується в період Великого посту, передусім по п’ятницях. Традиційно у Велику п’ятницю під проводом Папи Римського відбувається Хресна дорога у римському Колізеї (у 2020 та 2021 через карантинні обмеження проводилася на площі Св. Петра у Ватикані).
В Україні
У м. Шаргороді в Санктуарії страстей Господніх (РКЦ в Україні) та в Марійському духовному центрі Зарваниця (УГКЦ) на відкритому просторі зведено каплиці-стояння Хресної дороги: пагорби цих місцевостей імітують єрусалимську дорогу страждань Ісуса Христа.
Значення
У католицизмі Хресна дорога є найпоширенішою формою пошани страждань Христових; її сучасний вигляд є наслідком тривалої еволюції, що відображає як зміни христології, так і народну (передусім католицьку) побожність різних епох. Хресна дорога є, зокрема, духовним осмисленням життя як паломництва, що завершиться смертю — переходом до Царства Небесного; виконанням заповіді слідування за Христом, несучи власний хрест щоденних випробувань.
Додатково
- У 21 ст. тексти, що укладаються для богослужіння Хресної дороги, традиційно спираються на тексти Євангелій про страждання Ісуса Христа та інтерпретуються в світлі проблем і випробувань сучасної людини. До прикладу, у 2021 роздуми для Хресної дороги у Велику п’ятницю у Ватикані написали діти й підлітки — про невпевненість, страх, приниження з боку однокласників, сварки батьків, самотність, а також біль тих дітей, яким набагато важче.
- Переносно — вислів «Хресна дорога» вживають на позначення періоду страждань, життя, сповненого мужньо знесених лих.
Література
- Сахаров П. Крестный путь // Католическая энциклопедия. Москва : Издательство Францисканцев, 2005. Т. 2: И–Л. С. 1367-1370.
- Via Dolorosa // Leksykon liturgii / Opracow. Ks. B. Nadolski TChr. Poznań : Pallotinum, 2006. S. 1665-1666.
- Остащук І. Б. Католицька народна культура: пасійна паралітургія // Практична філософія. 2015. № 4 (58). С. 120–126.
- Остащук І. Б. Хресна дорога в пасійному культі Католицької церкви // Гілея. 2015. Вип. 100 (9). С. 152–156.
- The Way of the Cross led by His Holiness Pope Francis // Офіційний сайт Ватикану. 2021. URL : http://www.vatican.va/news_services/liturgy/2021/documents/ns_lit_doc_20210402_via-crucis-meditazioni_en.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Остащук І. Б. Хресна дорога // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хресна дорога (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
