Божественного визволителя (енцикліка)
«Боже́ственного визволи́теля», «Божественного відкупителя» (лат. «Divini Redemptoris») — енцикліка Папи Римського Пія ХІ від 19.03.1937.
Зміст
Історична довідка
Енцикліка продовжила низку документів Пія XI (серед них: окружне послання «Всемилостивий Спаситель» — лат. «Miserentissimus Redemptor», 1928; енцикліки «Сороковий рік» — лат. «Quadragesimo Anno», 1931; «Примушений любов’ю Христа» — лат. «Caritate Christi Compulsi» та «Гірке відчуття» — лат. «Acerba Animi»; обидві — 1932), присвячених засудженню комунізму та окресленню соціальної доктрини Католицької церкви.
В енцикліках понтифік протестував проти гонінь на релігію й церкву в СРСР, Мексиці (під час Громадянської війни 1926–1929), Іспанії. Папа вважав відхід робітничого класу від церкви трагедією 20 ст. Сприймав сам факт існування СРСР як загрозу для католицького світу і християнської цивілізації. Вбачав нагальність усесвітнього гуртування зусиль для протистояння войовничій атеїстичній ідеології комунізму.
Нова енцикліка, укладена у період кульмінації сталінських репресій (див. Великий терор в СРСР), мала на меті донести до найширшого загалу антигуманний зміст засадових принципів комуністичної доктрини і методів дії комуністичних режимів; означити моральну і соціальну позиції Католицької церкви.
Водночас енцикліка відобразила загострення боротьби між церквою і комуністичними спілками європейських країн (особливо Франції) за вплив на трудящих, зумовила нові розшарування серед вірян-католиків. Позиція Пія ХІ була сформульована не лише стосовно СРСР, а стала спробою противажити антифашистській політиці Народного фронту 1935–1937 у Франції та Іспанії.
Структура та основний зміст
Енцикліка складається зі вступу та 5 розділів, містить 82 параграфи. У латиномовному оригіналі розділи без назв, а в іншомовних текстах — зазвичай не позначені.
Адресована кліру Католицької церкви — патріархам, примасам, архієпископам, єпископам та іншим ординаріям.
У документі затавровано «більшовицький і безбожний комунізм» як небезпеку, що веде світ до найгіршого варварства, підриває основи християнської цивілізації, перевищує за «розмахом і ненавистю» всі попередні хвилі гонінь на церкву. Подано узагальнені принципи комунізму, втілені у більшовизмі (пункти 7–13). Серед них:
- хибна месіанська (див. Месіанізм) ідея, «псевдоідеал» справедливості, рівності й братерства у безкласовому суспільстві, що живлять ревний масовий ентузіазм;
- претензія на «єдино правильну інтерпретацію» марксизму, принципів діалектичного матеріалізму та історичного матеріалізму;
- категоричне відкидання ідеї Бога, душі й надії на вічне життя, а відтак і скасування будь-яких моральних обмежень;
- абсолютизація класового антагонізму, уявлення про класову боротьбу як «хрестовий похід» заради блага й прогресу людства, а звідси — культивування ворожнечі і ненависті;
- перетворення людини на «шестерню» державного механізму, що веде до втрати людської гідності, природних прав і свободи;
- заборона приватної власності на матеріальні блага і засоби виробництва; панування колективістського умонастрою, примат інтересів суспільства і колективу над інтересами сім’ї та особистості;
- розуміння держави як засобу придушення класового опору, інструменту досягнення політичних цілей.
Швидке поширення комунізму серед широких народних мас енцикліка пояснювала декількома чинниками:
а) ситуацією економічної кризи, духовним і матеріальним жебрацтвом, що стали наслідком ліберальної економіки, секуляризації та дехристиянізації світу;
б) системою централізованої комуністичної пропаганди — «такої диявольської, якої світ ніколи раніше на бачив»;
в) «змовою мовчання» некатолицьких світових ЗМІ щодо жахів, які скоюють в комуністичних країнах.
Відзначено, що «варварська жорстокість», з якою радянська Росія переслідує церкву, священиків, вірян, є виявом «антирелігійної природи комунізму» та породженням системи без жодних внутрішніх обмежень. Моральність витіснена тероризмом, який «владарює нині в Росії». Країна стала здобреним «полем для експериментів» (п. 24), що їх прагнуть поширити в усі кінці світу. За комуністичними ідеалами криються жорстокість і нелюдяність соціальних та моральних принципів, методів та відверте зловживання владою.
Визначено місію Апостольского престолу: захищати правду, справедливість і «вічні цінності», якими нехтує або які атакує комунізм. Католицька церква схарактеризована як найперша «серед моральнісних і релігійних сил сучасності», носій «істинного світла» і спасіння перед небезпекою комуністичної ідеології.
Значення
У підсумку піддано критиці комуністичну концепцію держави й соціального ладу: комунізм визначено як антигуманну систему, що суперечить розуму і Божественному об’явленню; руйнує основи суспільного співжиття; нехтує справжнім призначенням держави; заперечує права, гідність і свободу людської особистості. Ідеям марксизму протиставлено фундаментальну концепцію людського суспільства з погляду Католицької церкви (надприродне походження держави; захист прав, власності та громадянського суспільства; християнський соціальний порядок; виконання обов’язків, покладених на людину Богом).
Цитата
«Існує інше пояснення швидкого розповсюдження комуністичних ідей, що нині просочуються у кожну націю, велику й малу, передову і відсталу… Це пояснення криється у пропаганді — такій направду диявольській, що чогось подібного світ, ймовірно, ще ніколи не бачив. Вона спрямовується з єдиного спільного центру; гнучко адаптується до різноманітних обставин різних людей; в її розпорядженні величезні фінансові ресурси, гігантські організації, міжнародні конгреси і незліченні навчені працівники. Вона використовує памфлети і огляди, кіно, театр і радіо, школи і навіть університети. Крок за кроком вона проникає в усі верстви людей і досягає навіть найінтелектуальніших груп суспільства, внаслідок чого мало хто усвідомлює той вірус, який щодалі глибше вражає їхні думки і серця».
«There is another explanation for the rapid diffusion of the Communistic ideas now seeping into every nation, great and small, advanced and backward... This explanation is to be found in a propaganda so truly diabolical that the world has perhaps never witnessed its like before. It is directed from one common center. It is shrewdly adapted to the varying conditions of diverse peoples. It has at its disposal great financial resources, gigantic organizations, international congresses, and countless trained workers. It makes use of pamphlets and reviews, of cinema, theater and radio, of schools and even universities. Little by little it penetrates into all classes of the people and even reaches the better-minded groups of the community, with the result that few are aware of the poison which increasingly pervades their minds and hearts».Цитата за: Divini Redemptoris // Libreria Editrice Vaticana. URL: https://www.vatican.va/content/pius-xi/en/encyclicals/documents/hf_p-xi_enc_19370319_divini-redemptoris.html (Пер. з англ. А. Арістової)
Джерело
- Divini Redemptoris // Libreria Editrice Vaticana. URL: https://www.vatican.va/content/pius-xi/en/encyclicals/documents/hf_p-xi_enc_19370319_divini-redemptoris.html
Література
- Chadwick K. Catholicism, Politics, and Society in Twentieth-Century France. Liverpool : Liverpool University Press, 2000. 295 p.
- Kent Р. С. The Lonely Cold War of Pope Pius XII. Montreal; Ithaca : Mcgill-Queen’s University Press, 2002. 321 р.
- Chenaux Ph. Pie XII. Diplomate et pasteur. Paris : Cerf, 2003. 462 p.
- Ranan D. Double Cross: The Code of the Catholic Church. London : Theo Press, 2006. 426 р.
- Яроцький П. Л. Релігієзнавство. Сучасні процеси у світі й Україні. Київ : Кондор–Видавництво, 2015. 442 с.
- Отрош М. Місце і роль Католицької церкви у міжнародному правопорядку. Київ; Одеса : Фенікс, 2017. 594 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Божественного визволителя (енцикліка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Божественного визволителя (енцикліка) (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
