Чорнобаївка
Чорноба́ївка — село, центр сільської ради в Херсонському районі Херсонської області, Україна.
Зміст
Географічне положення
Розташоване на півдні України в межах степової зони на Причорноморській низовині. Північна околиця м. Херсона. Відстань до обласного центру — 10 км, до м. Києва — 414 км. Через населений пункт протікає р. Веревчина (права притока р. Кошової).
Історична довідка
Назву села пов’язують з іменем запорозького козака (доба Нової Січі) П. Чорнобая, який за часів Катерини ІІ отримав тут земельний наділ та заснував хутір. Пізніше Чорнобаєвий хутір та сусідній Гусаковий (за ім’ям козака-побратима Гусака) утворили одне село. Існування Чорнобаєвих хуторів на землях Херсонської міської управи документально підтверджене з кінця 18 ст. Датою заснування села вважають 18.08.1782 — офіційне межування землі вздовж Веревчиної балки на дачі для херсонської знаті (зокрема й вихідців із козацької старшини).
На початок 1840-х було зареєстровано бл. 490 окремих господарств. За оцінками, у середині 19 ст. Чорнобаєві хутори налічували бл. 4,5 тис. населення. Водночас 1859 в селі було 60 дворів. Основний заробіток ― добування вапняку в кар’єрах Веревчиної балки.
У кінці 19 — на початку 20 ст. значні землеволодіння належали шляхетській родині Скадовських (відомий представник — художник М. Скадовський).
З кінця 19 ст. в околицях та поблизу села розпочато археологічні дослідження (після перерви продовжено в другій половині 20 ст.). Польові розвідки в місцевості вели, зокрема, В. Гошкевич, І. Суручан (1851–1897; тепер Молдова), Д. Яворницький. Досліджено кургани доби бронзи (3–2 тис. до н. е.) та скіфських часів. Знайдено поховання Ямної, Черняхівської культур. Серед пам’яток — антична меморіальна стела із зображенням богині Кібели, скіфські та грецькі артефакти 5 ст. до н. е.
У період Української революції 1917–1921 Чорнобаєві хутори, як і інші околиці м. Херсона, зазнали багаторазової зміни влади: Українська Народна Республіка, більшовики, повстанські війська отамана Н. Григор’єва, денікінці (див. Денікінщина) та ін.
Після утвердження влади більшовиків (1920) створено сільські колгоспи «Червоний маяк», «Червона зірка», «Інтенсивник». Мешканці с. Чорнобаївки постраждали під час Голодомору 1932–1933.
Під час Другої світової війни, у серпні 1941 — березні 1944, село було захоплене військами групи армій Вермахту «Південь». За роки окупації на примусову працю в Німеччину вивезено 242 особи; на фронтах загинуло бл. 130 односельців.
1950 сільські колгоспи об’єднано в опорно-показовий колгосп ім. Кірова, що спеціалізувався на виробництві та постачанні в м. Херсон м’ясо-молочних продуктів, овочів, винограду. 1958 засновано винзавод.
З кінця 1950-х розпочато інтенсивну реконструкцію та забудову села. Розвиток населеного пункту відбувався за сприяння Першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка, уродженця с. Чорнобаївки.
З 1957 відкрито перші цехи млинкомбінату (виробляв борошно, олію, крупи, комбікорми), зокрема й хлібопекарню. Чорнобаївський млинкомбінат зберігав одне з ключових місць у господарстві села протягом десятиліть і в добу незалежності.
1964 побудовано Чорнобаївський консервний завод.
На 1970-ті припала нова хвиля житлової забудови села та розвитку інфраструктури, прокладено асфальтові дороги, водопровід, лінії радіо- та електромережі. Розпочато спорудження нового Будинку культури.
З 1991 землі села передано в розпорядження Чорнобаївської сільської ради. 1998 утворено фермерське господарство «Зоря».
До адміністративно-територіальної реформи 2020 с. Чорнобаївка було центром сільської ради в Білозерському районі Херсонської області.
2008 на території села науковці Херсонського краєзнавчого музею розкопали готське поховання.
До російсько-української війни
Населення
Станом на 2001 населення становило 9275 осіб (перепис). Зазначили рідною мовою українську — 91,70 %.
Станом на 01.06.2016 на території Чорнобаївської сільської ради мешкало 10,3 тис. громадян, діяло 3 475 домашніх господарств.
Клімат
Село розташоване в зоні помірного клімату. Середня температура в липні — 22,6 °C, у січні — –2,7° C. Норма опадів (на рік) — 385 мм.
Господарство
Основними напрямами діяльності були: вирощування зернових, бобових і олійних культур; виробництво олії, борошна та круп’яної продукції; розведення великої рогатої худоби молочних порід; птахівництво; садівництво; виробництво хліба та хлібобулочних виробів.
Діяли підприємства з виготовлення бетонних і металевих виробів, майстерня з ремонту автомобілів, АЗС, СТО, підприємства роздрібної торгівлі.
Транспорт
Поряд із селом — аеропорт «Херсон»(з 2006 отримав статус міжнародного). 2021 виконував щотижневі рейси до міст Києва, Стамбула, Тбілісі тощо, річний пасажиропотік становив понад 150 тис. осіб (оцінка). Діяв військовий аеродром.
Залізнична станція «Чорнобаївка» на лінії Херсон — Миколаїв. Через село пролягав автошлях E58 Ростов-на-Дону — Одеса.
Наука, освіта, культура
Функціонували Чорнобаївська санаторна загальноосвітня школа-інтернат I–III ступенів (навчально-виховний і лікувально-реабілітаційний заклад), Чорнобаївський навчально-виховний комплекс (з 2011), Будинок культури (16 колективів та гуртків), музична школа, бібліотека, музей історії села.
З 1998 на базі Будинку культури відбувався фестиваль хорових колективів Південного регіону. 2012 сільська рада заснувала пісенний фестиваль-конкурс «Єднаймо ритм сердець».
Діяла Чорнобаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Від 2009 виходила друком сільська газета «Чорним по білому».
Діяли храми: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Українська автокефальна православна церква), храм Казанської ікони Божої Матері (Українська православна церква в юрисдикції Московського патріархату), церква Різдва Христового (Українська греко-католицька церква), церква Святого Духа (Православна церква України), молитовний будинок громади євангельських християн-баптистів.
Спорт
Спортивна база: 4 спортивні зали, стадіон із поливним газоном.
1992–2013 проводила заняття Дитячо-юнацька спортивна школа (відділення з футболу, гандболу, важкої атлетики, вільної боротьби і вітрильного спорту). Секція з вільної боротьби (заснована 1975) відома підготовкою майстрів спорту СРСР і України, чемпіонів СРСР, призерів України.
Туризм
Пам’ятки й пам’ятники на території с. Чорнобаївки: Чорнобаївські кургани, братські могили воїнів Радянської армії, пам’ятники Ю. Гагаріну (1976), Т. Шевченку (2014), меморіал на честь героїв-чорнобаївців, що брали участь в Антитерористичній операції на Сході України / Операції обʼєднаних сил.
Російсько-українська війна
У перший день повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну (24.02.2022) російські війська нанесли ракетно-бомбовий удар по паливних складах у Чорнобаївці. Наступними днями ворог захопив військовий аеродром, зробивши його місцем дислокації командного пункту військ РФ, висадки десантів та скупчення військово-повітряної техніки. Станом на 18.04.2022 Збройні сили України 16 разів ущент знищували ворожу техніку та особовий склад противника (зокрема, 27.02, 07.03, 15.03, 16.03, 18.03, 21–24.03, 27–28.03, 01.04, 14.04, 18.04). Топонім «Чорнобаївка» став символом опору російській агресії і водночас — систематичних прорахунків військового командування Російської Федерації.
Після звільнення правобережжя Херсонської області (листопад 2022) Чорнобаївку повернуто під контроль України. За повідомленням Генерального штабу Збройних сил України, за період окупації українські військові завдали 26 влучних ударах по ворожих позиціях.
Упродовж 2023 — березня 2024 село перебувало під обстрілами, ракетними та авіаційними ударами ворога. Пошкоджено підприємства, школу-ліцей, приватні будинки, є поранені і загиблі. Зокрема, 23.11.2023 РФ завдала удару по Чорнобаївці касетними боєприпасами, що був приурочений до прощання місцевих мешканців з полеглим захисником. Внаслідок артилерійського обстрілу загинули троє людей, ще п’ятьох було поранено. Пошкоджено понад 60 житлових будинків та господарських споруд.
Додатково
Багаторазове успішне знищення ворожої техніки під с. Чорнобаївкою стало сюжетом сучасної народної творчості, міфології («український Бермудський трикутник») та мемів.
Література
- Костенко А. В., Нестеренко О. В. Чорнобаївка: вчора, сьогодні, завтра (до 235-ї річниці заснування села). Херсон; Чорнобаївка : Чорнобаївська сільська рада, 2017. 92 с.
- Кригель М. Три Чорнобаївки. Історія українського «бермудського трикутника» на Херсонщині // Українська правда. 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2022/04/3/7335942/
- Тарчевська Н. Чорнобаївка — край козаків: історія села, де війська РФ зазнають поразки одна за одною // Факти. 2022. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220322-chornobayivka-kraj-kozakiv-istoriya-sela-de-vijska-rf-zaznayut-porazky-odna-za-odnoyu/
- Чорнобаївка. Чому аеродром під Херсоном такий важливий для росіян і став легендою // BBC News Україна. 2022. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60860327
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорнобаївка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чорнобаївка (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
