Відмінності між версіями «Боден, Жан»
м (Volodymyr перейменував сторінку з Боден, Жан (1529–1596) на Боден, Жан без створення перенаправлення) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Боде́н, Жан''' ({{lang-fr|Bodin, Jean}}; 1530, м. Анже, тепер регіон Пеї-де-ла-Луар, Франція — 1596, м. Лан, тепер регіон О-де-Франс, Франція) — політичний мислитель, правознавець, економіст і державний діяч, засновник концепції державного [[суверенітет]]у. |
| + | ==Життєпис== | ||
| + | Народився у багатодітній сім’ї [[негоціант]]а. | ||
| + | |||
| + | Навчався у монастирі [[кармеліти|кармелітів]] у м. Анже, де був послушником, згодом поглибив знання з теології, філософії, класичних мов у м. Парижі. 1549 отримав звільнення від чернечих [[обітниця|обітниць]] завдяки втручанню [[єпископ]]а Анже. | ||
| + | |||
| + | Юридичну освіту здобув у Тулузькому університеті (навчався з 1551), а потім деякий час викладав там право. | ||
| + | |||
| + | З 1561 мав адвокатську практику в м. Парижі, з 1571 — на службі у герцога Франсуа Алансонського. В другій половині 1570-х відійшов від політики, 1576 одружився. | ||
| + | |||
| + | Від 1577 до кінця життя — королівський [[прокурор]] у м. Лані. | ||
| + | |||
| + | Помер під час епідемії [[Чума (Pestis)|чуми]]. | ||
| + | ==Науковий доробок== | ||
| + | В історію правової думки увійшов як теоретик державного суверенітету, основні погляди з цього питання виклав у своїй головній праці «Шість книг про республіку» («Les Six Livres de la République», 1576). Вважав, що [[держава]] виникає не за добровільним договором, а шляхом встановлення панування однієї соціальної групи над іншою через [[насильство]] та завоювання. | ||
| + | |||
| + | Уперше визначив суверенітет як головну ознаку держави, її «абсолютну і постійну владу». Ця влада, на думку Бодена, не обмежується жодними законами, може бути властива як [[монархія|монархії]], так і [[республіка|республіці]]. Проте найправильнішою формою держави Боден вважав монархію, де правитель здійснює владу «за власним правом». Негативно ставився до [[тиранія|тиранії]] та [[аристократія|аристократії]], вважав, що «серед аристократів мало розумних і далекоглядних людей», а [[демократія|демократію]] критикував за розпорошеність влади та занепад загальної справи. | ||
| + | |||
| + | Виділив п’ять сутнісних ознак суверенітету: | ||
| + | *видання [[закон]]ів, адресованих усім без винятку підданим (див. [[Підданство]]) і установам держави; | ||
| + | *вирішення питань війни та миру; | ||
| + | *призначення посадових осіб; | ||
| + | *запровадження та функціонування найвищого [[суд]]у; | ||
| + | *[[помилування]]. | ||
| + | Розрізняв поняття суверенітету та управління: суверенітет є неподільним, а в управлінні можуть брати участь різні верстви населення. | ||
| + | Відкидав ідею змішаної форми держави. Використовуючи тезу [[Аристотель|Аристотеля]], стверджував, що держава в загальноправовому розумінні — це правове управління багатьма батьківщинами. | ||
| + | |||
| + | [[Власність приватна|Приватну власність]] вважав недоторканною, оскільки вона існувала до суверена. Недоторканними є також деякі особисті права людини та сімейні відносини. Всі ці складники Боден відносив до [[право природне|права природного]], на яке не повинен посягати правитель (суверен), котрий «мусить залишати підданим природні свободи та власність». За Боденом, правитель, який посягає на власність і родину, визнається тираном і заслуговує навіть смерті. Усвідомлюючи небезпеку перетворення абсолютної влади на свавілля, Боден виступав за обмеження суверена як носія державної влади «божественними», «природними» та «людськими законами, спільними для всіх народів». | ||
| + | |||
| + | Виклав власну геополітичну теорію, розроблену ним у книзі «Метод легкого вивчення історії» («Methodus ad facilem historiarum cognitionem», 1566). Зокрема, стверджував, що кліматичні умови детермінують властивості людей, а останні, своєю чергою, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми держави: народи північних країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії. | ||
| + | |||
| + | Захищав свободу віросповідань. За книгу «Бесіда сімох» («Colloquium heptaplomeres: Des secrets cachez des choses sublimes entre sept scavans qui sont de differens sentimens», 1593) зазнав звинувачень в [[атеїзм]]і. | ||
| + | ==Значення== | ||
| + | Потрактовував суверенність як сутність держави та умову інтеграції людей в єдину спільноту, а суверенні держави — як непорушний принцип улаштування людського світу. | ||
| + | |||
| + | Окрім незаперечного загального впливу поглядів Бодена на розвиток правової думки, його теорія державного суверенітету відіграла істоту роль у визначенні меж втручання держави та влади в особисте життя людини. | ||
| + | |||
| + | ==Праці== | ||
| + | *Œuvres philosophiques de Jean Bodin. Paris : Presses universitaires de France, 1951. 473 p. | ||
| + | *Les six livres de la République : en 6 t. Paris : A. Fayard, 1986. | ||
| + | |||
| + | ==Література== | ||
| + | #Goyard-Fabre S. Jean Bodin et le droit de la République. Paris : PUF, 1989. 310 p. | ||
| + | #Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. Харків : Консум, 2005. 431 c. | ||
| + | #Туренко О. С. Модерні пошуки синхронізації індивідуального і колективного – візії Ж. Бодена // Наука. Релігія. Суспільство. 2014. № 1. С. 41–46. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/86996/07-Turenko.pdf?sequence=1 | ||
| + | #Lloyd H. A. Jean Bodin: «this Pre-eminent Man of France». Oxford : Oxford University Press, 2017. 311 p. | ||
| + | #Maloy J. S. Bodin’s Puritan Readers and Radical Democracy in Early New England // Journal of the History of Ideas. 2017. Vol. 78. № 1. Р. 1–25. | ||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Бабкіна О. В.|О. В. Бабкіна]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Право | ||
| + | |Дефініція=(1530—1596), політичний мислитель, правознавець, економіст і державний діяч, засновник концепції державного суверенітету. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2022 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=08 | ||
| + | |Дата оприлюднення=08 | ||
| + | }} | ||
| + | [[Категорія:Політичні науки]][[Категорія:Право]][[Категорія:Історія філософії]][[Категорія:Е-ВУЕ]][[Категорія:Персоналії]] | ||
Версія за 14:23, 8 серпня 2022
Боде́н, Жан (фр. Bodin, Jean; 1530, м. Анже, тепер регіон Пеї-де-ла-Луар, Франція — 1596, м. Лан, тепер регіон О-де-Франс, Франція) — політичний мислитель, правознавець, економіст і державний діяч, засновник концепції державного суверенітету.
Життєпис
Народився у багатодітній сім’ї негоціанта.
Навчався у монастирі кармелітів у м. Анже, де був послушником, згодом поглибив знання з теології, філософії, класичних мов у м. Парижі. 1549 отримав звільнення від чернечих обітниць завдяки втручанню єпископа Анже.
Юридичну освіту здобув у Тулузькому університеті (навчався з 1551), а потім деякий час викладав там право.
З 1561 мав адвокатську практику в м. Парижі, з 1571 — на службі у герцога Франсуа Алансонського. В другій половині 1570-х відійшов від політики, 1576 одружився.
Від 1577 до кінця життя — королівський прокурор у м. Лані.
Помер під час епідемії чуми.
Науковий доробок
В історію правової думки увійшов як теоретик державного суверенітету, основні погляди з цього питання виклав у своїй головній праці «Шість книг про республіку» («Les Six Livres de la République», 1576). Вважав, що держава виникає не за добровільним договором, а шляхом встановлення панування однієї соціальної групи над іншою через насильство та завоювання.
Уперше визначив суверенітет як головну ознаку держави, її «абсолютну і постійну владу». Ця влада, на думку Бодена, не обмежується жодними законами, може бути властива як монархії, так і республіці. Проте найправильнішою формою держави Боден вважав монархію, де правитель здійснює владу «за власним правом». Негативно ставився до тиранії та аристократії, вважав, що «серед аристократів мало розумних і далекоглядних людей», а демократію критикував за розпорошеність влади та занепад загальної справи.
Виділив п’ять сутнісних ознак суверенітету:
- видання законів, адресованих усім без винятку підданим (див. Підданство) і установам держави;
- вирішення питань війни та миру;
- призначення посадових осіб;
- запровадження та функціонування найвищого суду;
- помилування.
Розрізняв поняття суверенітету та управління: суверенітет є неподільним, а в управлінні можуть брати участь різні верстви населення. Відкидав ідею змішаної форми держави. Використовуючи тезу Аристотеля, стверджував, що держава в загальноправовому розумінні — це правове управління багатьма батьківщинами.
Приватну власність вважав недоторканною, оскільки вона існувала до суверена. Недоторканними є також деякі особисті права людини та сімейні відносини. Всі ці складники Боден відносив до права природного, на яке не повинен посягати правитель (суверен), котрий «мусить залишати підданим природні свободи та власність». За Боденом, правитель, який посягає на власність і родину, визнається тираном і заслуговує навіть смерті. Усвідомлюючи небезпеку перетворення абсолютної влади на свавілля, Боден виступав за обмеження суверена як носія державної влади «божественними», «природними» та «людськими законами, спільними для всіх народів».
Виклав власну геополітичну теорію, розроблену ним у книзі «Метод легкого вивчення історії» («Methodus ad facilem historiarum cognitionem», 1566). Зокрема, стверджував, що кліматичні умови детермінують властивості людей, а останні, своєю чергою, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми держави: народи північних країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії.
Захищав свободу віросповідань. За книгу «Бесіда сімох» («Colloquium heptaplomeres: Des secrets cachez des choses sublimes entre sept scavans qui sont de differens sentimens», 1593) зазнав звинувачень в атеїзмі.
Значення
Потрактовував суверенність як сутність держави та умову інтеграції людей в єдину спільноту, а суверенні держави — як непорушний принцип улаштування людського світу.
Окрім незаперечного загального впливу поглядів Бодена на розвиток правової думки, його теорія державного суверенітету відіграла істоту роль у визначенні меж втручання держави та влади в особисте життя людини.
Праці
- Œuvres philosophiques de Jean Bodin. Paris : Presses universitaires de France, 1951. 473 p.
- Les six livres de la République : en 6 t. Paris : A. Fayard, 1986.
Література
- Goyard-Fabre S. Jean Bodin et le droit de la République. Paris : PUF, 1989. 310 p.
- Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. Харків : Консум, 2005. 431 c.
- Туренко О. С. Модерні пошуки синхронізації індивідуального і колективного – візії Ж. Бодена // Наука. Релігія. Суспільство. 2014. № 1. С. 41–46. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/86996/07-Turenko.pdf?sequence=1
- Lloyd H. A. Jean Bodin: «this Pre-eminent Man of France». Oxford : Oxford University Press, 2017. 311 p.
- Maloy J. S. Bodin’s Puritan Readers and Radical Democracy in Early New England // Journal of the History of Ideas. 2017. Vol. 78. № 1. Р. 1–25.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабкіна О. В. Боден, Жан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боден, Жан (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
